Рішення № 136097165, 22.04.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/106/26

провадження 2/527/428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді А.В. Павлійчук,

за участі секретаря судового засідання Ю.С. Козинко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/106/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту Кредит-Капітал) звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 26.09.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі по тексту Селфі кредит) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №428066 (далі по тексту договір, Кредитний договір), відповідно до умов якого вона отримала кредитні кошти зі сплатою процентів, який вона зобов`язалася повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором, однак у строк їх не повернула.

В подальшому між Кредит-Капітал та Селфі кредит було укладено договір факторингу і позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги до відповідача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість на загальну суму 17840 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про слухання справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Представник позивача, подаючи позов, просила розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 на підставі ст. 178 ЦПК України надала суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов визнала частково, виключно на суму основного боргу 2000 грн., в задоволенні іншої частини позову просила відмовити з підстав, що вказані відсотки є несправедливими, порушують принцип розумності, добросовісності та справедливості, крім того вона перебуває у складному матеріальному становищі, є безробітною, постійного доходу не має. Також, у 2025 році вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 та змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Так, 26.09.2022 між Селфі кредит та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е082.

Відповідно до умов договору Селфі кредит надав позичальнику грошові кошти на споживчі (особисті) потреби в сумі 2000 грн (п.1.3, 1.6). Строк кредиту 365 днів (п.1.4).

Згідно умов даного Договору позичальник має повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день (п.1.4).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк кредитування складає 17840 грн (п.1.8.1).

Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1).

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за кредитом, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (п.5.1).

Договір укладається шляхом направлення його тексту в особистий кабінет споживача та вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п.9.2, 9.6).

Підписавши договір, відповідач підтвердив, що перед його укладанням йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація щодо кредиту, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику позивачем, що розміщені на його веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись (п.9.8).

На підставі Кредитного договору 26.09.2022 на рахунок платіжної картки відповідача, вказаної ним у договорі (п.2.1), шляхом безготівкового переказу було перераховано 2000 грн, що підтверджується листом PayTech від 20.10.2025 та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зарахування вказаної суми на картку.

Порядок надання Селфі кредит коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, встановлюються відповідними правилами, які перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Додані до Кредитного договору графік платежів і паспорт споживчого кредиту містять розмір суми кредиту, процентну ставку за кожен день та річну, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору. Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням Кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлений.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

01.02.2024 між Селфі Кредит та Кредит-Капітал було укладено договір факторингу №01022024-1, за яким відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за Кредитним договором, що був укладений між Селфі Кредит та відповідачем, і Кредит-Капітал набуло права вимоги за вказаним договором.

12.01.2026 Кредит-Капітал на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги та про порядок погашення заборгованості.

Згідно витягу реєстру боржників передано Кредит-Капітал право вимоги за Кредитним договором ОСОБА_1 №428066 від 26.09.2022 в загальній сумі заборгованості 17840 грн, з яких залишок за тілом кредиту 2000 грн, заборгованість за відсотками 15840 грн.

Відповідач ОСОБА_1 30.07.2025 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , після шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 , відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 . ( а.с.60)

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки кредитодавець (Селфі кредит) та позичальник ( ОСОБА_1 ) досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання Кредитного договору ЦК України та уклали договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Відповідач, підписавши договір, не лише погодила його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, строк та умови кредитування, але й скористалася кредитом.

Суду не було надано доказів, які б підтверджували належне виконання ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) своїх зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не оспорений.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов`язковим.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

З огляду на наявні у справі докази, судом встановлено факт укладання кредитного договору. Представником позивача надано докази про видачу відповідачу кредитних коштів та існування заборгованості по кредиту, а тому, враховуючи також позицію відповідача, який не оспорив зазначених фактів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених обставин та підтверджуючих дані обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керувався наступним.

Ст.133 ЦПК України визначено види судових витрат. Відповідно до ч.1 цієї статті - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено, в тому числі, копію детального опису наданих послуг до акту № 5 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого, АО «Апологет» за період з 07.01.2026 по 12.01.2026 надало послуги у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 428066, боржник: ОСОБА_1 , у виді: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, тривалість 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалістю 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі, тривалістю 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, тривалістю 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта, (а.с. 39). Тобто загалом зазначено про витрату часу в 6 годин 30 хвилин, що в перерахунку до 8 000 грн загальної вартості наданих послуг становить 1 230, 77 грн за годину.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та надання усної консультації в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача через систему «Електронний суд», що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості витрат на правову допомогу.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано в кредит суму коштів в розмірі 2000, 00 грн, а решта задоволених позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами, що значно перевищує суму отриманих відповідачем у власність коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 2 000 грн., що відповідає об`єктивно достатньому часу, за обставинами даної справи, необхідному для складення позовної заяви та подачі до суду позову через систему «Електронний суд».

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_5 - про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором № 428066 від 26.09.2022 в розмірі 17840, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк») судові витрати у розмірі 2 662, 40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. В. Павлійчук