Ухвала суду № 136099422, 28.04.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1695/26

1-кп/707/444/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003629 від 01.11.2025, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003629 від 01.11.2025, у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження.

Захисник підтримав заявлене клопотання про колегіальний розгляд провадження.

Прокурор, потерпіла та представник потерпілої особи не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого щодо колегіального розгляду кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту, приходить до наступного.

Згідно направленого до суду обвинувального акту ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Частиною 11 ст. 31 КПК України встановлено, що суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Враховуючи клопотання обвинуваченого про колегіальний розгляд кримінального провадження відносно нього в складі трьох суддів, що є його беззаперечним правом, а також те, що санкція частини 1 статті 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років, суд вважає необхідним проводити колегіальний розгляд кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . На даний час прокурор вбачає стосовно ОСОБА_4 , наявність ризиків переховування від суду та впливати на потерпілу і свідків. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити у відношенні обвинуваченого строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не мали заперечень проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2025 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30.12.2025 включно.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.02.2026 включно.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.01.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.03.2026 включно.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.05.2026 включно. Вказані обставини не заперечувалася будь-ким із учасників справи.

Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні вже під час розгляду судом клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, останній заявив клопотання про колегіальний розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки до формування колегії суддів попередньо визначений з дотриманням положень ст. 35 КПК України склад суду є повноважним для розгляду даного клопотання.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про можливість обвинуваченого переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, звідси тяжкість та невідворотність покарання прогнозовано зумовлюватиме вжиття заходів обвинуваченим, направлених на залишення території України в будь-який спосіб.

Збільшує зазначений ризик відсутність у ОСОБА_4 соціально стримуючих факторів таких як наявність постійного місця роботи чи навчання, дітей, близьких осіб, які б перебували на утриманні тощо.

Ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що місцем вчинення кримінального правопорушення є місце проживання обвинуваченого, а тому , перебуваючи на волі, останній може знищити, приховати чи спотворити докази у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обставини з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу суттєво не змінились, а вищевказані ризики не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому.

Отже, суд дійшов висновку, що продовження тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у право на свободу, оскільки менш суворі запобіжні заходи не забезпечать досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, та не гарантуватимуть належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується (ч. 1 ст. 115 КК України), його насильницький характер та настання наслідків у вигляді загибелі людини, а також встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, то суд вважає за доцільне не визначати обвинуваченому розмір застави як альтернативи триманню під вартою. Визначення застави за таких обставин не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам та не гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків у достатньому обсязі.

Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 194, 314-317, 331, 369, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про розгляд кримінального провадження судом у складі трьох професійних суддів - задовольнити.

Здійснювати розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, колегіально у складі трьох суддів.

Кримінальне провадження (справа № 707/1695/26, провадження № 1-кп/707/444/26) передати до канцелярії суду для визначення колегії суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 31, ч. 3 ст. 35 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 червня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 28 квітня 2026 року.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом шістдесяти днів, тобто до 26 червня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим з моменту вручення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1