Рішення № 136102674, 28.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.04.2026 Справа № 756/3586/26

Унікальний номер 756/3586/26

Провадження номер 2/756/5017/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

У лютому 2026 року позивач ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 694984 від 23 червня 2021 року у розмірі 14324,00 грн., яка складається із: простороченої заборгованості за сумою кредиту - 4000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 10324,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 23 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 694984 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 29 днів зі сплатою відсотків, дата надання кредиту 23 червня 2021 року, відсоткова ставка 1,9% в день.

30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .

В порушення умов укладеного кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 14324,00 грн., яка складається із: простороченої заборгованості за сумою кредиту - 4000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 10324,00 грн.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Рух справи

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року головуючим суддею у цій цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру про надання інформації, згідно відповіді з якого від адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 не знайдено.

Суддею скеровано запит до Реєстру територіальної громади міста Києва КП ГІОЦ та 13 березня 2026 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 28 квітня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 28 квітня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, 27 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача, у якій просить судові засідання по справі проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують, а також просять стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Відповідач в судове засідання від 28 квітня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 28 квітня 2026 року відповідач подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу розглядати за його відсутності, заперечив проти розміру позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на строки позовної давності, а також зазначив про некоректність розміру витрат на професійну правничу допомогу, просив її переглянути.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» підлягають частковому задоволенню, зважаючи на наведене нижче.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що що 23 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 694984 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 29 днів зі сплатою відсотків, закінчення строку кредиту 21 липня 2021 року, дата надання кредиту 23 червня 2021 року, відсоткова ставка 1,9% в день. Сторони узгодили орієнтовну вартість кредиту у розмірі 6204,00 гривень. Аналогічні положення щодо узгодження орієнтовної вартості кредиту містяться у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п. 1.2., п. 1.3., п. 1.4., п. 1.6., п. 4.3. та п. 9.2. Договору).

30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року, ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14324,00 грн., яка складається із: простороченої заборгованості за сумою кредиту - 4000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 10324,00 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом перевірений розрахунок заборгованості за укладеними договорами, проте повністю не може із ним погодитися, в частині обсягу нарахування відсотків.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що заборгованість відповідача по відсотках станом становить 10324,00 грн.

Проте суд не може погодитися із порядком та вказаним розміром їх нарахування, з огляду на наступне.

Пунктами 1.3., 4.3. та 9.2. кредитного договору між сторонами погоджено дату остаточного повернення кредиту, а саме 21 липня 2021 року включно. Сторони узгодити строк кредитування 29 днів.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З огляду на розрахунок заборгованості, нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору є неприйнятним. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, поза межами строку дії договору, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за кредитним договором № 694984 від 23 листопада 2021 року, суд вважає за необхідне позовні вимоги у цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за період строку дії договору, а саме з 23 листопада 2021 року по 21 липня 2021 року, яка становить 2204,00 грн.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 694984 від 23 червня 2021 року буде становити 6204,00 грн., яка складається із: простороченої заборгованості за сумою кредиту - 4000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 2204,00 грн.

У зв`язку з усім зазначеним вище, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 6204,00 грн.

Заперечення відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності є неспроможними, такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статей 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право через суд.

Згідно зі статтею 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

згідно пунктом 19 Розділу «Прикінцеві положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався і діє станом на дату ухвалення рішення.

Кредитні правовідносини виникли між сторонами 23 червня 2021 року, станом на дату звернення до суду 25 лютого 2026 року, строки позовної давності з урахуванням періоду їх зупинення не пропущені позивачем.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 75 від 02 лютого 2026 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам 1153,14 грн., відповідно до розрахунку (6204,00 х 2662,40 : 14324,00).

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 9/07/2025 від 09 липня 2025 року укладений між ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» та адвокатом Пархомчук С.В., відповідно до п. 3.1. якого вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка втановлюється сторонами у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень за одну годину фактично витраченого часу на не дання правової допомоги (додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги № 9/07/2025 від 09 липня 2025 року розмір погодинної оплати збільшено до 2 500,00 грн.); акт про отримання правової допомоги від 20 квітня 2026 року; платіжну інструкцію № 2681 від 20 квітня 2026 року про перерахування ТОВ «ФК Айкон дебт коллекшн» адвокату Пархомчуку С.В. коштів у розмірі 13000,00 грн. згідно з договором про правову допомогу.

За вимогами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи категорію справи, часткове задоволення позовних вимог, обсяг фактичних витрат понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг зі складання позовної заяви, керуючись принципом законності, пропорційності, співмірності наданих витрат категорії справи, ціною позову, а також те, що відповідач подала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача частину понесених витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., що буде співмірним із розміром заявлених та задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 694984 від 23 червня 2021 року у розмірі 6204,00 грн., судовий збір у розмірі 1153,14 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон дебт коллекшн» (адреса місця розташування: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941).

2. Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик