Ухвала суду № 136097009, 28.04.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/204/25

Провадження № 1-в/396/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника відділу пробації ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка подання начальника Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 про звернення до Міністерства юстиції України з запитом про визнання та виконання на території Федеративної республіки Німеччина вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 подала до суду клопотання про звернення до Міністерства юстиції України з запитом про визнання та виконання на території Федеративної республіки Німеччина вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній проживає на території вказаної держави.

Вказує, що проживання засудженого за межами України унеможливлює виконання передбачених законодавством функцій органу пробації, зокрема: ознайомлення із порядком та умовами відбування покарання, забезпечення контролю за дотриманням засудженим покладених судом обов`язків, здійснення соціально-виховної роботи, перевірку факту вчинення або невчинення нових кримінальних чи адміністративних правопорушень тощо.

Представник уповноваженого органу з питань пробації в судовому засіданні подання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання, зазначивши, що воно фактично є передчасним, крім того, незрозуміло, що могло б перешкоджати виконувати вирок суду в дистанційному режимі, враховуючи наявний зв`язок між засудженим та органом пробації за допомогою мобільного зв`язку та відповідних месенджерів. Окрім того, до подання не долучено засвідчених належним чином документів, що є в особовій справі засудженого, з перекладом на німецьку мову, а також вказала, що до закнчення іспитового строку залишилось менше місяця.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, проти задоволення клопотання заперечував, зазначив про відсутність підстав для вирішення питання щодо виконання вироку суду на території Німеччини.

Засуджений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника та проти задоволення клопотання заперечував.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, суд доходить наступного.

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.

В силу ст. 75 КК України звільнино ОСОБА_8 від відбуття покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покладено на ОСОБА_8 обов`язки передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок набрав законної сили 22.06.2025 року.

Даний вирок надійшов на виконання 03.07.2025 року та в цей же день засудженого ОСОБА_8 узято на облік Фортечного районного відділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно з ч. 1 ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз`яснює засудженим порядок виконання обов`язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».

22.09.1995 року Законом від 22.09.1995 року №336/95/ВР Україна приєдналася до Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками.

Стаття 1 Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками (далі Конвенція) вказує, що договірні сторони зобов`язуються надавати одна одній, за обставин, визначених нижче, взаємну допомогу, необхідну для соціальної реабілітації правопорушників, які зазначені у статті 2. Ця допомога полягає у нагляді за правопорушниками з метою сприяння їхньому виправленню і їхній соціальній реадаптації та нагляду за їхньою поведінкою для того, щоб у разі необхідності, або постановити їм вирок, або звернути вже постановлений вирок до виконання. Договірні сторони, за обставин, визначених нижче, і відповідно до наступних положень, виконують таку постанову про затримання або інше покарання, що передбачає позбавлення волі, яке могло бути винесене правопорушнику і виконання якого було відстрочено.

Відповідно до ст. 2 Конвенції, термін «правопорушник» означає будь-яку особу, яка на території однієї з договірних сторін: а) була визнана судом винною із встановленням випробного строку без постанови вироку; b) отримала відстрочений виконанням вирок, який передбачає позбавлення волі, або вирок, виконання якого було призупинене, повністю або частково, під час постанови вироку або після цього.

Згідно зі ст. 5 Конвенції держава, яка постановила вирок, може звертатися до держави, на території якої правопорушник має постійне мешкання, з клопотанням: а) здійснювати лише нагляд відповідно до частини II; b) здійснювати нагляд і, у разі необхідності, звернути вирок до виконання відповідно до частин II і III; с) взяти на себе всю відповідальність за виконання вироку відповідно до положень частини IV.

Відповідно до ст. 6 Конвенції за клопотанням держави, яка постановила вирок, нагляд, звернення вироку до виконання або його виконання в повній мірі, як визначено в попередній статті, здійснюються державою, на території якої правопорушник має постійне мешкання.

Згідно зі ст. 27 Конвенції клопотання надсилаються міністерством юстиції запитуючої держави міністерству юстиції запитуваної держави. Відповідь надсилається по тих же каналах.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.08.2019 р. за № 956/33927, визнання та виконання вироків судів України на території іноземних держав регулюється положеннями глави Х, якою визначено, зокрема, наступне:

Запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави складає суд України, який виніс вирок, згідно з вимогами законів та міжнародного договору України.

Запит про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави й долучені до нього документи складають у письмовій формі, засвідчують підписом судді та гербовою печаткою суду України.

До запиту про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави й долучених до нього документів додають засвідчений у встановленому порядку переклад мовою, визначеною міжнародним договором України, а за відсутності такого договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.

Запит про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України має відповідати вимогам законодавства та/або міжнародного договору України, що застосовується в конкретному випадку, та має містити: 1) назву суду України, який звертається із запитом про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України, та компетентного органу запитуваної сторони; 2) посилання на відповідний міжнародний договір України, що діє у відносинах між Україною та запитуваною стороною й передбачає можливість визнання та виконання вироків однієї договірної сторони на території іншої, або на принцип доброї волі; 3) інформацію про вирок суду України, визнання та виконання якого запитується (інформацію про дату та суд України, який виніс вирок, про будь-які судові рішення, які стосуються зазначеного вироку, а також про набрання вироком законної сили); 4) відомості про відповідну особу, зокрема її ім`я та прізвище, місце проживання або перебування, громадянство, інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту; 5) стислий опис кримінального правопорушення, за вчинення якого особу було засуджено вироком суду України, та його правову кваліфікацію; 6) інформацію про частину покарання, яку виконано в Україні, та частину покарання, яка підлягає виконанню на території іноземної держави за вироком суду України; 7) відомості щодо обставин, за яких вирок суду України не може бути виконано на території України, та щодо перебування особи в розшуку (дата оголошення та припинення); 8) інші відомості, які можуть сприяти виконанню запиту про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України та/або передбачені міжнародним договором чи вимогою компетентного органу запитуваної сторони.

До запиту про визнання та виконання на території іноземної держави вироку суду України додаються такі засвідчені належним чином документи з перекладом: 1) засвідчена копія вироку разом із документом, що підтверджує набрання ним законної сили; 2) засвідчені копії інших рішень судів України, що стосуються вироку, визнання та виконання якого на території іноземної держави запитується, разом з інформацією про набрання законної сили; 3) текст статей Кримінального кодексу України, на підставі яких особу було засуджено; 4) інформація про частину покарання, яку виконано в Україні, та частину покарання, яка підлягає виконанню на території іноземної держави; 5) копії документів з інформацією щодо громадянства, місця проживання/перебування чи місцезнаходження майна засудженої особи на території іноземної держави; 6) інформація щодо перебування особи в розшуку та щодо спливу строків давності виконання обвинувального вироку суду України на території України; 7) будь-які інші відомості, які сприятимуть виконанню запиту в іноземній державі.

Таким чином, в порушення вимог Інструкції, матеріали клопотання не містять засвідчених належним чином документів з перекладом на німецьку мову.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось учасниками процесу, що на засудженого не було покладено обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, при цьому не спростовано, що ОСОБА_8 постійно виходить на зв`язок за допомогою технічних засобів, в його діях не вбачається умислу уникнути проходження випробування.

Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства та на підставі недостатніх доказів про неможливість виконання вироку з застосуванням електронних засобів зв`язку, а також відсутність звернень органу пробації до суду з іншими поданнями в межах наданих повноважень, спрямованими на ефективне виконання вироку суду, суд вважає недоцільним ініціювання процедури міжнародного співробітництва щодо виконання вироку суду України на території іноземної держави.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження вбачається, що станом на день розгляду клопотання начальника відділу пробації щодо направлення запиту про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави, тривалість іспитового строку ОСОБА_8 закінчується 22.05.2026 року, тобто менше ніж через місяць після розгляду даного клопотання.

За таких обставин суд вважає, що клопотання органу пробації задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 372 КПК України, ст.ст. 75, 76, 78 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 про звернення до Міністерства юстиції України з запитом про визнання та виконання на території Федеративної республіки Німеччина вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.05.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали суду складено 28.04.2026 року о 15.45 годині.

Суддя: ОСОБА_1