Рішення № 136105370, 23.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1874/25

Провадження № 2/147/722/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

за участю: представника відповідача Максимів В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якій просить стягнути з відповідачки борг за кредитним договором № 1388-9189 від 30.04.2024 у розмірі 97000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору.

Стислий виклад позиції сторін

В обґрунтування позову вказують, що 30.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за допомогою Вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1388-9189. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит в розмірі 20000,00 грн для задоволення особистих потреб, строк кредитування 300 календарних днів, базовий період (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплатити відсотки за користування кредитом) - 14 календарних днів, знижена процента ставка 1,20 % в день, стандартна процентна ставка 1,50 % в день, комісії 15 % від суми кредиту. Позивачем з свого боку умови кредитного договору було виконано. Відповідачка умови договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка нею у добровільному порядку не погашена. Станом на 19.09.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складає грошову суму у розмірі 109160,00 грн, з яких 20000,00 грн за тілом кредиту та 89160,00 грн за процентами. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за процентами в сумі 12160,00 грн за умови погашення решти заборгованості в сумі 97000,00 грн, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не подала, водночас 05.12.2025 від представника відповідача - адвоката Максимів В. М. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких просять відмовити у задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги. У своїх поясненнях сторона відповідача посилається на те, що відповідач не згодний з твердженням позивача стосовно укладення договору №1388-9189 в електронній формі, оскільки позивачем не надано жожного доказу направлення будь-якого ідентифікатора відповідачеві (наприклад довідки від мобільного оператора), не надано доказів використання відповідачем цього ідентифікатора, тому наявна в матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документа), оскільки не відповідає вимогам ст. 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Матеріали справи не містять доказів як того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора. У матеріалах справи відсутня відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладення спірного кредитного договору. Також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно телекомунікаційній системі позивача. Також вказує, що позивач не надав суду доказів того, що дійсно виплатив відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 20000,00 грн 30.04.2024, а отже не підтвердив факт виконання ним своїх договірних зобов`язань перед відповідачем. Заперечує щодо суми заборгованості за процентами, адже на думку сторони відповідача розрахунок суми процентів за користування кредитними коштами, розрахований з порушенням вимог ЗУ «Про споживче кредитування». Так, відповідно до п. 5 ст. 8 вказаного закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Так, відповідно до п. 17 Перехідних і прикінцевих положень ЗУ «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Тобто, з 24.12.2023 по 22.04.2024 діє ставка 2,5%, з 23.04.2024 по 20.08.2024 діє максимальна процентна ставка 1,5%. Після 20.08.2024 діє максимальна денна процентна ставка 1% (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». Сторона відповідача зазначає, що нарахування процентів після 20.08.2024 по 23.03.2025 за денною ставкою, що вища за 1% суперечить вимогам вказаного закону. За вказаний період часу проценти мають бути розраховані наступним чином: 187 днів *200 грн (розмір процентів за 1 день)= 37400,00 грн. Загальний розмір процентів, в такому випадку, має становити 32760,00 грн (розмір процентів за період з 30.04.2024 по 20.08.2024) + 37400,00 грн = 70160,00 грн. З урахуванням знижки, що надається позивачем сума процентів до стягнення мала б скласти 58000,00 грн. Зазначає, що позивачем не доведено перед судом з допомогою належних та достовірних доказів розміру заборгованості, що згідно з усталеною судовою практикою в кредитних правовідносинах є підставою для відмови в задоволенні позову.

11.12.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких сторона позивача просить суд повністю задовольнити позовні вимоги; судові витрати пов`язані з розглядом справи покласти на позивача та відмовити у стягненні витрат за надання професійної правничої допомоги з позивача на користь відповідача в повному обсязі. Зокрема, зазначено про те, що на виконання та відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С3113 направлений на мобільний номер телефону, який відповідач вказала заявці, а саме: НОМЕР_2 . Вказує, що надається моніторинг дій відповідача в Інформаційно-телекомунікаційній системі, який відображає покрокові дії ОСОБА_1 на підтвердження факту створення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з офертою, надсилання одноразового ідентифікатора відповідачу на мобільний номер телефону, який відповідач вказала заявці, а саме: НОМЕР_2 , використання даного ідентифікатора та направлення прозивачем примірнику Кредитного договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору на електронну адресу відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_2. Стверджує, що Кредитний договір №1388-9189 від 30.04.2024 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем задля ідентифікації було використано систему bankid НБУ, також відповідачем було застосовано додаткову верифікацію у виді надання селфі з паспортом та документи відповідача при укладенні кредитного договору. Щодо надання первинних бухгалтерських документів, вказує, що позивач не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а тому клопотав про витребування доказів у АТ ЯКБ «ПРИВАТБАНК» , а саме щодо картки зазначеної у заявці НОМЕР_3 . Зазначає, що саме на рей разунок надавалися кошти через систему платежів LiqPay. Вказує, що позивач взяті на себе зобов`язання згідно із кредитни мдоговором виконав. Також сторона позивача вказує на правомірність нарахування процентів за користування кредитом. Повідомляє, що відповідачем на виконання кредитного договору 18.05.2024 внесено платіж в сумі 2000,00 грн, а 30.07.2024 платіж у сумі 1000,00 грн, які було враховано на погашення одноразової комісії за видачу кредиту. Окрім того звертає увагу суду на той факт, що відповідач в загальній кількості 38 разів оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені. Вказує на не співмірність витрат на правничу допомогу, які заявлено у розмірі 13500,00 грн.

23.12.2024 надійшли додаткові пояснення у справі від представника відповідача, у яких вказано, зокрема, щодо укладення Кредитного договору №1388-9189 від 30.04.2024, а саме відсутності доказів обримання відповідачем одноразового ідентифікатора; щодо відсутності доказів перерахування коштів; заперечив щодо клопотання про витребування доказів; зазначив що нарахування відсотків суперечить вимогам ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», надає свій розрахунок відсотків, який мав би становити 47840,00 грн. У зв`язку із недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог просить задлишити позов без задоволення.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників до суду не надходило.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою від 27.10.2025 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, водночас поновлено позивачу строк на звернення із клопотанням та витребувано додаткові докази.

02.04.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані документи.

Представник позивача в судове засідання свого представника не направив, водночас разом з позовом клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача у разі неявки відповідача, позовні вимоги підтримує та заперечень проти заочного розгляду справи не висловлює.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Максимів В. М. в судовому засіданні заперечував проти позову просив у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на підстави наведені у додаткових поясненнях у справі, які фактично розцінюються судом, як відзив на позов та заперечення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1388-9189 на суму 20000,00 грн строком на 300 днів із передбаченими умовами нарахування процентів та комісії. Договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору, позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2 визначено, що позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих його потреб як позичальника, а він зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до п. 4.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1,50 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії договору. Розмір кредиту 20000,00 грн, дата надання / видачі кредиту 30.04.2024. Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту (п. 4.7). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит відповідачу: 300 календарних днів з моменту перерахування йому кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту - 23.02.2025, продовження строку кредитування в односторонньому порядку сторонами не допускається (п. 4.9). Базовий період 14 календарних днів (п. 4.4). Сплату процентів позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (додаток 3) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суму, що дорівнює обов`язковому платежу на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь якого базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи з наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом у межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу (п. 4.5). Реальна річна процентна ставка складає 27138,17 % (п. 4.10). Орієнтовна загальна вартість кредиту 103280,88 грн (п. 4.11). Денна процентна ставка 1,388 % (п. 4.12). Згідно із п. 6.9 Договору позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитись від договору без пояснення причин, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі. Згідно із п. 2.3. Договору, для мінімізації загальних витрат позичальника кредитодавець рекомендує здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту. Також наведено розрахунок для повного погашення кредиту в останній день першого базового періоду. Згідно з п. 10.2 Знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (а.с. 12-21).

Кредитний договір підписаний позичальницею ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) С3113.

У справі також наявні копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» з викладеними умовами та положеннями (а.с. 22-29), паспорт споживчого кредиту (а.с. 29 на звороті-31), а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором) (а.с. 32 - 34), які, як і кредитний договір, підписані позичальницею ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем С3113).

У даній таблиці зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом, що відповідають умовам договору. Узгоджено графік погашення кредиту кожні 14 днів та суми щомісячних платежів відповідно до зазначених вище умов договору.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 30.04.2024 надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000,00 грн на її банківський рахунок НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1388-9189 від 30.04.2024 та квитанцією № 2456212189 про перерахування коштів від позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на карту 414962*89 на суму 20000,00 через систему платежів LiqPay, призначення платежу видача кредитних коштів за договором 1388-9189 30.04.2024 (а.с. 36, 35).

Також, як вбачається з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наданої на виконання вимог ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 банку емітовано картку № НОМЕР_4 , на рахунок по вказаній картці зараховано кошти на суму 20000 грн за період 30.04.2024-30.04.2024, що підтверджується також випискою по рахунку за період з 30.04.2024 по 30.04.2024 (а.с. 231-232).

З даних доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми вбачається, факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на виконання його умов кредитодавцем. Суд звертає увагу, що наведене відповідачка не спростувала, натомість доводи сторони відповідача наведені у додаткових поясненнях (відзиві) нічим не підтверджуються.

Водночас суд виходить з того, що підписання договору та додатку до нього, правил відкриття кредитної лінії з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає Закону України «Про електронну комерцію», в договорі викладені істотні умови такого. Також звертає увагу, що в графі реквізити сторін вказана інформація - прізвище, ім`я по батькові клієнта ОСОБА_1 , її РНОКПП, реквізити паспорта, адреса реєстрації, адреса електронної пошти, номер кредитної картки НОМЕР_3 . Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальницею під час укладення кредитного договору.

Крім того, як випливає із доданих до справи, відповідачем було застосовано додаткову верифікацію у виді надання селфі з паспортом та документи відповідача при укладенні кредитного договору (а.с. 163-165).

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 19.09.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складає грошову суму у розмірі 109160,00 грн, з яких 20000,00 грн за тілом кредиту та 89160,00 грн за процентами. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за процентами в сумі 12160,00 грн за умови погашення решти заборгованості в сумі 97000,00 грн (а.с. 37-43).

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином не виконав зобов`язання щодо їх повернення та сплати нарахованих платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на момент звернення до суду не погашена.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач у порушення умов договору своєчасно, у порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але у порядку та на умовах договору не повернуто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З огляду на викладене, саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору, факт отримання відповідачем суми кредиту та прострочення зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно із ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На офіційному вебсайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на вебсайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Варто зазначити що Договір про відкриття кредитної лінії № 1388-9189 від 30.04.2024, що підписані сторонами ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 містять узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів, комісії.

Отже, на переконання суду, позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, виконання умов таких позивачем та неналежного виконання відповідачкою.

З досліджених доказів вбачається факт надання позивачем відповідачу кредиту в розмірі 20000,00 грн та не повернення його всупереч умовам договору.

Строк кредитування визначений договором 300 днів, дата повернення кредиту 23.02.2025 (п. 4.9), та, як встановлено судом, проценти нараховувались кредитодавцем в межах цього строку, що вбачається з розрахунку заборгованості.

Однак варто вказати таке.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір №1388-9189 про відкриття кредитної лінії укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 30.042024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

Частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою стаття 8 доповнена згідно із Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма набрала чинності 24.12.2023, тобто була чинною станом на момент укладення договору про споживчий кредит з відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умови укладеного між сторонами договору, якими передбачено встановлення денної процентної ставки 1,50 %, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемними.

З урахуванням викладеного, заборгованість по процентам за укладеним між сторонами договором необхідно розраховувати, виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

З огляду на це суд погоджується з доводми сторони відповідача про те, що нарахування процентів після 20.08.2024 по 23.03.2025 за денною ставкою, що вища за 1% суперечить вимогам вказаного закону. За вказаний період часу проценти мають бути розраховані наступним чином:187 днів *200 грн (розмір процентів за 1 день)= 37400,00 грн. Загальний розмір процентів, в такому випадку, має становити 32760,00 грн (розмір процентів за період з 30.04.2024 по 20.08.2024) + 37400,00 грн = 70160,00 грн. З урахуванням знижки, що надається позивачем сума процентів до стягнення мала б скласти 58000,00 грн. В той час, як позивач просить стягнути 77000,00 грн процентів, що перевищує можливу суму процентів.

Таким чином суд вважає за можливе стягнути 58000,00 грн процентів з відповідачки.

Вимог щодо стягнення комісії позивач не заявляв, оскільки що відповідачем на виконання кредитного договору 18.05.2024 внесено платіж в сумі 2000,00 грн, а 30.07.2024 платіж у сумі 1000,00 грн, які було враховано на погашення одноразової комісії за видачу кредиту, що спростовує доводи сторони відповідача наведені у додаткових поясненнях (відзиві).

Надані позивачем докази (окрім розрахунку заборгованості в частині нарахування процентів), суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту (в повному обсязі) та процентами (частково).

Щодо інших аргументів відповідача, які наведені у додаткових поясненнях (відзиві), суд зазначає, що вони спростовуються наведеним вище обставинами та доказами, які суд вважає належними, лдопустимими та достатніми.

Щодо розподілу судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2422 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 1947,85 грн.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1388-9189 від 30.04.2024 в розмірі 78000 (сімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, з яких 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за кредитом, 58000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1947 (одна тисяча дев`ятсот сорок сім тисяч) гривень 85 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26 офіс 407, місто Київ, 01133;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко