Постанова № 13610558, 06.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2010 року 10:40 № 2а-13285/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 19.02.2010р. №0000234120/0

за участю представників сторін:

від позивача: Якименко Ю.В. (дов.від 16.12.09 №143

від відповідача Гладун Є.В. (дов.від 18.10.10 №1866/9/10-206)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.12.2010 року в 10 год. 40 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2010 №0000234120/0.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2010р. №0000234120/0, від 28.04.2010р. №0000234120/1, від 08.07.2010р. №0000234120/2, від 20.09.2010р. №0000234120/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем своєчасно подано платіжні доручення для перерахування суми коштів до банку, що обслуговує позивача та вжито всіх можливих заходів для сплати самостійно визначених податкових зобовязань.

На думку позивача, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасного подання платіжних доручень на сплату узгодженої суми податкового зобовязання з ПДВ, чим затримано позивачем сплату узгодженого податкового зобовязання з ПДВ на суму 2042094,42 грн. на від 91 день.

Під час проведення судового засідання представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, на його думку, позивач не виконав зобовязання зі сплати податку, чим порушив вимоги пп.5.3.. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами. За таких підстав вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірним, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду про наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»з питань правильності нарахування та сплати сум податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

За результатами перевірки складено Акт №34/41-20/31570412 від 26.01.2010р. та встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасного подання платіжного доручення на сплату узгодженої суми податкового зобовязання з ПДВ, чим затримано сплату узгодженого податкового зобовязання з ПДВ в сумі 2042094,42 грн. 91 день.

Однак, як вбачається за матеріалів справи та встановлено судом, позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року та додатки до неї. В р.27 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного періоду) та р.28 зазначеної декларації позивач зазначив суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, у розмірі 3446547,00 грн. Граничний термін сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ становив 30.09.2009р.

На виконання податкових зобовязань позивач здійснив платежі за серпень 2009 р.: 20 вересня 2009 року у розмірі 500000,00грн. та 30 вересня 2009 року - 2946547,00грн., які надійшли на рахунок управління державного казначейства (платіжні доручення №758 від 29.09.2009р., та №1 від 30.09.2009р).

Спірні відносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно преамбули вказаного Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Крім того, в платіжних дорученнях позивача від 29.09.2009р. за №758, №1 від 30.09.2009р. зазначено призначення платежу податок на додану вартість за серпень 2009 року.

Однак, відповідач в порушення положень пп.16.3.3. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно змінив призначення платежу та неправомірно на думку суду здійснив розподіл сплачених сум на неіснуючий борг та нараховану пеню на нього.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення, тому на думку суду прийняті податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19.02.2010р. №0000234120/0.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.04.2010р. №0000234120/1.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 08.07.2010р. №0000234120/2.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 20.09.2010р. №0000234120/3,

6.Судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судового збору, присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»з Державного бюджету України.

7.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур