Постанова № 13610335, 24.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 2-а-3946/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про захист прав та за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_1, треті особи податкові ревізори-інспектори Державної податкової адміністрації у Херсонській області Кравченко Петро Геннадійович, Абрамець Оксана Вікторівна, Державна податкова адміністрація у Херсонській області про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі - Підприємець) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державних податкових ревізорів - інспекторів Державної податкової адміністрації у Херсонській області Кравченка Петра Геннадійовича, Абрамець Оксани Вікторівни (надалі - ревізори), Державної податкової адміністрації у Херсонській області (надалі - ДПА), Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - ДПІ) про захист прав.

Ухвалою суду від 28.07.2010 року за вказаним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3946/10/2170.

06 вересня 2010 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 56138,00 грн., нарахованих рішенням ДПІ від 25.03.2010 р. № 0007192307.

Ухвалою суду від 07.09.2010 року за вказаним позовом ДПІ було відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4530/10/2170.

Ухвалою суду від 22.10.2010 року адміністративні справи №2а-3946/10/2170 та №2а-4530/10/2170 були обєднані в одне провадження для спільного розгляду

В ході судового засідання від Підприємця надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Підприємець просив захистити порушенні права шляхом скасування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010 № 0007192307. На підставі заяви Підприємця про уточнення позовних вимог ухвалою суду від 24.01.2010 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ревізорів Кравченка П.Г, Абрамець О.В. та ДПА, яких було залучено в якості третіх осіб на стороні ДПІ.

Обґрунтування позову Підприємця полягає у тому, що перевірка Підприємця проведена з порушеннями вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про інформацію»; рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за результатами такої перевірки приймались ДПІ без забезпечення прав Підприємця на захист; підстави для притягнення Підприємця до відповідальності за порушення п.9, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відсутні.

Позов ДПІ ґрунтується на тому, що застосоване до Підприємця рішенням ДПІ від 25.03.2010р. №0007192307 фінансова санкція в розмірі 56138,00 грн. за порушення п.9, 10, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) добровільно не сплачене, а тому підлягає стягненню з Підприємця в судовому порядку.

Підприємець у судовому засіданні підтримав свої вимоги, а в позові ДПІ просив відмовити.

Представники ДПІ, ДПА та податковий ревізор-інспектор Абрамець О.В. в судовому засіданні просили в позові Підприємця відмовити, а позов ДПІ задовольнити.

Податковий ревізор-інспектор Кравченко П.Г. участі в судовому засіданні не приймав, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

12.03.2010р. ревізорами на підставі направлення № 346/237 від 01.03.2010 року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у кіоску АДРЕСА_1, де здійснює свою підприємницьку діяльність Підприємець.

За результатами перевірки складений акт від 25.03.2010р. №325/21/22/23/НОМЕР_1 (бланк № 002008).

На підставі даного акту перевірки ДПІ 12.07.2010 року прийнято рішення про застосування до Підприємця штрафних санкцій № 0007192307 на загальну суму 56138,00 грн. на підставі п. 4, 5 ст. 17, 22 Закон № 265/95-ВР за порушення п.9, 10, 13 ст.3 зазначеного Закону у вигляді незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальних звітних чеків, не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО.

При вирішені питання щодо законності дій ревізорів, повязаних з організацією та проведенням вищевказаної перевірки Підприємця, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує з назви статті 11-1 - "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу статті 11-1 Закону №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Частиною 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

До матеріалів справи наданий план перевірок субєктів господарювання на березень 2010 року, в якому передбачена і перевірка Підприємця.

Обґрунтованими визнає суд посилання ДПІ на те, що визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

Статтею 13 Закону № 509-ХІІ визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Пунктом 1 ст. 11-2 Закону № 509 ХІІ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.

12.03.2010р. ревізори здійснювали перевірку Підприємця на підставі виданого направлення на перевірку, за результатами якої склали акт перевірки.

Відповідно до вищевказаних Методичних рекомендацій за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки на бланку органу ДПС, за рішенням якого було призначено і проведено перевірку, та реєструється у цьому органі ДПС.

Дії ревізорів по проведенню перевірки та складанню акту перевірки вчинені у межах наданих їм повноважень, і в цій частині повністю відповідають законодавству.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що дії ДПІ, ревізорів, які повязані із організацією, проведенням 12.03.2010 р. перевірки Підприємця та оформленням результатів її проведення, вчинені в межах їх компетенції, з дотриманням вимог законодавства, і без порушень охоронюваних законом прав Підприємця.

Суд не приймає до уваги посилання Підприємця на недотримання ДПІ, ревізорами вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності”, оскільки дії ДПІ, ревізорів в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства, законодавства в сфері готівкових розрахунків, правил торгівлі, патентування та ліцензування не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання таких дій здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Щодо правомірності рішення ДПІ від 25.03.2010 р. про застосування до Підприємця штрафної санкції суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що порушення, які стали підставою для винесення спірного рішення, полягає у наступному:

- у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 2103011558р/1 відсутній один фіскальний звітній чек № 0547;

- не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну, а саме згідно даних в КОРО перший - Z-звіт №0533, останній - Z-звіт №0861. Всього відсутні 328 контольні стрічки;

- не забезпечено відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка знаходиться в денному звіті РРО у сумі7,60 грн.

Заперечуючи проти описаних в акті перевірки порушень, Підприємець зазначив, що оскільки перевірка була проведена без його участі, то він не мав можливості надати ревізорам відсутні Z-звіти та контрольні стрічки, а особа яка була присутня при проведенні перевірки, таких документів надати не могла. Крім того, заперечуючи проти п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР Підприємець вказував на те, що ревізорами не проводилась інвентаризація готівкових коштів, що унеможливлює притягнення його до відповідальності зазначеного порушення.

Відповідно до пунктів 9, 10 та 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктом 4, 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій(п.4); десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну (п.5).

Відповідно ст. 22 вищевказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Оскільки Підприємець не спростував належними доказами зазначеного в акті перевірки факту не зберігання ним у КОРО № 2103011558р/1 Z-звіту № 0547 та 328 контрольних стрічок, а також враховуючи не виконання ним припису п.4.3 акту перевірки, відповідно до якого Підприємцю пропонувалось у 3-х денний термін прибути до ДПІ у м.Херсоні для надання вмотивованих пояснень та документів, щодо фактів викладених в акті перевірки, суд вважає правомірним застосування до Підприємця на підставі п. 4, 5 ст. 17 Закону №265/95-ВР фінсових санкцій в сумах 340,00 грн. (20 * 17 = 340,00) та 55760,00грн. ( 17*10*328 = 55760,00).

Також слід погодитись з правомірним застосуванням до Підприємця штрафних санкцій в сумі 38,00 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР, оскільки факт не відповідності готівкових коштів на місці розрахунків сумі за денним звітом РРО на суму 7,60 грн. підтверджується ДПІ належними доказами і не спростований Підприємцем.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову Підприємця.

Відповідно до ст.. 25 Закону №265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна

Оскільки на час розгляду даної справи, застосована до Підприємця рішенням ДПІ від 25.03.2010р. №0007192307 штрафна санкція на суму 56138,00 грн. залишається несплаченою, то дана суму штрафу підлягає стягненню з Підприємця в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ підлягають задоволенню шляхом стягнення з Підприємця фінансової санкції в сумі 56138,00 грн..

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні - відмовити.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету на (р/р 31118104700002, код платежу 3021080900, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010) фінансові санкції у сумі 56138,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч сто тридцять вісім грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.2.1