Єдиний державний реєстр судових рішень
479/1257/25
2/479/116/26
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
(заочне)
22 квітня 2026 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,
при секретарі судового засідання Мардар Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1257/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у ч а с н и к и с п р а в и:
позивач ТОВ "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН"
представник позивача Пархомчук С.В.,
відповідач ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в :
ТОВ "Фінансова компанія" ДЕБТ КОЛЛЕКШН" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 25 листопада 2019 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та відповідачем був укладений договір №3432806853/172487, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 3000 грн. Договір був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". 31 травня 2021 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" і ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" був укладений договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3432806853/172487 від 25 листопада 2019 року. 03 червня 2021 року між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" і ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" був укладений договір факторингу №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3432806853/172487 від 25 листопада 2019 року у загальній сумі 5996,50 гривень, з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2996,50 грн. сума заборгованості за відсотками. За таких обставин ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 5996,50 грн., та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданому позові просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, вказавши про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.
Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення в пресі, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов до суду не надав.
Суд визнав можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, враховуючи те, що представник позивача проти цього не заперечує.
Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 25 листопада 2019 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" та відповідачем був укладений договір №3432806853/172487, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 3000,00 грн. з процентною ставкою 1,85% на день, строком кредитування 30 днів (до 24 грудня 2019 року).
31 травня 2021 року між ТОВ "ГОУФІНГОУ" і ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" був укладений договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3432806853/172487 від 25 листопада 2019 року.
03 червня 2021 року між ТОВ "ФК "СІТІ ФІНАНС ГРУП" і ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" був укладений договір факторингу №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3432806853/172487 від 25 листопада 2019 року у загальній сумі 5996,50 гривень, з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2996,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
Позивачем надано виписку по особовому рахунку, яка містить лише відомості: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2996,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
До матеріалів справи позивачем не надано детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №3432806853/172487 від 25 листопада 2019 року.
Так, доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ "ГОУФІНГОУ" не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору на рахунок відповідача.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй позовній заяві ТОВ "ГОУФІНГОУ" просило розглянути справу у їх відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
Додані до позовної заяви копії кредитного договору, факторингових договорів, не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, виписка з особового рахунку за кредитним договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
У зв`язку із недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) підстави для стягнення на користь позивача заборгованості відсутні.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно положень ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина першастатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до положень ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, позивачем не надано достатніх доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,7,10,12,13,17,18,81,141, п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1 ст.259, ч.6,8 ст.259, ст.ст.263-267, ч.6,7ст.268, ч.1,2 ст.273, ст.280-282, ч.1 ст.352, ст.354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя :
Судове рішення № 136100787, Кривоозерський районний суд Миколаївської області було прийнято 22.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 479/1257/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: