Рішення № 136096614, 06.04.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3201/25

Провадження № 2/376/490/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді - Ловінської С.С.,

за участю секретаря Кропивлянської С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та судові витрати.

Позовні вимоги обргунтував тим, що 01.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №1244793, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, строк позики 25 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеного ЗУ «Про електронну комерцію». Позикодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. Враховуючи умови договору позики №1244793 від 01.03.2021, заборгованість відповідачки за договором позики складає 9423,00 грн, зокрема 3000,00 грн сума заборгованості за основної сумою боргу, 6 423,00 грн сума заборгованості за відсотками. Відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконала.

26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1244793 від 01.03.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фіпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1244793 від 01.03.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до Відповідачки в сумі 9 865, 50 грн, з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 865,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області щодо реєстрації місця проживання відповідачки вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

На виконання ухвали Сквирського районного суду Київської області від 29.01.2026 представник позивача надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви, долучив до матеріалів справи позовну заяву в новій редакції та просив відкрити провадження у справі та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №1244793 та судові витрати.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18.02.2026 прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №1244793 (а.с. 17).

Згідно умов договору п.2. сума позики 3 000,00 грн,, строк позики 25 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99% в день.

Згідно електронної платіжної інструкції № 6сf06e19-5ab2-4237-8d6d-1880b25c67b4 від 01.03.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 3000,00 грн ( а.с. 15).

Відповідно до довідки № КД-000054115/ТНПП від 29.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», дата 01.03.2021, номер платежу №6сf06e19-5ab2-4237-8d6d-1880b25c67b4, сума 3000,00 грн, отримувач Волошина Анна - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.19).

26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників (а.с.31-35).

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 26.10.2021 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором позики №1244793 від 01.03.2021 (а.с.37-39).

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників(а.с.44-52).

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 9 865,50 грн, з яких: 3000,00 грн сума заборгованості за основної сумою боргу, 6 865,50 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.55-57).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідачки за Договором позики №1244793.

Позикодавець (первісний кредитор) своє зобов`язання виконав та надав відповідачці кошти в сумі 3000,00 грн, що підтверджується довідкою № КД-000054115/ТНПП від 29.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» (а.с.19).

Отже, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних» і відповідачкою укладено договір позики на суму 3000,00 грн, строком кредитування 25 днів з 01.03.2021 по 26.03.2021, зі сплатою процентів 1,99 % на день (фіксована (базова) процентна ставка). Розмір процентів за договором в межах строку позики становить: 3000,00 грн. х 1,99% = 59,70 грн за день.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою після 26.03.2021, оновлених графіків розрахунків та зміну дати повернення всієї суми позики матеріали справи не містять.

Отже, позикодавець мав право нараховувати проценти за користування позикою за вказаним договором по 26.03.2021, але провів нарахування відсотків по 19.07.2021 (а.с. 91-94) .

Нарахування та стягнення із відповідача процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду

Окрім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, в межах 25-денного строку відповідачка повина була повернути проценти, обраховані таким чином: 59,70 грн х 25 дні = 1492,50 грн.

Виходячи із принципу змагальності сторін, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості, обов`язком позивача є доведення належними та допустимими доказами умов кредитування та наявності заборгованості. Але позивач не обгрунтував підстав пролонгації договору позики і нарахування відсотків до 19.07.2021, а тому, з урахуванням всіх проплат, а саме 442,50 грн, доведеною сумою боргу є 4 050,00 грн (3000,00 грн + 1492,50 грн 442,50 грн).

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики №1244793 від 01.03.2021 в сумі 4050,00 грн.

Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 42,98% (4 050,00 грн х 100 : 9423,00 грн ), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 1041,15 грн ( 2422,40 грн х 42,98%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1934,10 грн (4500,00 грн х 42,98%).

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимони Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № №1244793 від 01.03.2021 у розмірі 4 050,00 грн (чотири тисячі п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Фінпром Маркет» витрати на сплату судового збору у розмірі 1041,15 грн (одна тисяча сорок одна гривня 15 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Фінпром Маркет» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1934,10 грн ( одна тисяча тридцять чотири гривні 10 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальнісю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, місто Ірпінь, вул. Садова, буд31/33.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська