Ухвала суду № 136096714, 21.04.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/385/26

381/7253/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42025112310000137, відомості про яке внесено 22.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в :

16 квітня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду повторно після повернення клопотання для усунення недоліків, надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № №42025112310000137, відомості про яке внесено 22.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, яке вилучено 26.03.2026 в ході санкціонованого обшуку за адресою: м.Б.Церква, бульвар Олександрійський,52.

Клопотання мотивовано, тим, що органом досудового розслідування було встановлено, що група осіб перебуває у попередній змові та вчиняє шахрайські дії використовуючи підроблену документацію для здійснення валютно-обмінних операцій без відповідних дозвільних документів.

Схема протиправної діяльності полягає в тому, що пункти обміну іноземної валюти, які знаходяться на території міста Біла Церква Київської області здійснюють діяльність щодо незаконного обміну іноземної валюти, без дотримання вимог законодавства, які необхідні для здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, у порядку визначеному Положенням реєстрацію пунктів обміну іноземної валюти, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2022 року № 254.

Крім того встановлено, що особи які перебувають у попередній змові здійснюють перевезення грошових коштів, продаж за готівку, які суперечать сплаті податку до держави та проводять фінансові операції з інкасуванням «Криптовалюти».

Так, згідно інформації та матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії групи осіб, які перебувають у попередній змові загрожує стабільності банківської та фінансової системи країни порушуючи п. 15 розділ II Розділу V Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Національного банку України від 29.12.2017 № 148, чим завдають збитки державі в особливо великих розмір.

А також, згідно інформації з відкритих джерел та матеріалів кримінального провадження вбачається, що банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку повинні подавати інформацію про свої відокремлені структурні підрозділи, відкриті з метою здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Згідно інформації з офіційного сайту Національного банку Україниhttps://bank.gov.ua/ua/supervicion/ree-pov обмінний пункт який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не внесений до реєстру пунктів обміну іноземної валюти, здійснює незаконну діяльність по обміну грошових коштів, чим порушує вимогу Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» від 03.11.2022 № 2720-IX.

На адресу Фастівської окружної прокуратури Київської області надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України матеріали виконаного доручення, згідно якого встановлено причетність ряду осіб, які здійснюють діяльність щодо незаконного обміну іноземної валюти, без дотримання вимог законодавства, які необхідні для здійснення торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

26.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області 1-кс/381/294/26, 381/7253/25 від 20.03.2026 року, в період часу з 14 год. 29 хв. по 18 год. 52 хв., був проведений обшук в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), під час якого виявлено та вилучено:

Ноутбук марки «Lenovo» з SIN: WB 11541617,що поміщено до спеціального пакету NPU 5544709;

Грошові кошти в сумі 80 620 грн., а саме 26 купюр номіналом по 1000 грн., 91 купюра номіналом по 500 грн., 30 купюр номіналом по 200 грн., 3 купюри номіналом по 100 грн., 14 купюр номіналом по 50 грн., 106 купюр номіналом по 20 грн., що поміщено до спеціального пакету FPS 5012131;

6 блокнотів, 6 чернеток, 1 візитка, що поміщено до спеціального пакету PSP 3244309;

Флеш-накопичувач HI-RALI, 8GB, що поміщено до спеціального пакету CRI 1191529;

Печать, яку поміщено до спеціального пакету BYM 1011440;

Грошові кошти в сумі 1815 євро, а саме 3 купюри номіналом по 200 євро, 5 купюр номіналом по 100 євро, 11 купюр номіналом по 50 євро, 2 купюри номіналом по 20 євро, 2 купюри номіналом по 10 євро, 1 купюра номіналом 5 євро, що поміщено до спеціального пакету INZ 1056265;

Грошові кошти в сумі 3000 доларів США, а саме 27 купюр номіналом по 100 доларів, 6 купюр номіналом по 50 доларів, що поміщено до спеціального пакету INZ 1056267;

Грошові кошти в сумі 1440 злотих, а саме 3 купюри номіналом по 200 злотих, 8 купюр номіналом по 100 злотих, 2 купюри номіналом по 20 злотих, що поміщено до спеціального пакету INZ 1056266;

Мобільний телефон Iphone 16 promax з IMEI НОМЕР_2 , що поміщено до спеціального пакету INZ 1056264;

Печатка, яку поміщено до спеціального пакету FPS 5012129;

Мобільний телефон марки «ТЕСЛО», що поміщено до спеціального пакету FPS5012128.

26.03.2025 слідчим СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області винесена постанова про визнання вище вказаних предметів та грошових коштів речовим доказом у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 98 КПК України.

14.04.2026 року надійшла ухвала до Фастівської окружної прокуратури за вх. №2856-26 від 14.04.2026 року про повернення клопотання про арешт майна на усунення недоліків.

На даний час, у органу досудового розслідування є необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, яке визнано речовими доказами, що і стало підставою для звернення до слідчого судді з даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги подано ним клопотання, просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання, подав письмові заперечення.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено слідчим суддею, у провадженні слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до СРДР 22.10.2025 за № 42025112310000137, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

За встановленими під час досудового розслідування обставинами вбачається, що група осіб, перебуває у попередній змові та вчиняє шахрайські дії використовуючи підроблену документацію для здійснення валютно-обмінних операцій без відповідних дозвільних документів.

З метою відшукання доказів вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, орган досудового розслідування у березні 2026 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння осіб, які перевірялися органом досудового розслідування на предмет причетності до вчинення кримінального правопорушення, зокрема і приміщення пункту обміну валют, що розташоване за адресою Київська область, м. Б.Церква, бульвар Олександрійський,52.

26 березня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку приміщення пункту обміну валют, що розташоване за адресою, м. Б. Церква, бульвар Олександрійський,52, що за доводами органу досудового розслідування перебував у володінні ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено майно, згідно переліку.

В цей же день, 26.03.2026 Постановою слідчого вилучене 26 березня 2026 року під час обшуку приміщення пункту обміну валют, що за адресою, АДРЕСА_1 майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_3 , шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку, 28 березня 2026 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_6 ,

01.04.2026 слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду було задоволено клопотання прокурора про повернення йому клопотання про арешт майна.

Повторно, 06.04.2026 прокурором подано клопотання про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді від 08.04.2026 подане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, оскільки у клопотанні не зазначено індивідуалізуючи ознак вилучених речових доказів, тобто не вказано серію та номер вилучених грошових коштів у національній та іноземній валюті відповідно до їх кількості та не долучено їх копії або/чи фото таблицю для перевірки та їх ідентифікації.

16 квітня 2026 року, втретє, з метою збереження речових доказів, прокурор ОСОБА_3 , шляхом направлення клопотання засобами поштового зв`язку, звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 .

Варто зазначити, що ухвала слідчого судді від 08.04.2026 згідно якої було повернуто попереднє аналогічне клопотання, прокурором не виконана у частині усунення недоліків, як то « не зазначено індивідуалізуючи ознак вилучених речових доказів, тобто не вказано серію та номер вилучених грошових коштів у національній та іноземній валюті відповідно до їх кількості та не долучено їх копії або/чи фото таблицю для перевірки та їх ідентифікації.».

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих сторонами доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Главою 3 КПК України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов`язків.

Зокрема §5 Глави 3 КПК України визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов`язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За системним тлумаченням положень статті 64-2 КПК України, частини третьої статті 170 КПК України, статті 98 КПК України, на майно, що було вилучено у ході обшуку іншого володіння особи приміщення пункту обміну валют, що розташоване за адресою м.Б.Церква, бульвар Олександрійський, 52 може бути накладено арешт за умови наявності у вилученого майна, ознак, передбачених статтею 98 КПК України.

З клопотання про арешт майна, поданого прокурором встановлено, що такий арешт необхідний з метою збереження речових доказів та для отримання можливості проведення в подальшому всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та забезпечення можливості притягнення винних осіб до відповідальності.

Аналізуючи постанову слідчого про визнання вилучених під час обшуку у ОСОБА_4 речей та грошових коштів слідчим суддею встановлено відсутність обґрунтованого мотивування, з яких виходив слідчий при визначенні вилученого майна речовими доказами.

Отже, долучена до клопотання постанова про визнання майна речовим доказом носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що вказане вилучене майно відповідає критеріям, визначеними ч. 1 ст. 98 КПК України.

Таким чином, зміст зазначеного процесуального рішення слідчого унеможливлює розуміння того, яким же саме ознакам речового доказу та яким його критеріям, закріпленим у ст..98 КПК України відповідають вилучені у ОСОБА_4 речі та грошові кошти.

Крім того, заслуговують на увагу заперечення сторони захисту й щодо тієї обставини, що матеріали клопотання прокурора про арешт вилученого майна не містять підстав вважати, що вилучені грошові кошти, речі та документи мають протиправне походження, були засобами чи знаряддями вчинення кримінального правопорушення, тощо.

У свою чергу, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, прокурор у своєму клопотанні посилався лише на те, що вилучені грошові кошти можуть мати ознаки майна, здобутого протиправним шляхом, через що на підставі матеріалів правоохоронних органів 22.10.2025 року внесено відомості до ЄРДР за частиною четвертою статті 190 КК України шахрайство вчинене в особливо великих розмірах розмірах або організованою групою.

Оцінюючи вказані доводи прокурора слідчий суддя вважає їх неналежними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки жодних відомостей щодо місця, часу та способу вчинення саме ОСОБА_4 шахрайства, матеріали клопотання не містять, що спростовує доводи прокурора про те, що вилучене майно здобуте ОСОБА_4 у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, та відповідність цього майна ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України.

Стаття 190 Кримінального кодексу України у своїй диспозиції визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Однак, вилучене під час проведення обшуку приміщення пункту обміну валюти, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 майно, речі та грошові кошти не містять будь-яких об`єктивних даних вважати причетною ОСОБА_4 до дій, пов`язаних із заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Таким чином, на думку слідчого судді, вилучення в ході обшуку за місцем розташування приміщення пункту обміну валюти, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 всього виявленого майна : грошових коштів, документів, тощо під виглядом «отриманих в результаті вчинення кримінально-караних дій» є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та явно виходить за межі, регламентовані ухвалою про обшук.

Крім цього, 20.03.2026 слідчий суддя Фастівського міськрайоиного суду ОСОБА_1 постановила ухвалу у справі №381/7253/25 (провадження №1- кс/381/294/26). якою у кримінальному провадженні №42025112310000137 від 22.10.2025 з ч. 4 ст. 190 КК України, надала дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні, яке використовується для обміну валюти (обмінний пункт), яке розташоване за адресою Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський. 52. яке па праві приватної власності належать ОСОБА_6 (РПОКІІП НОМЕР_1 ). з мстою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, нежитлове приміщення, в якому був проведений обшук, належить не ОСОБА_6 , а перебуває у власності ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), що підтверджується договором кунівлі-продажу від 02.03.2012 та відповідними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 2080970).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 належить лише гараж (при житловому будинку), площею 16.9кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2467834232020). який вона набула па підставі ухвали Сквирського районного суду Київської області від 11.06.2021 у справі №376/1156/21. зареєстрованої 23.09.2021.

Зазначена обставина не була належним чином з`ясована та перевірена ані органом досудового розслідування, ані прокурором, внаслідок чого належні ОСОБА_4 грошові кошти та майно були вилучені без передбаченого дозволу слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 17.04.2026 було задоволено скаргу ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Відомостей, що зазначене майно підтверджує злочинну діяльність осіб, які перевіряються органом досудового розслідування до вчинення злочину пов`язаного з заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене із зловживанням довірою чи в особливо великих розмірах

матеріали клопотання не містять та слідчим суддею не встановлені.

Згідно частини третьої статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В поданому клопотанні прокурор посилався лише на ті підстави, що група осіб, перебуває у попередній змові та вчиняє шахрайські дії використовуючи підроблену документацію для здійснення валютно-обмінних операцій без відповідних дозвільних документів, що може свідчити про шахрайство вчинене із зловживанням довірою чи в особливо великих розмірах, однак як зазначено вище жодних відомостей, щодо місця, часу та способу такого шахрайства, матеріали клопотання не містять, що спростовує доводи прокурора про те, що вилучене майно : речі та грошові кошти є майном, що здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та відповідність цього майна ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, з огляду на що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись статтями 170-173, 175, 372 КПК України,слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна та грошових коштів у кримінальному провадженні №42025112310000137, відомості про яке внесено 22.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27.04.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_9