Постанова № 13610622, 11.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2010 року 10:25 № 2а-8865/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Шейко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про

визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду первинної скарги податковим органом було допущено порушення норм податкового законодавства України, внаслідок чого Позивачу неправомірно нараховано штраф за неправильне нарахування та сплату рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України.

Позиція податкового органу, викладена у письмових запереченнях проти позову, полягає в тому, що за результатами перевірки були виявлені порушення Позивачем положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями) (надалі –Закон № 2181), а тому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 303696, зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.06.1998 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 20077720.

Згідно довідки АБ № 244210 з ЄДРПОУ відділу статистики у Шевченківському районі м. Києва від 19.03.2010 р. видами діяльності за КВЕД є: управління підприємствами; добування нафти; добування природного газу; оптова торгівля паливом; транспортування газу трубопроводами.

Спеціалізованою держаною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" по розрахункам за липень-серпень 2009 року.

В ході перевірки були виявлені порушення позивачем норми податкового законодавства України, а саме: пп.5.3.1 п. 5.3. ст.5 Закону № 2181 щодо несвоєчасної сплати суми узгодженого податкового зобов'язання - рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України із затримкою від 1 до 30 календарних днів на суму 38973263,32 грн., про що було складено акт від 16.11.2009 р. №515/41-20/20077720.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідно до положень п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону № 2181, Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 р. № 0001614120/0, яким позивачу визначено до сплати штраф у розмірі 3 897 326,33 грн. (10 % погашеної суми податкового боргу в розмірі 38 973 263,32 грн., сплаченого з затримкою від 31 до 90 календарних днів).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення Позивач оскаржив його в адміністративному порядку, який передбачений ст. 5 Закону № 2181.

За результатами розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 р. було залишено без змін, скарги без задоволення та винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0001614120/1 (без дати), № 0001614120/2 від 31.03.2010 р. та № 0001614120/3 від 30.04.2010 р.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Механізм обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 424, якою затверджено відповідний «Порядок обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України»(далі - Порядок). Пунктом 3 Порядку, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»- Позивача, віднесено до платників рентної плати за транспортування трубопровідним транспортом є НАК «Нафтогаз України»- за надання послуг, зокрема транспортних та/або транспортно-експедиторських, під час транзитного транспортування природного газу територією України.

Відповідно до п.4,5 Порядку, у кожному звітному (податковому) періоді, що дорівнює календарному місяцю, платники обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу та аміаку як добуток ставок (розмірів) рентної плати, визначених у встановленому законодавством порядку для природного газу та аміаку, відповідних обсягів вантажу та відстані відповідних маршрутів його транспортування у такому звітному (податковому) періоді. Розрахунок суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією України, подається платником органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 6 Порядку, суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, вносяться платником за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з фактичних обсягів природного газу та аміаку і відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України. Визначена сума, з урахуванням фактично сплачених авансових платежів, вноситься платниками до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку. Платники, згідно п. 8 Порядку, несуть відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до державного бюджету, своєчасність подання розрахунків такої плати до органів державної податкової служби відповідно до законодавства.

В той же час, п. 9 Порядку передбачено, що органами державної податкової служби здійснюється контроль за правильністю обчислення рентної плати, повнотою і своєчасністю її внесення до державного бюджету і подання розрахунків. З поданих позивачем доказів судом встановлено, що ним виконані зазначені вимоги в повному обсязі, про що свідчить долучений до матеріалів справи розрахунок суми рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України за липень 2009 року (№ 21072 від 17.08.2009 р.) на суму 168455040,28 грн., отриманий відповідачем 17.08.2009 р. та за серпень 2009 р. (№ 23080 від 18.09.2009 р.) на суму 156462387,04 грн., отриманих останнім 18.09.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата вищезазначених сум підтверджена платіжними дорученнями за липень 2009 року: № 2465 від 29.04.09 р. на суму 28459934,92 грн.; № 2704 від 29.04.09 р. на суму 25786469,92 грн.; № 2815 від 05.05.09 р. на суму 65 753 595,16 грн.; № 6000 від 10.08.09 р. на суму 17673778,47 грн.; № 6428 від 26.08.09 р. на суму 23904545,94 грн. та № 6429 від 26.08.09 р. на суму 1012107,13 грн. Всього за липень 2009 р. 162590431,54 грн. А також платіжними дорученнями за серпень 2009 року: № 2816 від 05.05.2009 на суму 64 246 404,84 грн.; № 2940 від 08.05.2009 на суму 55 753 595,16 грн.; № 6650 від 14.09.09 р. на суму 5 343 247,91 грн.; № 7000 від 14.09.2009 на суму 570 061,00 грн.; № 7063 від 17.09.2009 на суму 3 874 165,36 грн.; № 7107 від 18.09.2009 на суму 1 756 739,22 грн.; № 7215 від 23.09.2009 на суму 15 000 000,00; № 7292 від 25.09.2009 на суму 3 331626,75 грн.; № 7367 від 28.09.2009 на суму 6 586 546,80 грн. Отже, за серпень 2009 року всього –156 462 387,04 грн.

Слід також взяти до уваги, що Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення № 83 від 31.08.09 про розстрочення податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України під проценти на період з 31.08.2009 р. до 26.12.2009 р. На виконання цього рішення між Позивачем та Відповідачем 21.09.2009 р. було укладено договір № 38.

Як зазначає Позивач, він погасив свої зобов'язання за вказаним договором згідно графіку (доповнення № 1 від 30.09.09 р. до договору № 38), що підтверджується платіжними дорученнями: № 7290 від25.09.09 р. на суму 22674047,26 грн.; № 7360 від 28.09.09 р. на суму 22674047,26 грн.; № 8550 від 30.10.09 р. на суму 39534772,87 грн. та № 8549 від 30.10.09 р. на суму 5815321,65 грн. – разом 90696189,04 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про дотримання ним вимог чинного законодавства а також умом договору № 38 від 21.09.08 р. про повноту та вчасність сплати рентних платежів.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що Відповідач безпідставно та необґрунтовано прийшов до висновку, що Позивачем було порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України.

За наведених обставин позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання нечинним рішення Відповідача від 19.01.2010 року № 206/10/25-022 про результати розгляду первинної скарги в частині незадоволених вимог суд вважає за необхідне відмовити виходячи з наступного.

Суд вважає, що зазначене рішення не порушує прав та інтересів юридичних осіб, оскільки податковими органами вищестоящих інстанцій в ході процедури адміністративного оскарження перевіряється правильність застосування нормативно-правових актів інспекторами під час проведення перевірки та співставляють їх з викладеною позицією скаржника. За результатами розгляду таких скарг приймається рішення про їх задоволення/відмову та податкова інспекція, яка проводила перевірку (нижче стояча інстанція) приймає нові податкові повідомлення-рішення з дробом 1, 2, 3 - в залежності від того, яка ланка адміністративного оскарження була пройдена скаржником.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України визначають, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що зумовили виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 24.11.2010 р. № 0001614120/0.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків без дати № 0001614120/1.

4. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31.03.2010 р. № 0001614120/2.

5. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 30.04.2010 р. № 0001614120/3.

6. В іншій частині позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А. Степанюк