Ухвала суду № 136101057, 29.04.2026, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/265/26

Провадження 2-з/574/3/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Євгенії Петрівни про забезпечення позову до подачі зустрічної позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 31.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

28.04.2026 року до суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Є.П. надійшла заява про забезпечення позову, яку вона мотивує тим, що відповідачка має намір звернутися до суду із зустрічною позовною заявою про визначення місця проживання дітей, встановлення порядку виховання дітей та стягнення аліментів з ОСОБА_2 , оскільки позивач уникаючи мобілізації не реєструвався як ВПО під час перебування сім`ї в евакуації у Львівській області у 2022 році, не працював, а час від часу мав незначні заробітки, набрався кредитів, сім`я опинилась у вкрай скрутному матеріальному становищі. Відповідачка для того, щоб прогодувати дітей змушена була їхати на заробітки за кордон. Свою банківську карту залишила позивачу на яку постійно перераховувала грошові кошти. Позивач влітку 2024 році зателефонував ОСОБА_1 і запропонував відмовитись від дітей, щоб він, як батько одинак отримав відстрочку від мобілізації і міг виїхати з ними закордон. Після відмови відповідачки від вищезазначеної пропозиції, ОСОБА_2 почав залякувати відповідачку, що забере у неї дітей. В грудні 2024 року він повідомив, що подасть на розлучення, однак рішення суду про розлучення відповідачка отримала лише в червні 2024 року.

Про рішення виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області №205 від 24.07.2025 року «Про визначення місця проживання дітей разом з батьком» відповідачка дізналась лише 27.04.2026 року після ознайомлення з позовною заявою про стягнення аліментів. Повернувшись на початку вересня 2025 року із заробітків відповідачка взагалі не змогла потрапити у свій будинок, у якому вони проживали з дітьми до війни і взагалі не отримала доступу до дітей. З метою усунення перешкод ОСОБА_1 звернулась з листом № 01-30/204 від 14.10.2025 року до служби у справах дітей про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкування з ними. Але рішення виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області №308 від 23.10.2025 року фактично закріпило порушення її батьківських прав, обмеживши її спілкування з дітьми до двох днів на тиждень за попередньою домовленістю між батьками. При цьому, навіть у визначені в рішенні дні, позивач не давав відповідачці спілкуватись вільно з дітьми та вимагав спілкування виключно у його присутності, перешкоджав спілкуванню дітей з батьками відповідачки, не дозволяв їй вільно пересуватися з дітьми по насаленому пункту, не кажучи про виїзд за його межі, а також не повідомляв про стан здоров`я дітей. Діти протягом року знаходяться під постійним психологічним насиллям в епіцентрі конфлікту, оскільки позивач постійно ними маніпулює та втягує у з`ясування відносин між дорослими.

Оскільки позивач регулярно вживає у присутності дітей нецензурну лайку відносно відповідачки, погрожує та постійно маніпулює, старший син почав такими ж нецензурними словами називати свою матір та матерів однокласників.

Будинок, у якому жили до війни позивач та відповідачка, був придбаний батьками ОСОБА_1 , але його реєстрація не була завершена. Після оформлення договору купівлі-продажу будинку на ОСОБА_1 позивач вивіз дітей до своїх батьків та взагалі не дає доступу до дітей, а також звернувся із заявою до дирекції дитячого садочку, який відвідує малолітня донька, щоб відповідачці не давали доньку забирати з садочку.

Відповідачка щосуботи приїздить до дітей, їй не надають до них доступ, вона викликає поліцію, складає заяви про домашнє насильство, надає пояснення, але при цьому, а ні поліція, а ні служба у справах дітей заходів не вживає. На сьогодні, у наслідок постійного налаштування батьком та його рідними дітей проти матері фактично був зруйнований емоційний зв`язок між матір`ю та старшим сином і хлопчик просто не бажає проводити час із відповідачкою, при цьому не може це пояснити.

На підставі викладеного, представник відповідачки просить заборонити ОСОБА_2 та особам, що перебувають з ним у родинних відносинах, чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях з дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Забезпечувати побачення та спілкування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_1 шляхом періодичних побачень, без присутності батька ОСОБА_2 або осіб, що перебувають з ним у родинних відносинах, за місцем реєстрації або проживання матері, місцем проживання її батьків, або в парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури, як розташованих на території с. Слобода Конотопського району Сумської області так і в м. Суми кожної суботи з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної неділі з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. Забезпечувати та спілкування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_1 шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, щодня з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. Негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти матір про захворювання та заплановані/ургентні медичні втручання і лікування дітей. Завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти матір про від`їзд (обставини та напрям) дітей за межі населеного пункту с. Слобода Конотопського району Сумської області. Надати матері дітей інформацію про місця та графік навчання та/або відвідування дитиною дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти матір дітей про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів /гуртків/ секцій.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення доказів та дослідивши додані до неї матеріали, дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 2 та 3 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії та встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами існує спір щодо участі матері у житті дітей, створення батьком перешкод у спілкуванні матері з дітьми та стягнення аліментів на утримання дітей.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, всі дії стосовно дітей органів соціального забезпечення, судів, адміністративних чи законодавчих органів повинні бути спрямовані на якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Держави-учасниці повинні забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручі до уваги права і обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У Параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansenv. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до приписів статей 141, 153 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини перша - третя статті 157 СК України).

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час тривання судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дітей неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ.

Так, у рішенні від 04 вересня 2018 року «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» (заява № 6221/14) ЄСПЛ вважав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіку відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, а тому допустимим є встановлення такого графіку до закінчення розгляду справи по суті, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сімейного життя.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи що цей спір виник із сімейних правовідносин.

Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року в справі № 760/15413/19, від 25 серпня 2020 року в справі № 466/2317/20.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року № 369/7253/23 (61-15450св24) зазначено, що забезпечення позову по суті - це, як правило, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову у спорах щодо визначення місця проживання малолітньої дитини має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.

У даній справі мати дитини, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з дітьми, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у їхньому вихованні. Наразі не установлено, що спілкування матері з дітьми має негативний вплив на нормальний розвиток дітей. Спілкування з матір`ю відбуватиметься саме в інтересах дітей. Поряд з цим мати також має право знати про місце перебування чи постійного проживання її дітей, мати інформацію про стан здоров`я, умови проживання дітей, їхнє забезпечення, навчальний заклад, де навчаються діти, отримувати інформацію про успіхи та досягнення своїх дітей, чи необхідність додаткових зусиль для опанування навчальної програми, проведення виховної роботи, тощо.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін та найкращих інтересів дітей, вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони чинити перешкоди матері у спілкуванні з дітьми, встановлення графіку їх побачень та зобов`язання забезпечення їхнього спілкування засобами відео та телефонного зв`язку, а також надання матері інформації щодо місця перебування, стану здоров`я та навчання дітей є законними та обґрунтованими.

Разом з цим, суд не може погодитись із графіком побачень матері з дітьми, який просить представник відповідача, а саме кожної суботи та неділі, оскільки в такому разі батько буде позбавлений можливості проводити час спільно з дітьми у всі вихідні дні.

При цьому, оскільки в заяві про забезпечення позову зазначається про небажання спілкування з матір`ю щонайменше однією дитиною, то такі побачення та спілкування можливі лише за згодою кожної дитини.

Крім того, за відсутності в заяві про забезпечення позову відомостей про місце проживання батьків ОСОБА_1 суд не вбачає підстав для забезпечення її побачень і спілкування з дітьми за місцем проживання батьків.

Також суд вважає надмірною та жодним чином не обґрунтованою у заяві про забезпечення позову вимогу про зобов`язання батька не пізніше ніж за три дні повідомляти матір про від`їзд дітей за межі населеного пункту с. Слобода Конотопського району Сумської області.

Таким чином, вимоги заяви про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко Євгенії Петрівни про забезпечення позову до подачі зустрічної позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та іншим особам, що перебувають з ним у родинних відносинах, до набрання законної сили рішенням суду чинити перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у спілкуванні та побаченнях з дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням суду:

- забезпечувати побачення та спілкування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за згодою дітей з матір`ю ОСОБА_1 без присутності батька ОСОБА_2 або осіб, що перебувають з ним у родинних відносинах, за місцем реєстрації або проживання матері, або в парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури, розташованих на території с. Слобода Конотопського району Сумської області та в м. Суми кожної першої та третьої суботи місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та кожної другої та четвертої неділі місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.;

- забезпечувати спілкування малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за згодою дітей з матір`ю ОСОБА_1 , шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема, з використанням соціальних мереж, щодня з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв.;

- негайно (не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту) повідомляти матір ОСОБА_1 про захворювання та заплановані/ургентні медичні втручання і лікування дітей;

- завчасно (не пізніше ніж за три дні) повідомляти матір про від`їзд (обставини та напрям) дітей за межі Конотопського району Сумської області;

- надати матері дітей інформацію про місця та графік навчання та/або відвідування дитиною дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій тощо, а також не пізніше ніж протягом двох днів з дня виникнення факту повідомляти матір дітей про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів /гуртків/ секцій.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом, подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.04.2026 року.

Суддя: Т.Р. Гук