Постанова № 13610657, 27.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2010 року 11:37 № 2а-17383/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

проскасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.10.2010 р. ВП № 22027660, зобов"язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув (клопотання про розгляд справи за відсутності представника;

від відповідача: Клименко Р.В., довіреність б/н;

від третьої особи: не прибув

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з вимогами:

визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 22027660 від 20.10.2010, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименко Р.В. незаконною,

скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 22027660 від 20.10.2010, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Клименко Р.В.,

зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису вчиненого 06.10.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого за № 6529,

відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останні передбачають можливість здійснення стягнення в іноземній валюті.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень та є законною, зважаючи на той факт, що згідно чинного зконодавства України грошове зобов"язання має бути виражене та виконане у національній грошовій одиниці - гривні. Пункт 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" надає можливість державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження, в тому числі, і з інших підстав, до яких можна віднести, зокрема, здійснення стягнення в іноземній валюті.

Третя особа також надала суду письмові заперечення проти позову, в яких як підставу для відмови у задоволенні позову зазначила тіж самі обставини, що лягли в основу заперечень відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.10.2010 р., підставою для прийняття відповідного рішення є відсутність у виконавчому документі розрахунку боргу у національній валюті. При цьому, оскаржуване рішення прийнято на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон про виконавче провадження).

У відповідності до зазначеної норми державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, аналізуючи зазначене положення Закону про виконавче провадження вбачається, що умовою прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження повинно бути наявність відповідних обставини, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Проте, в той же час, Законом про виконавче провадження, статтею 51, передбачено порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті.

Тобто, порядок звернення стягнення на майно боржника при обчислені боргу як в національній так і в іноземній валюті встановлено Законом.

Так, статтею 51 Закону про виконавче провадження порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті полягає в наступному.

У разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті.

Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу.

Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті.

При цьому, Закон про виконавче провадження, абзац 4 статті 51 прямо встановлює, що звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею.

Зазначені норми Закону також продубльовані у пункті 5.2. "Інструкції про проведення виконавчих дій" (№74/5 від 05.12.1999), підпунктом 5.2.5. якої передбачено, що при обчисленні боргу в іноземній валюті звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника здійснюється в порядку, установленому пунктом 5.2 цієї Інструкції.

У відповідності до пункту 7 статті 26 Закону про виконавче провадження у відповідності до зазначеної норми, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Жодних таких обставин, які: 1) передбачені законом, 2) виключають здійснення виконавчого провадження державним виконавцем судом не встановлено та Відповідачем суду не наведено. Окрім того, стаття 51 Закону про виконавче провадження врегулювала порядок звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно при обчислені боргу в іноземній валюті, яке здійснюється в порядку встановленому зазначеною ж статтею закону. Вказана стаття закону передбачає можливість стягнення боргу вираженого в іноземній валюті за рахунок національної валюти та майна боржника.

Така операція відповідає положенням частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Виконавчим написом нотаріуса, який зареєстровано в реєстрі за номером 6529 пропонується задовольнити вимоги у розмірі суми грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Окрім того, у відповідності до положень абзацу «ж» пункту 1 глави 2 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затверджено постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281) клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, крім постійних представництв нерезидентів) купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій на підставі таких документів, зокрема, виконавчих документів, що видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, державний виконавець не має жодних підстав у відповідності до норми пункту 7 статті 26 Закону про виконавче провадження, які виключають відкриття та здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса від 06.10.2010, зареєстрованим в реєстрі за № 6529. З огляду на вищезазначене, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та правомірним.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.10.2010 р. ВП № 22027660, прийняту державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві Клименком Р.В.

3. Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.10.2010 р. ВП № 22027660, прийняту державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві Клименком Р.В.

4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві (вул. Краківська, 20, 02094, м. Київ) вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованим в реєстрі за № 6529.

5. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (код ЄДРПОУ 19356840) за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 27.12.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 28 грудня 2010 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко