Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 492/313/25
провадження № 2/492/43/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Варгаракі С.М.,
за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Описова частина
Стислий виклад позиції позивача
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути заборгованість за кредитним договором на загальну суму 31283,57 грн, а також судові витрати, посилаючись на те, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 23 січня 2014 року був укладений кредитний договір б/н, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало, а відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повністю та в строки виконало свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, яка склала загальну суму 31283,57 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа була розподілена судді Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 13 березня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачеві визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Сповіщення сторін
Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, проте вони повернулися до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином. Відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості повідомлення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачеві до суду за місцем його реєстрації призводять лише до затягування розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 23 січня 2014 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 100).
Також, 10 січня 2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг (а.с. 101-112), яка містить у собі наступну наявну інформацію: Основні умови кредитування (тип кредиту, сума кредитного ліміту, строк кредитування, мета кредитування, спосіб та строк надання кредиту); Інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; Порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення); Додаткова інформація (наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язання за Договором; Істотні умови (інформація та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткова інформація); Угода про використання простого електронного підпису; Повний зміст Умов та Правил надання банківських послуг; Тарифи Банку та інші умови договору.
Також, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 113-114).
Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 07/17, тип Універсальна, 5457082231483186 строком дії 01/18, 4149439100513823 строком дії 03/21, 4149439100513823 строком дії 03/21, 5168742214060679 строком дії 12/21, 4149629354663262 строком дії 12/25 (а.с. 99 зворот).
Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 23 січня 2014 року було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 25000 грн (а.с. 99).
З виписки за договором б/н за період з 23 січня 2014 року по 17 лютого 2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним коштами (а.с. 51-98).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11 лютого 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 31283,57 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 25235,84 грн, заборгованості за простроченими відсотками 6047,73 грн (а.с. 11-20, 21-50).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, 23 січня 2014 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій сторони погодили порядок та умови надання кредиту (розмір кредиту, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту на час укладення договору, пільговий період кредитування), права та обов`язки клієнта, права та обв`язки банка, відповідальність сторін, тарифи, строк кредиту.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
У вищевказаній заяві зазначено, що підписанням цієї заяви, відповідач приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.
Підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, ОСОБА_1 , відповідно до статті 627 ЦК України, добровільно погодився на умови договору, яким сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок, строк повернення коштів, строк кредитування, та взяла на себе відповідні зобов`язання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем 23 січня 2014 року було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачеві видано кредитну картку з кредитним лімітом.
Щодо виконання кредитодавцем обов`язку щодо переказу (надання) кредитних коштів
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження N 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).
Таким чином, виписка з карткового рахунку, додана до позовної заяви, є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір заборгованості за тілом кредиту, а також доказом існування між сторонами кредитних правовідносин, ураховуючи факт користування позичальником кредитними коштами, часткового повернення отриманих коштів у кредит.
З виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами у межах кредитного ліміту, знімаючи грошові кошти та здійснюючи покупки за кредитні кошти. Періодично ОСОБА_1 погашав наявну заборгованість, приймаючи та виконуючи, таким чином, умови укладеного договору, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Отже, позивачем надано первинні документи, передбачені абз. 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що беззаперечно свідчить про наявність заборгованості, розрахованої у відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору.
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
В обґрунтування наявності заборгованості позивачем надано суду розрахунок заборгованості станом на 11 лютого 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 31283,57 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 25235,84 грн, заборгованості за простроченими відсотками 6047,73 грн.
Відповідач ОСОБА_1 правильність здійснення розрахунку невиконаного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не спростував.
Процесуальний обов`язок, передбачений статями 12, 81 ЦПК України, відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.
Крім того, положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.
З урахуванням наведеного, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, відповідач зобов`язання за даним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, тому суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31283,57 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати, які було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.
На підставі статей 204, 207, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 48, 76-78, 81, 89, 95, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 23 січня 2014 року у розмірі 31283 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят три) гривні 57 копійок, що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25235 (двадцять п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 84 копійок, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6047 (шість тисяч сорок сім) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. № 1Д, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 24222 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.
Судове рішення № 136103941, Арцизький районний суд Одеської області було прийнято 28.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 492/313/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: