Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 524/56/26
Провадження № 2/524/2007/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 14436,31 грн. Зазначає, що 22.11.2016 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №2014020731 згідно з яким позичальник отримав кредит на споживчі цілі. АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі. Позичальник кредитні кошти отримала та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості. Як вбачається з графіку платежів та розрахунку заборгованості позичальницею неналежним чином виконувалися свої зобов`язання та вносилися платежі не в повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість, станом на день відступлення права вимоги у розмірі 14436, 31 грн., з яких 9127, 98 грн заборгованість за тілом кредиту, 5308, 33 грн. заборгованість по відсоткам.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» був укладений Договір факторингу №24/03/23, який був засвідчений приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 265. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитним договором №2014020731 від 22.11.2016 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахувань відсотків, обумовлених договором.
Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку.
Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Судом встановлено, що 22 листопада 2016 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2014020731 згідно з яким позичальник отримав кредит на споживчі цілі в розмірі 16605, 80 грн. АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав в повному обсязі. Проте, позичальник кредитні кошти отримав та деякий час здійснював погашення кредитної заборгованості
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 , своїх зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість, станом на день відступлення права вимоги у розмірі 14436, 31 грн., з яких 9127, 98 грн заборгованість за тілом кредиту, 5308, 33 грн. заборгованість по відсоткам.
Пунктом 2 кредитного договору передбачено, що протягом дії договору для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 30,32% річних. Згідно з п.3 Договору, повернення кредиту та сплата відсотків відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів відповідно до графіку платежів.
Кредитний договір укладається відповідно до ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України, і підписання її зі сторони Банку відбувається шляхом нанесення на неї типографськими засобами відбитка печатки та підписів уповноважених представників Банку, Сторони, підписанням кредитного договору, надають свою письмову згоду на укладання Договору в порядку, передбаченому цим пунктом. Підписанням кредитного договору позичальник приєднується до Договору про порядок підписання правочинів, який розміщений на офіційному сайті банку https://www.otpbank.com.ua, зміст якого йому повністю зрозумілий та з яким він повністю погоджується.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» був укладений Договір факторингу №24/03/23, зареєстрований в реєстрі за № 265. Відповідно до умов даного Договору Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитним договором №2014020731 від 22.11.2016року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2014020731 від 22.11.2016року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
За розрахунками позивача заборгованість ОСОБА_1 , становить 78281, 04 грн., з яких 39 900 грн заборгованість за тілом кредиту, 38381, 04 грн. заборгованість по відсоткам
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом, відповідач, уклавши кредитний договір, прийняв на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні докази, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: необхідно стягнути заборгованість на загальну суму 14436, 31 грн., з яких 9127, 98 грн заборгованість за тілом кредиту, 5308, 33 грн. заборгованість по відсоткам
На спростування вищевикладеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 141 ЦПК України.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 43115064 від 01.07.2025 року укладений між адвокатським бюро «Ольги Клещ» та ТОВ «Брайт Інвестмент», акт №2014020731 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 25.12.2025 року за кредитним договором № 2014020731 у розмірі 5000 грн.
Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач не подавав.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21, від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у питанні щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги зазначений в Акті обсяг виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обсяг наданих адвокатським бюро робіт, витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,137,141,259,263-265,274,277, 280-289, 352 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № №2014020731 від 22.11.2016 року у розмірі 14436, 31грн., у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» ( код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1
Суддя Олена Предоляк
Судове рішення № 136097147, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 27.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 524/56/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: