Рішення № 136096806, 21.04.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/2719/25

Номер провадження по справі 2/387/423/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулося до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків в розмірі 66 171,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступне. Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/245/007300, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом SKODA, державний номер НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. 11.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобі SKODA, державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобі BMV 530 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до заяви потерпілої особи про настання страхового випадку, ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту №G-16173-1 у розмірі 66 171,50 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригода не була застрахована за жодним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за нанесену шкоду внаслідок ДТП потерпілому. 02.08.2024 позивачем направлено відповідачу вимогу за вих №16173/ІНС.ЛОУ, яка останнім залишена без виконання, що спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.01.2026 цивільну справу №396/2719/25 передано на розгляд до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Солоненко Т.В.

Суд, ухвалою від 16.02.2026, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 396/2719/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 16.03.2026.

За наслідками судового засідання 16.03.2026 розгляд справи відкладено на 21.04.2026, про що 16.03.2026 судом постановлено відповідну ухвалу.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. У пункті 3 прохальної частини позовної заяви представник позивача Гусєв П.В. просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою.

Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Враховуючи положення ст.ст.14, 81 ЦПК України якими в цивільному судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За наведеного, з огляду на позицію сторони позивича, відповідно до статей 223, 280 ЦПК України, суд, ухвалою від 21.04.2026 постановив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.09.2023 о 19:20 в м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, 37/16, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW 530І», державний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не вибрав безпечного інтервалу, дистанції під час зустрічного роз`їзду, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримувався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 , який рухався попереду. Внасділок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.09.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , власником транспортного засобу «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 , є ОСОБА_2 .

Відповідно до відповіді від НПУ цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Універсальна», номер страхового полісу 211935910.

За результатами перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на ТЗ № НОМЕР_3 та за VIN № НОМЕР_6 станом на 11.09.2023, поліс не знайдено. Відповідно цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «BMW 530І», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 станом на момент дорожньо-транспортної пригоди (11.09.2023) не була застрахована.

Згідно Акту огляду транспортного засобу №119438_RK від 25.09.2023 у транспортному засобі «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 було встановлено ряд механічних пошкоджень.

Згідно страхового акту №G-16173-1 від 03.10.2023 за Договором страхування №3014/245/007300 від 09.11.2022 сума до виплати по транспортному засобу «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 становить 66 171,50 грн.

Заявою від 13.09.2023 ОСОБА_2 звернувся до страхувальника ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» про виплату страхового відшкодування по збитку, спричиненому в результаті ДТП.

Відповідно до рахунку на оплату №77 від 25.09.2023 вартість ремонту транспортного засобу «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 становить 66 897,00 грн без ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №8572 від 04.10.2023, платником ПрАТ «СК «Універсальна» було перераховано отримувачу ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 66 171,50 грн, призначення платежу: «Страх.відшкод. ОСОБА_2 , 3271513953, SKODA Rapid р.н. НОМЕР_4 , зг. CA G-16173-1 зг. Рах №77 від 25.09.2023 Без ПДВ &422010&9067&.

В претензії №16173/ІНС.ЛОУ від 02.08.2024 позивач просив відповідача ОСОБА_1 перерахувати на банківські реквізити ПрАТ «СК «Універсальна» суми завданої шкоди в розмірі 66 171,50 грн, яка відповідачем залишена без належного реагування та виконання, що стало підставою звернення до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд зважає на наступне.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2019 у справі №320/4938/17 наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом в даних досліджуваних правовідносинах є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 22.1., 22.2. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакії, чинній на момент ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - ПрАТ «Страхова компані «Універсальна» відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Згідно із статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакії, чинній на момент ДТП) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як слідує з матеріалів справи, 11.09.2023 о 19:20 в м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, 37/16 між автомобілями «BMW 530І», державний номер НОМЕР_3 , та «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 сталась дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.09.2023 по справі №404/7914/23 визнано водія автомобіля «BMW 530І» ОСОБА_1 .. Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК» Універсальна».

На виконання вимог вищезазначеного Закону позивачем 04.10.2023 здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «SKODA RAPID», державний номер НОМЕР_4 у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 66 171,50 грн.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 11.09.2023, доведена судовим рішенням, яке набуло законної сили, позивачем за допомогою належних і допустимих доказів доведено розмір завданої майнової шкоди внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, та розмір здійсненого страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 66 171,50 грн, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була, суд вважає позовні вимоги ПрАТ «СК «Універсальна» обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповіднодо частин 1,2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При задоволенні позовних вимог, за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Окрім того, позивачем заялено до стягнення з відповідача 14000,00 грн витрат за професійну правничу (правову) допомогу адвоката.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 756/15736/18.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18).

Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Таким чином, для документального доведення понесення стороною витрати на правову допомогу, необхідно надати: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат (висновки постанови Верховного Суду від 28.09.2023 у справі№ 686/31892/19.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2023 між ПрАТ «СК «Універсальна» та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/06/23, згідно з предметом якого Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, зобов`язується здійснити представництво, захист, або надати інші види правничої допомоги Клієнту, що вказані в цьому Договору на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги у розмірі та в строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, за надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням, Клієнт сплачує гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) визначається в Додатковій угоді до даного Договору.

На підтвердження погодження розміру гонорару позивачем надано копію Додаткової угоди №9 від 26.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 15/01/25 від 15.01.2025.

Водночас матеріали справи не містять Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги № 20/06/23 від 20.06.2023 з якої можливо було б встановити розмір гонорару адвоката. Не надано позивачем також і акту виконаних робіт та доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Причини неможливості надання даної Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги № 20/06/23 від 20.06.2023 при зверненні до суду та під час перебування справи в провадженні суду, стороною позивача не повідомлялись.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутня Додаткова угода до Договору про надання правничої допомоги № 20/06/23 від 20.06.2023, який укладений з позивачем, суд позбавлений можливості, в тому числі, пересвідчитись щодо пов`язаності витрат на правничу допомогу з вказаною справою, дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, тощо.

Суд наголошує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи той факт, що фактичні витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, тому такі витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" суму збитків у порядку суброгації у розмірі 66 171 (шістдесят шість тисяч сто шістдесят одну гривню) 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Витрати Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на професійну правничу допомогу адвоката у справі ЄУН 396/2719/25 залишити за позивачем.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін :

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 9, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 20113829;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення складено на підписано 28.04.2026.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО