Постанова № 13610331, 20.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 2-а-4692/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до головних державних податкових ревізорів - інспекторів Державної податкової адміністрації Херсонської області Літвінова Володимира Віталійовича, Загурського Андрія Валентиновича, Петлінського Віталія Володимировича, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушених прав та за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,

встановив:

У вересні 2010 року фізична особа - підприємць ОСОБА_1 (надалі-Підприємець) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Херсонській області Літвінова Володимира Віталійовича, Загурського Андрія Валентиновича, Петлінського Віталія Володимировича (надалі-ревізори), Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі - ДПІ), Державної податкової адміністрації у Херсонській області (надалі - ДПА), в якому просила захистити порушені права. Порушення своїх прав Підприємець повязувала із проведеною ревізорами 26.06.2010р. перевіркою та прийнятим ДПІ за результатами цієї перевірки рішення про застосування штрафної санкції від 12.07.2010р. №0009952307.

Ухвалою суду від 27.10.2010 року за вказаним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4692/10/2170.

29.11.2010р. ДПІ звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємця про стягнення фінансової санкції в сумі 2979,00 грн., нараховане рішенням ДПІ від 12.07.2010р. №0009952307.

Ухвалою суду від 01.12.2010р. за вказаним позовом ДПІ було відрито провадження в адміністративній справі №2а-6536/10/2170.

Ухвалою суду від 19.01.2010 року адміністративні справи №2а-4692/10/2170 та №2а-6536/10/2170 були обєднані в одне провадження для спільного розгляду та вирішення.

Згідно позовної заяви Підприємкць просить захистити її права наступним чином:

- визнати дії ДПА по організації перевірки Підприємця протиправним та заборонити використання направлення на перевірку № 413 від 07.06.2010 р., а також скасувати рішення ДПІ від 12.07.2010 р. № 0009952307 та зобов'язати ДПІ вилучити вищевказне рішення з обліку;

- визнати протиправним дії ревізорів по скаладнню акту перевірки №752/21/22/23/НОМЕР_1/669 від 26.06.2010 р. та зобов'язати вилучити з даного акту перевірки інформацію про проведення перевірки.

В якості обґрунтування позовних вимог Підприємець вказує на те, що перевірка проведена з порушеннями вимог законодавства; ревізори застосували негласні засоби контролю та негласне проникнення до володіння особи і провели перевірку без участі Підприємця, що позбавило його можливості реалізувати свої права, визначені ст.. 10 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності”; при винесені ДПІ рішення про застосування адміністративно-господарської санкції за результатами такої перевірки були порушені права Підприємця, визначені ст..57, 59 Конституції України та ст. 31 Закону України “Про інформацію”, оскільки таке рішення приймалось без участі Підприємця.

Позов ДПІ ґрунтується на тому, що застосована до Підприємця рішенням ДПІ від 12.07.2010р. №0009952307 фінансова санкція в розмірі 2979,00 грн. за порушення п.1, 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) добровільно не сплачене, а тому підлягає стягненню з Підприємця в судовому порядку.

Підприємець просив розглянути справу у його відсутність.

Представники ДПІ, ДПА та податковий ревізор-інспектор Літвінов В.В. в судовому засіданні просили в позові Підприємця відмовити, а позов ДПІ задовольнити.

Податкові ревізори-інспектори Загурський А.В та Петлінський В.В. участі в судових засіданнях не приймали, про час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

26.06.2010р. ревізорами на підставі направлення № 413 від 07.06.2010 року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у магазині по АДРЕСА_1, де здійснює свою підприємницьку діяльність Підприємець.

За результатами перевірки складений акт від 26.06.2010р. № бланку 002279.

На підставі даного акту перевірки ДПІ 12.07.2010 року прийнято рішення про застосування до Підприємця штрафних (фінансових) санкцій № 0009952307 на загальну суму 2979,00 грн. на підставі п. 1 ст. 17, ст. 20, 21, 22 Закон № 265/95-ВР за порушення п.1, 12, 13 ст.3 зазначеного Закону у вигляді проведення розрахункової операції без застосування РРО, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО.

При вирішені питання щодо законності дій ревізорів, повязаних з організацією та проведенням вищевказаної перевірки Підприємця, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує з назви статті 11-1 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу статті 11-1 Закону №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Частиною 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

До матеріалів справи наданий план перевірок субєктів господарювання на червень 2010 року, в якому передбачена і перевірка Підприємця.

Обґрунтованими визнає суд посилання ДПІ на те, що визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

Статтею 13 Закону № 509-ХІІ визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Пунктом 1 ст. 11-2 Закону № 509 ХІІ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.

26.06.2010р. ревізори здійснювали перевірку Підприємця на підставі виданого направлення на перевірку, за результатами якої склали акт перевірки.

Відповідно до вищевказаних Методичних рекомендацій за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки на бланку органу ДПС, за рішенням якого було призначено і проведено перевірку, та реєструється у цьому органі ДПС.

Дії ревізорів по проведенню перевірки та складанню акту перевірки вчинені у межах наданих їм повноважень, і в цій частині повністю відповідають законодавству.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що дії ДПІ, ревізорів, які повязані із організацією, проведенням 26.06.2010 р. перевірки Підприємця та оформленням результатів її проведення, вчинені в межах їх компетенції, з дотриманням вимог законодавства, і без порушень охоронюваних законом прав Підприємця.

Суд не приймає до уваги посилання Підприємця на недотримання ДПІ, ревізорами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», оскільки дії ДПІ, ревізорів в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства, законодавства в сфері готівкових розрахунків, правил торгівлі, патентування та ліцензування не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання таких дій здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо правомірності рішення ДПІ від 12.07.2010 р. про застосування до Підприємця штрафної санкції суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що підставою для винесення ДПІ рішення №0009952307 стали відображені в акті перевірки факти проведення розрахункової операції на суму 25,00 грн. без застосування РРО, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а також невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі за денним звітом РРО сума невідповідності 55,00 грн. (з урахуванням суми контрольної розрахункової операції на 25 грн.).

Відповідно до пунктів 1, 12 та 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до ст..20, 21 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 22 вищевказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Оскільки Підприємець не спростував належними доказами факт проведення під час перевірки розрахункових операцій у належному Підприємцю магазині на загальну суму 25,00 грн. без застосування РРО, то застосована до Підприємця спірним рішенням штрафна санкція за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на суму 125,00 грн. (25*5 = 125,00 грн.) є правомірною.

Також суд, погоджується з правомірним застосуванням до Підприємця штрафної санкції в сумі 150,00 грн. (30*5 = 150,00 грн.) за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки факт данного порушення підтверджується ДПІ належними доказами.

Отже, фінансові санкції в сумі 275,00 грн. застосовані до Підприємця на підставі ст.17, 22 вищевказаного Закону правомірно.

При вирішенні питання щодо правомірності застосування до Підприємця рішенням №0009952307 штрафної санкції за порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, суд виходить з наступного.

Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Як встановлено судом і відображено в акті перевірки, Підприємець знаходиться на загальній системі оподаткування обліку та звітності.

Наказом ДПАУ від 21.04.93 р. № 12, із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.05.1993 р. № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі Інструкція № 12), а також форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності.

Зміст пункту 13 Розділу ІV Інструкції № 12 свідчить про наявність у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обовязку документально підтверджувати свої витрати.

Оскільки Підприємець є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, то на нього розповсюджуються вимоги Закону № 265 щодо ведення обліку товарних запасів.

Постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат" (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Підприємець не дотримався приписів п.4.3 акту перевірки, відповідно до якого Підприємцю пропонувалось у 3-х денний термін прибути до ДПІ у м.Херсоні для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки.

До моменту застосування санкцій за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР Підприємець відповідно до приписів акту перевірки не вчинив всіх необхідних дій для підтвердження факту виконання ним вимог цієї норми Закону № 265/95-ВР.

Встановлені фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що до Підприємця обґрунтовано застосовані санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки до моменту винесення спірного рішення факт ведення Підприємцем обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у встановленому законодавством порядку не був підтверджений податковому органу належними доказами.

Таким чином, фінансова санкція в сумі 2704,00 грн. застосована до Підприємця за порушення п. 12 ст. 3 цього ж Закону, є правомірною.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачами вимог законодавства та прав Підприємця при проведені перевірки Підприємця та при винесені за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій, підстави для судового захисту прав Підприємця відсутні.

Відповідно до ст.. 25 Закону №265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна

Оскільки на час розгляду даної справи, застосована до Підприємця рішенням ДПІ від 12.07.2010р. №0009952307 штрафна санкція на суму 2979,00 грн. залишається несплаченою, то дана суму штрафу підлягає стягненню з Підприємця в судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ підлягають задоволенню шляхом стягнення з Підприємця фінансової санкції в сумі 2979,00 грн..

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до головних державних податкових ревізорів - інспекторів Державної податкової адміністрації Херсонської області Літвінова Володимира Віталійовича, Загурського Андрія Валентиновича, Петлінського Віталія Володимировича, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні - відмовити.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету на (р/р 31118104700002, код платежу 21080900, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010) фінансові санкції у сумі 2979,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 січня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.2.1