Постанова № 13609628, 18.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 р. Справа № 2а-27235/10/0570

15 год. 45 хв.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧекменьова Г.А.

суддів Мозгової Н.А., Зекунова Е.В.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Тищенко М.А., Зайчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кредитної спілки «Схід» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинним рішення та спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кредитна спілка «Схід» звернулася до суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинним рішення та спонукання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він здійснює діяльність по наданню фінансових послуг населенню з 1998р. У звязку із закінченням терміну дії ліцензії він звернувся до відповідача із заявами від 27.08.2010р., які були отримані відповідачем 30.08.2010 року. Проте, 11.10.2010р. позивач отримав від відповідача повідомлення з додатком рішень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.09.2010 року №2699-ЛК та від 28.09.2010року № 2700-Л про залишення заяв позивача про видачу ліцензій без розгляду. Зазначені рішення відповідача вважає неправомірним через невідповідність вимогам законодавства та пропуск строку для його прийняття. Просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.09.2010 року №2699-ЛК та від 28.09.2010року № 2700-Л.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві, надав додаткові документи в обґрунтування позовних вимог, які просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, направив до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача. У запереченнях відповідач зазначив, що заяви позивача про видачу ліцензії були залишені без розгляду у звязку з неподанням документів, що підтверджують проведення останніх загальних зборів, зокрема, реєстру осіб, які брали участь у цих зборах.

Заслухавши представників позивача, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

30.08.2010р. відповідач отримав заяву позивача про видачу ліцензії на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки від 27.08.2010р. № 41 та заяву про видачу ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки від 27.08.2010р. № 42 (а.с.6-9).

Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.09.2010 року №2699-ЛК та від 28.09.2010року № 2700-Л (а.с.12-13) вказані заяви позивача про видачу ліцензій були залишені без розгляду у звязку з тим, що документи подані не в повному обсязі, а саме не подано реєстр членів кредитної спілки, які брали участь у загальних зборах від 24.04.2010р. за дорученням.

У наданій позивачем копії реєстру членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах членів кредитної спілки 24.04.2010р. (а.с.14) зазначені 16 осіб.

Таким чином, судом встановлено, що спір виник саме з питання не надання позивачем повного реєстру членів кредитної спілки, зокрема, як тих, що були фактично присутні на зборах 24.04.2010р., так і тих, інтереси яких були представлені на підставі доручень.

Враховуючи встановлені по справі обставини суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до ст. 23 зазначеного Закону уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом.

Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292/2003, зокрема, містить наступні приписи:

1. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Комісії у межах її повноважень є:

проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

4) здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ;

5) здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;

6) визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;

7) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;

8) здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням.

Таким чином, відповідач є центральним органом виконавчої влади, який здійснює у встановленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням, тобто є субєктом владних повноважень у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ліцензійними умовами провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затвердженими Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 02.12.2003 № 146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1225/8546, передбачено, що ці Ліцензійні умови розроблені відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003, Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 вересня 2003 року за №797/8118, та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність кредитних спілок щодо надання фінансових послуг.

Розділ 2 зазначених Ліцензійних умов містить перелік документів, які подаються для отримання ліцензії, порядок їх подання та розгляду.

Відповідно до п. 2.1. Ліцензійних умов для отримання ліцензії на здійснення зазначеного в ній виду діяльності з надання фінансових послуг заявник особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного департаменту Держфінпослуг із заявою про видачу ліцензії, до якої додаються, в тому числі, згідно підпункту 10) пункту 2.1. засвідчені відбитком печатки та підписом керівника кредитної спілки копії документів, що підтверджують проведення останніх загальних зборів, а саме: копія публікації повідомлення про скликання загальних зборів у відповідних засобах масової інформації; примірник запрошення на загальні збори та інших документів, що надсилалися листом (вручалися) кожному члену кредитної спілки; копія протоколу загальних зборів та реєстр осіб, які брали участь у цих зборах. Кредитні спілки, які на дату подання заяви проводили тільки установчі збори, подають засвідчені відбитком печатки та підписом керівника кредитної спілки копії протоколу установчих зборів та реєстру осіб, які брали участь у цих зборах.

Таким чином, відповідно до приписів підпункту 10) пункту 2.1. Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, для отримання ліцензії слід надати саме реєстр осіб, які брали участь у цих зборах, а не реєстр осіб, інтереси яких були представлені на зборах. Посилання відповідача на те, що не присутні на зборах члени кредитної спілки брали участь у зборах за дорученням, суд не приймає до уваги, оскільки вислів “брати участь” можна розуміти лише як умову особистої фактичної присутності при певній події. Натомість, реалізація своїх прав та обовязків через представника за дорученням не може вважатися особистою участю особи у тій, чи іншій юридично значущій події.

Отже, наданий позивачем реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах членів кредитної спілки шляхом особистою присутності, суд вважає належним документом, який надається до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України поряд іншими документами, необхідними для отримання ліцензії відповідно Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг.

Крім того, суд враховує, що відповідач на час прийняття спірних рішень мав відомості про дотримання позивачем вимог законодавства щодо порядку скликання та проведення засідань її органів управління, в тому числі загальних зборів членів спілки, підтвердження їх правомочності при прийнятті відповідних рішень, що підтверджується наданою позивачем копією акту інспекції дотримання вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послу кредитною спілкою “Схід” (а.с.58-66). Отже, при прийнятті спірних рішень відповідач мав інформацію щодо правомочності попередніх загальних зборів членів кредитної спілки, та складу осіб, представництво яких здійснювали особи, які особисто брали участь у загальних зборах. Аналогічним чином, користуючись наданими повноваженнями, відповідач має можливість перевірити правомочність загальних зборів членів кредитної спілки “Схід”, що відбулися 24.04.2010р.

Щодо порушення строку прийняття рішень про залишення заяв позивача без розгляду, який передбачений п. 2.7. Ліцензійних умов, відповідач обґрунтованих пояснень взагалі не надав, з чого суд робить висновок про недотримання відповідачем встановленого строку прийняття спірних рішень.

Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені обставини, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірних рішень не дотримані приписи законодавства, що регулює спірні відносини, спірні рішення відповідача прийняті безпідставно та підлягають скасуванню, а заяви позивача про видачу ліцензії підлягають розгляду відповідачем по суті. Отже, заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кредитної спілки «Схід» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинним рішення та спонукання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.09.2010 року №2699-ЛК та від 28.09.2010року № 2700-Л.

Зобовязати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України прийняти до розгляду заяви Кредитної спілки «Схід» про видачу ліцензій, надані 30.08.2010року з доданими документами.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки «Схід» (код ЄДРПОУ 25607298) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 18 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 21 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Чекменьов Г.А.

Судді Мозговая Н. А. Зекунов Е. В.