Ухвала суду № 136096225, 22.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

22.04.2026

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1756/24

провадження № 2/361/2929/24

УХВАЛА

22 квітня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

20 травня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищезазначена зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В. від 07 червня 2024 року прийнято зустрічний позов відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння; об`єднано в одне провадження цивільну справу № 361/1756/24 (провадження № 2/361/2929/24) за первісним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Княжицький» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та скасування рішення про обтяження майна із цивільною справою №361/1756/24 (провадження №2/361/3912/24) за зустрічним позовом відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Княжицький», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

22 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання представника Обслуговуючого кооперативу «Княжицький» - П`янкової М.В., в якому остання звертала увагу суду на те, що при подачі вищевказаного зустрічного позову ОСОБА_1 не сплачено судовий збір.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що вищевказана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам законодавства та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного договору про спільну діяльність № 1 від 10.01.2021 разом з додатком № 1 до вказаного договору, укладеного 04.12.2022, а саме витребувати житловий будинок АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Княжицький».

До зустрічного позову ОСОБА_1 додав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 та зазначав, що на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Так, відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13

ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від вищевказаних правових висновків.

Отже, оскільки спір у цій справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту позивача за зустріним позовом ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, тому його не може бути звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов`язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Однак, позивачем не надано доказів щодо вартості спірного нерухомого майна станом на час звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки заявлені позивачем вимоги є вимогами майнового характеру, судовий збір має бути сплачений відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за ставками судового збору, що встановлені для позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка визначається вартістю майна, якого стосуються позовні вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на час пред`явлення зустрічного позову - 1 211, 20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на час пред`явлення зустрічного позову - 15 140,00 грн.)

Всупереч вищенаведеним вимогам закону, позивачем ОСОБА_1 до зустрічного позову не долучено квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно наявної у матеріалах справи Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 9,10), оціночна вартість вказаного об`єкту нерухомості становить 55 794 186, 65 гривень.

Виходячи з оціночної вартості об`єкта нерухомості та беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 просить, з урахуванням зміни предмету позову, витребувати 4/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , які складають приміщення № 149, 150, 151, 152, 177, з чужого незаконного володіння ОК «ЖБК «Княжицький», а також витребувати 11/100 частини вищевказаного будинку житлового будинку з чужого незаконного володіння ОК «ЖБК «Княжицький», розмір судового збору, який має бути сплачений при подачі даного зустрічного позову, становить 15 140 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 140 гривень та долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про таку сплату.

За приписами ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи, що після прийняття зустрічного позову, судом встановлено, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу слід надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 135, 185, 260, 318 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Наталія ПЕТРИШИН