Ухвала суду № 136102707, 23.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16523/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/16523/26-к від 31.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину),

В С Т А Н О В И В :

10.04.2026 до суду надійшла заява старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/16523/26-к від 31.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Учасники розгляду не з`явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз`яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Судовим розглядом встановлено, що 23.03.2026 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга у порядку ст. 303 КПК України, яка передана слідчому судді ОСОБА_1 27.03.2026, на службову бездіяльність уповноваженої службової особи Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2026 зобов`язано уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви від 19.03.2026 адвоката ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, та розпочати досудове розслідування з приводу повідомлених даних.

Також, вказаною ухвалою зобов`язано службову особу, яка внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надати заявнику документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію заяви, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомити суд про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

За своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, резолютивна частина викладена чітко та порядок виконання зрозумілий.

Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та, як наслідок, у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені заяви старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/16523/26-к від 31.03.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Державного бюро розслідувань, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 19.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1