Постанова № 13609585, 31.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 р. справа № 2а/0570/466/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Словянської обєднаної державної податкової інспекції

до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка

про стягнення з Відокремленого підрозділу «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія» в рахунок його активів заборгованість з податку на прибуток в сумі 245866,92 грн. на користь Державного бюджету України, з податку з доходів найманих працівників в сумі 22752,61 грн. на користь місцевого бюджету

за участю представників сторін:

від позивача: Гутченко В.О. - за довір. від 27 січня 2011 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Словянською обєднаною державної податкової інспекції заявлено позов до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення з Відокремленого підрозділу «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія» в рахунок його активів заборгованість з податку на прибуток в сумі 245866,92 грн. на користь Державного бюджету України, з податку з доходів найманих працівників в сумі 22752,61 грн. на користь місцевого бюджету.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на користь бюджету з Державного підприємства «Макіїввугілля» податок на прибуток в сумі 245866,92 грн. до Державного бюджету України, податок з доходів найманих працівників в сумі 22752,61 грн. до місцевого бюджету.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги про стягнення суми 245566,92 грн. з податку на прибуток та суми 22752,61 грн. з податку з доходів найманих працівників визнав у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстроване як юридична особа 29.04.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32442295 (арк. справи 8).

Відокремлений підрозділ «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія» Державного підприємства «Макіїввугілля» зареєстроване без права юридичної особи 05.05.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 26391104, перебуває на податковому обліку у Словянській обєднаній державній податковій інспекції з 10.06.2003р. (арк. справи 7, 9).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем - Державним підприємством «Макіїввугілля» до податкового органу були подані розрахунки податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства - Відокремленого підрозділу «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія»: № 62787 від 06.11.2008р., яким самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 28631,00 грн., № 84605 від 07.02.2009р., яким зменшено податкове зобовязання з податку на прибуток на 8225,00 грн., № 86665 від 06.07.2009р., яким зменшено податкове зобовязання з податку на прибуток на 10350,00 грн., № 46569 від 15.11.2010р., яким самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 215813,00 грн. та самостійно нарахований штраф в сумі 10791,00 грн. (арк. справи 13 - 16).

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеними податковими деклараціями утворилася заборгованість з податку на прибуток у розмірі 245370,80 грн. та пеня в сумі 496,12 грн., нарахована на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

16.03.2009р. позивачем здійснена планова документальна перевірка Відокремленого підрозділу «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2008р., наслідки якої викладені в акті перевірки № 1792/23-3-26391104 від 16.03.2009р. (арк. справи 17 - 19).

В ході перевірки 11-ти особових рахунків працівників встановлено порушення п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV та п.п. 16.1.1. п. 16.1., п.п. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 , Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, внаслідок чого нарахована пеня з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1892,40 грн.

30.11.2010р. позивачем здійснена планова документальна перевірка Відокремленого підрозділу «Дитячий оздоровчий табір ім. Л.О. Подкопаєвої «Золота лілія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., наслідки якої викладені в акті перевірки № 8165/23-3-26391104 від 30.11.2010р. (арк. справи 20 - 22).

В ході перевірки 11-ти особових рахунків працівників встановлено порушення п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV та п.п. 16.1.1. п. 16.1., п.п. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 , Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, внаслідок чого нарахована пеня з податку з доходів фізичних осіб в сумі 20860,21 грн.

Таким чином, відповідач має податкову заборгованість у сумі 268 619,53 грн. (у т.ч. 245566,92 з податку на прибуток та 22752,61 грн. з податку з доходів найманих працівників).

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, предметом податкового боргу, що вимагається позивачем до стягнення є сума боргу самостійно визначена відповідачем у податкових деклараціях на підставі положень ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та нарахована податковою інспекцією у вигляді пені на підставі ст. 16 зазначеного Закону.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідачу податковим органом були направлені поштою перша від 20.10.2008р. № 1/845 та друга від 05.12.2008р. № 2/1026 податкові вимоги, які отримані відповідачем, про що свідчать підпис на корінці поштового повідомлення про вручення та лист відділення звязку (арк. справи 23 - 26).

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 36).

Відповідно до ч.1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Словянської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення на користь бюджету податку на прибуток в сумі 245866,92 грн. до Державного бюджету України, податку з доходів найманих працівників в сумі 22752,61 грн. до місцевого бюджету задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь бюджету податок на прибуток в сумі 245866,92 грн. до Державного бюджету України на р/р 31113002700075, код платежу 11020100, отримувач УДК в м. Словянську, код ОКПО 34686605, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, податок з доходів найманих працівників в сумі 22752,61 грн. до місцевого бюджету на р/р 33214800700077, код платежу 11010124, отримувач УДК в м. Словянську, код ОКПО 34686605, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 4 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.