Рішення № 136106896, 20.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21401/25-Е

Провадження № 2/522/3915/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 28.08.2023 у розмірі 48416,73 гривень, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредита - 41666,72 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 6750,00 гривень, та витрат з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані тим, що 28.08.2023 року відповідач підписав за допомогою простого електронного підпису кредитний договір №б/н про надання строкового кредиту у розмірі 75000,00 гривень, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18%. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, а відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив зазначені умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, у зв`язку з чим станом на 02.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 48416,72 гривень, а саме: прострочена заборгованість за тілом кредита - 41666,72 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 6750,00 гривень

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 17.11.2025.

У судове засідання 17.11.2025 сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Розгляд справи відкладено на 28.01.2026.

У судове засідання 28.01.2026 сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 10.03.2026.

У судове засідання 10.03.2026 сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. У тексті позовоної заяви міститься прохання представника позивача розглядати справу за відсутності представника банку, у разі його неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти ухвалення судом заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України 10.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 20.03.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі матеріалам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з приписами п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 28.08.2023 між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н.

Сторонами погоджені такі істотні умови кредитування: тип кредиту - строковий кредит, сума кредиту: 75000,00 гривень, строк кредитування: 36 місяців, процентна ставка 1,5% щомісяця від загальної суми кредиту (18 % річних), базис розрахунку для процентів та пені: Фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Від суми, визначеної цим договором за кожний календарний день.Тип процентної ставки: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для пПозичальника за весь строк користування кКредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 115500,00 гривень. Реальна річна процентна ставка: 35.19 % річних.

Кредит надається позичальнику безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника) НОМЕР_1 .

До матеріалів справи долучені також копія паспорту споживчого кредиту, що містить інформацію про основні умови кредитування, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, що підписаний відповідачем 07.10.2020.

У матеріалах справи наявна виписка за договором № б/н за період 28.08.2023 до 04.09.2025, у якій відображений рух коштів по рахунку, та міститься інформація про баланс на кінець періоду мінус 48416,72 гривень.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором №б/н від 28.08.2023 вбачається, що станом на 02.09.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 48416,72 гривень, а саме: прострочена заборгованість за тілом кредита 41666,72 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 6750,00 гривень.

У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від позивача у кредит. Відповідач не скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовної заяви про стягнення заборгованості.

До матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №BOJ65B4DDM від 15.09.2025 про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. При відкритті провадження у справі суд встановив факт надходження та зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень. Інші судові витрати по справі не заявлені.

Повний текст заочного рішення суду складений 20.04.2026, з урахуванням періоду перебування судді у щорічній відпустці, відрядження та навчанні.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 133, 141, 244, 247, 258, 259, 263-265, 275, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.08.2023 у розмірі 48416,72 гривень (сорок вісім тисяч чотириста шістнадцять гривень 72 коп.), що складається з: 41666,72 гривень (сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 72 коп.) - заборгованість за тілом кредиту, 6750,00 гривень (шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду складений 20.04.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА