Ухвала суду № 136097190, 28.04.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/460/26

провадження № 2-др/527/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Свістєльнік Ю.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 527/460/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

15 квітня 2026 року Глобинським районним судом Полтавської області було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом домогосподарствами в АДРЕСА_1 за період з жовтня 2024 року по листопад 2024 року, по вул.Старокиївській,153-А за період з жовтня 2024 року по листопад 2024 року, по АДРЕСА_2 за період з жовтня 2024 року по листопад 2024 року в розмірі 32241,65 грн. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, які складаються з судового збору за позовну заяву в розмірі 1600,31 грн.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

При цьому, за приписами ч. 1, ч. 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, в позовній заяві позивачем було зазначено про судові витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

З заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 звернувся до суду 22 квітня 2026 року, а надійшла вона до суду 27 квітня 2026 року, рішення Глобинського районного суду Полтавської області було ухвалено 15 квітня 2026 року, отже, позивачем пропущено строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 року по справі №348/1532/19 зазначив, що заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про розподіл судових витрат потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) із процесуальних питань.

Відповідно до ст. 120, 121 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Ст. 123 ЦПК України вказує на те, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалене 15 квітня 2026 року, отже, останнім днем звернення сторони позивача до суду із заявою в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України є 20 квітня 2026 року, проте, заявник звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення лише 22 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази понесених судових витрат подаються виключно до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, заявником пропущено п`ятиденний строк подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, що є підставою для залишення заяви без розгляду.

При цьому, питання про поновлення пропущеного строку позивач не ставить та про поважність причин пропуску вказаного строку не вказує.

Керуючись ст. ст. 137, 141 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 527/460/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю. М. Свістєльнік