Постанова № 136097111, 28.04.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4469/26

Номер провадження 3/524/1094/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю захисника Пінчука М.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ "КЗТВ", зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення щодо встановленого законом порядку ведення податкового обліку, передбачені: 1) п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.4.69, п.4.71, п. 4.72. розділу 4 «Елементи фінансової звітності», п. 5.1., п. 5.2., п. 5.6 розділу 5 «Визнання та припинення визнання» Концептуальної основи фінансової звітності, виданої Радою Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку (РМСБО) у вересні 2010 року (переглянуто у березні 2018), п.99. п. 101, п. 104 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСФЗ 15 «Дохід» та МСБО 18 «Дохід», МСБО «Запаси»; ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1. п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-XIV, із змінами та доповненнями, п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 225 120 грн., в тому числі за 2019 - 149067 грн, 2020 - 55056 грн, 2021 - 284586 грн, 2022 - 281084 грн., 2023 рік - 203245 грн., 2024 рік - 85010 грн., 9 місяців 2025 року - 167073 грн;

2) п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за № 996-XIV, п. 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено ПДВ на суму 459820 грн.;

3) абз. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пл. 168.1.1, п.л.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 177.5, п.177.8 ст. 177 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДФО у розмірі 905 451 грн.,

4) пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п.176.2 ст. 176 ПК України, з врахуванням вимог пп.1.4, пп.1.5, п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ П ПК України, в результаті чого занижено військовий збір загальній сумі 123 753,47 грн.

5) пп.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.3, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.85.4 ст.85 ПК України, а саме ненадання копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків зборів, платежів.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до Автозаводського районного суду м.Кременчука не надходило. Відповідно до ст.268 ч.2 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так як її явка в судове засідання не є обов`язковою.

Захисник Пінчука М.А. в судовому засіданні просить суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.163-1 ч.1 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, так як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 30.03.2026 року, а момент виявлення можливого правопорушення пов`язаний із датами подання податкової звітності, які охоплюються перевіркою до 30.09.2025 року.

Суддя, вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст. 38 ч.2 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

На момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст. 38 ч.2 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене та вимоги ст.247 ч.1 п.7 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.163-1 ч.1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення її до адміністративної відповідальності, в частинах щодо: заниження податку на прибуток у сумі 1225120 грн., заниження ПДВ на суму 459820 грн., заниження ПДФО у розмірі 905451 грн., заниження військового збору в сумі 123753,47 грн., оскільки посадова особа податкового органу могла виявити дане адміністративне правопорушення, вважає суд, в період охоплений перевіркою у відповідності до акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства від 30.03.2026 року, №3998/16-31-07-01-02/00152299, а саме з січня 2019 року по вересень 2025 року.

Данне правопорушення не є триваючим, тому станом на день розгляду справи у суді закінчився 3-х місячний строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 ч.2 КУпАП в частинах щодо: заниження податку на прибуток у сумі 1225120 грн., заниження ПДВ на суму 459820 грн., заниження ПДФО у розмірі 905451 грн., заниження військового збору в сумі 123753,47 грн. Також, справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч.1 КУпАП надійшла в провадження Автозаводського районного суду м.Кременчука 10.03.2026 року, тобто після закінчення строків притягнення її до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 ч.2 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи в частині ненадання копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків зборів, платежів, приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту ст.163-1 ч.1 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 неподано копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків, зборів платежів, однак виходячи зі фабули ст.163-1 ч.1 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказані дії не передбачена, а має ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.163-2 ч.1 КУпАП.

Суд звертає увагу на тому, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.

Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, вважає, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Бочаров проти України(остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин

Відповідно д остатті 247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих, поза розумним сумнівом доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП в частині щодо ненадання копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків зборів, платежів, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.38 ч.2, ст. 163-1 ч.1, 247 ч.1 п.1,7, 284 ч.1 п. 3 КУпАП України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП в частині щодо заниження податку на прибуток у сумі 1225120 грн., заниження ПДВ на суму 459820 грн., заниження ПДФО у розмірі 905451 грн., заниження військового збору в сумі 123753,47 грн. закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення 3-х місячного строку, передбаченого ст. 38 ч.2 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП в частині щодо ненадання копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків зборів, платежів, закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА