Ухвала суду № 136099106, 28.04.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/362/26

Провадження № 2/698/380/26

УХВАЛА

28 квітня 2026 р. Суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Баранов О.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр Консалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Калинопільського районного суду Черкаської області надійшла вищевказана позовна заява.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 було направлено відповідний запит до Мокрокалигірської сільської ради.

За відомостями, що надійшли до суду 27.04.2026 року від Мокрокалигірської сільської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 /95/3 від 20.06.2023 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суду у постанові від 23 січня 2018 року у цивільній справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630св17) висловив правову позицію щодо застосування судом норм процесуального права у випадку смерті відповідача до подання позову до суду.

Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, враховуючи правову позицію Верховного Суду, слід дійти висновку, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 знятий з місця реєстрації по причині смерті, даний позов до нього про стягнення заборгованості ТОВ «Юр Консалт Груп Плюс» подано до суду 22.04.2026 року, тобто після смерті відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 , помер до пред`явлення позову до суду, його цивільна процесуальна правоздатність на цей момент припинилася, тому у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр Консалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, необхідно відмовити.

При подачі до суду позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розмір у позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою(клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Крім цього в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснює, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214,215 ЦПК України). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір»); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Пунктом 44 вказаної Постанови передбачено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

З огляду на викладене, чинним законодавством передбачено повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження по справі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що суд відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі №698/362/26, суд вважає за можливе повернути ТОВ «Юр Консалт Груп Плюс» сплачений судовий збір по справі у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 260-261, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр Консалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Юр Консалт Груп Плюс» (ЄДРПОУ 45714110) сплачений судовий збір за платіжною інструкцією № 315 від 06.04.2026 року у сумі 2662,40 грн.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Калинопільського районного суду О.І. Баранов