Ухвала суду № 136106031, 28.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 265/4315/18

Номер провадження2-в/205/17/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №265/4315/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2026 року вищевказану цивільну справу №265/4315/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліку вказаного в ухвалі протягом одного місяця з дня отримання справи.

10 квітня 2026 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі про відновлення вищевказаного втраченого судового провадження та запропоновано особам, які брали участь у справі, подати до суду документи та матеріали, що збереглися, для такого відновлення втраченого судового провадження.

ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про долучення доказів, в якому вона просить долучити і врахувати надані нею копії документів.

Представником АТ КБ «Приватбанк» Громницькою М.С. було сформовано в системі «Електронний суд» заяву та копії позовної заяви разом з додатками до неї.

ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний суд» заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі та відновити втрачене судове провадження в частині наданих доказів, а також наявних матеріалів, що перебувають у розпорядженні суду, ухваленого судового рішення.

Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явилася, будучи повідомлена належним чином, будь-яких заяв про відкладення чи розгляд справи за відсутності суду не надала, лише на виконання ухвали суду надано копії позовної заяви разом з додатками до неї.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 3 статті 493 ЦПК України розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Судом встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходилась цивільна справа №265/4315/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України встановлено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Пунктом 38 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Представником АТ КБ «Приватбанк» Громницькою М.С. було сформовано в системі «Електронний суд» надано суду копії позовної заяви разом з додатками до неї. а саме: заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді; клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розрахунок заборгованості за кредитним договором; копія анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку; копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою; копія паспорта відповідача; підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву; копія довідки про включення до ЄДРПОУ; копія Банківської ліцензії №22 від 05 жовтня 2011 року; копія виписки з ЄДРЮОФОП; статут (нова редакція) ПАТ КБ «Приватбанк» (дві сторінки); підтвердження сплати судового збору.

Також відповідачем ОСОБА_1 було надано копії: заочного рішення у цивільній справі №265/4315/18 за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з листом Новокадацького районного суду м. Дніпра №01- 08/53/2025 від 21 листопада 2025 року; ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 травня 2018 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №265/4315/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5.09.2018 року.

З метою повного зібрання матеріалів справи суддя в ухвалі від 10 квітня 2026 року запропонував сторонам у справі надати документи та матеріали, що збереглися, для точного відновлення втраченого судового провадження.

На запит судді керівником апарату Новокодацького районного суду міста Дніпра було також надано усі наявні електронні копії документів з автоматизованої системи документообігу Лівобережного (Орджонікідзевського) районного суду міста Маріуполя приєднаних до ОСК цивільної справи №265/4315/18, а саме: протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2018 року; ухвала про відкриття провадження від 24 травня 2018 року; заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року; заява представника АТ «Приватбанк» Бойко М.С. про видачу копії рішення, яке набрало законної сили та виконавчого листа, зареєстрованої канцелярією суду; копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Бойко М.С.; заява представника АТ «Приватбанк» Чепіги Д.О. про видачу копії рішення та виконавчого листа, зареєстрованої канцелярією суду; копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Чепіги Д.О.

Частинами 1-3 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень» передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», який затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18.

Згідно з пп. 6 п. 1 Розділу І вказаного порядку, електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.

Підпунктом 9 пункту 1 Розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень передбачено, що Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.

Пунктом 1 розділу ІІІ вищезазначеного Порядку визначено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС. Реєстраційні відомості, зазначені в пункті 3 розділу II цього Порядку, надсилаються до Реєстру у складі електронного документа, який вони описують.

Відповідно до п. п. 1, 2 розд. VI Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень Інформаційні ресурси Реєстру зберігаються у вигляді електронних даних, які за допомогою програмно-апаратних засобів можуть бути перетворені у візуальну форму. Електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів є документами безстрокового зберігання.

Згідно з п. п. 1, 2 розділу IX вищевказаного Порядку повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру забезпечується за допомогою електронного кабінету виключно для авторизованих користувачів. Дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається, зокрема, суддям.

Відтак, шляхом здійснення повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до ЗУ «Про доступ до судових рішень» вдалося можливим отримати відомості щодо заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року в цивільній справі №265/6247/21 (провадження №2/265/1188/18), оскільки в вищезазначеній системі перебувають зазначені судові рішення.

Перебування судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень є достатнім для відновлення втраченого судового провадження в частині ухвали про відкриття провадження Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2018 року та заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року в цивільній справі №265/6247/21 (провадження №2/265/1188/18), а відтак суд дійшов висновку про можливість відновлення втраченого судового провадження.

Також, при вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження, судом враховано наявні електронні копії документів з автоматизованої системи документообігу Лівобережного (Орджонікідзевського) районного суду міста Маріуполя приєднаних до ОСК цивільної справи №265/4315/18, а саме: протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2018 року; ухвала про відкриття провадження від 24 травня 2018 року; заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року; заява представника АТ «Приватбанк» Бойко М.С. про видачу копії рішення, яке набрало законної сили та виконавчого листа, зареєстрованої канцелярією суду; копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Бойко М.С.; заява представника АТ «Приватбанк» Чепіги Д.О. про видачу копії рішення та виконавчого листа, зареєстрованої канцелярією суду; копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Чепіги Д.О., оскільки зазначені документи дійсно перебували в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №265/4315/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині наданих сторонами документів та процесуальних документів у справі.

Керуючись ст. ст. 247, 258-261, 353, 354, 488-490, 493, 494ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №265/4315/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині зібраних судом документів, а саме:

1. Долучених представником АТ КБ «Приватбанк» Громницькою М.С. документів:

- копія позовної заяви;

- заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді;

- клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження;

- розрахунок заборгованості за кредитним договором;

- копія анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку;

- копія довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»;

- витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою;

- копія паспорта відповідача;

- підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву;

- копія довідки про включення до ЄДРПОУ;

- копія Банківської ліцензії №22 від 05 жовтня 2011 року;

- копія виписки з ЄДРЮОФОП;

- статут (нова редакція) ПАТ КБ «Приватбанк» (дві сторінки);

- підтвердження сплати судового збору.

2. Долучених ОСОБА_1 документів:

- копія виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 вересня 2018 року.

3.Наявних електронних копій документів з автоматизованої системи документообігу Лівобережного (Орджонікідзевського) районного суду міста Маріуполя приєднаних до ОСК цивільної справи №265/4315/18:

- протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2018 року;

- заява представника АТ «Приватбанк» Бойко М.С. про видачу копії рішення, яке набрало законної сили та виконавчого листа, зареєстрована канцелярією суду;

- копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Бойко М.С.;

- заява представника АТ «Приватбанк» Чепіги Д.О. про видачу копії рішення та виконавчого листа, зареєстрована канцелярією суду;

- копія довіреності представника ПАТ КБ «Приватбанк» Чепіги Д.О., оскільки зазначені документи дійсно перебували в матеріалах справи.

4. Процесуальних судових документів наявних в автоматизованій системі документообігу Лівобережного (Орджонікідзевського) районного суду міста Маріуполя приєднаних до ОСК цивільної справи №265/4315/18 та Єдиному державному реєстрі судових рішень:

- ухвала про відкриття провадження Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2018 року.

5. В частині заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2018 року в цивільній справі №265/6247/21 (провадження №2/265/1188/18), згідно тексту якого:

Справа № 265/4315/18

Провадження № 2/265/1188/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Мамаєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2018 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») в особі представника за довіреністю Гаренко Н.В. звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 30 серпня 2011 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3900,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Відповідач ОСОБА_2 надала свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

Відповідач ОСОБА_2 не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином, зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим, станом на 28 лютого 2018 року має заборгованість у сумі 66244,32 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 3861,70 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 55251,94 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 3500,00 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 3130,68 гривень.

На підставі викладеного, посилаючись на норми законодавства, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 66244,32 гривень за кредитним договором без номеру від 30 серпня 2011 року та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок.

У відкрите судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надавши заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явилася за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом надіслання судових повісток за місцем реєстрації та публікацією судових викликів на офіційному веб-сайті "Судова влада", тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30 серпня 2011 року ОСОБА_2 , ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», підписала Анкету позичальника, на підставі якої отримала кредит в розмірі 3900, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Отже, відповідач ОСОБА_2 надала свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

В сенсі п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 цього кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. При цьому ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Умови погашення кредиту відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2018 року становить 66244,32 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 3861,70 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 55251,94 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 3500,00 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 3130,68 гривень.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.

Згідно даних Лівобережного районного відділу надання адміністративних послуг адміністрації Маріупольської міської ради від 21 травня 2018 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_2 і звільняє її від обов`язку по оплаті пені та штрафів на користь ПАТ «Приват Банк», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.11 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що термін дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Даний Закон набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, опублікований 14 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» № 197.

Аналізуючи вказаний Закон, суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу пеню та штраф на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором б/н від 30 серпня 2011 року, починаючи з 14 квітня 2014 року, тому суд відмовляє позивачу в цій частині. А саме, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 штрафів в сумах 500,00 гривень та 3130,68 гривень та пені в сумі 3500,00 гривень.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останньої на користь позивача сума заборгованості в розмірі 59 113, 64 гривень, яка складається з наступного: 3891,70 гривень - заборгованість за кредитом; 55251,94 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 285 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 30 серпня 2011 року станом на 28 лютого 2018 року у розмірі 59 113 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто тринадцять) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення суду складено 27 липня 2018 року.

Суддя Гноєвой С.С.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: Т.П. Терещенко

.