Рішення № 136095149, 27.04.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 296/14695/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., за участі секретаря судового засідання Беляєвої А.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Кравчук І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали з 2019 року без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народились двоє синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після народження дітей стосунки з відповідачкою значно погіршились, оскільки вона за дітьми не доглядала та почала зловживати спиртними напоями.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у березні 2022 року позивач став до лав Збройних сил України, а відповідачки виїхала до своєї тітки ОСОБА_6 до Чехії з дітьми.

У травні 2022 року позивач отримав поранення та був довгий час без свідомості і лише у червні його знайшла мати, оскільки позивач був як невідомий у лікарні в м. Вінниця.

Після того як позивач зміг говорити, одразу запитав про дітей, мати ОСОБА_7 повідомила, що відповідачка приїде через місяць в Україну з дітьми, однак не повернулась, оскільки зловживала спиртними напоями і навіть намагалась продати дітей, які були в неї вилучені в місті Клатова Чеської Республіки.

Оскільки за станом здоров?я позивач не міг поїхати і забрати дітей, мати позивач звернулась до органу опіки і поїхала до Республіки Чехія щоб забрати дітей.

Відповідно до рішення міської адміністрації м. Клатови Чеської Республіки від 22.11.2022 року мати позивача забрала там дітей і привезла в м. Житомир за місцем проживання позивача.

Майже рік позивач перебував на реабілітації в Німеччині та постійно телефонував відповідачці, просив її провідати дітей, турбуватись про них, однак остання постійно перебувала у стані сп`яніння і про дітей не хотіла і чути.

Цілий рік позивач намагався поговорити з відповідачкою та налагодити стосунки, повідомляв, що діти потребують її уваги та піклування, однак остання самоусунулась з їхнього життя. З моменту коли в Республіці Чехії у неї вилучили дітей вона жодного разу їх не провідала.

Відповідач взагалі не займається вихованням дітей останній раз бачила їх у липні 2022 року, не цікавиться їх життям та здоров`ям. Окрім того, має заборгованість по сплаті аліментів.

Всупереч загальновизнаних норм моралі, усвідомлюючи, що сини потребують материнського піклування, відповідачка самоусунулась від обов?язків по вихованню та утриманню дітей, не переймається їх долею та підготовленістю до життя.

Таким чином, виходячи з того, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків, оскільки не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не створює умов для їх розвитку, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, при чому робить це свідомо, без поважних причин, вважаю, позивач вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 23.01.2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в загальному порядку та визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив (а.с. 52).

Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви направлялися відповідачці за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить конверт з поштовим повідомлення, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 63).

Відповідачка будучи належним чином повідомлена в судові засідання не з`являлася, заяв по суті позову не подавала.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що відповідачка є матір`ю двох малолітніх дітей. Коли вона їх народила, самовільно залишила лікарню, зловживала спиртними напоями. Будучи за кордоном з дітьми, відповідачка не займалася їх вихованням та не виконувала своїх батьківських обов`язків. Діти мають інвалідність у зв`язку з поганим мовленнєвим та фізичним розвитком. З того моменту, як відповідачка повернулася з Чехії, вона жодного разу не перевідала дітей, їхнім здоров`ям не цікавиться. Фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. Тому, сторона позивачів вважає, що є всі підстави для позбавлення її батьківських прав.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить задовільнити.

Представник третьої особи підтримує позов, вважає за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав.

В судовому засіданні був допитаний свідок - ОСОБА_7 , яка повідомила, що мати ніколи не цікавилась дітьми. Після початку війни відповідача з дітьми виїхали до Чехії, де у неї відібрали дітей через те, що вона не доглядала за ними. ОСОБА_7 самостійно привезла дітей до України, було видно, що вони мають на тілі синьці.

Згідно вимог частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши думки учасників та дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західног міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 3008 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західног міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 3009 (а.с. 8).

Батьками дітей записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з протоколу усного обговорення, що відбулося 18.07.2022 року о 09 год. 30 хв. в Міській адміністрації м. Клатови (Чеська республіка), мати дітей не піклувалася про них, нехтувала ними, хотіла відмовитися та віддати їх на усиновлення, тому рішенням міської\ адміністрації м. Клатови від 22.11.2022 року діти були вилучені у неї та передані ОСОБА_7 (матері ОСОБА_1 ) (а.с. 13,14).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 08.12.2025 року ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Приватний будинок зі всіма зручностями, в будинку чисто та прибрано. Діти забезпечені необхідними іграшками, розвиваючими засобами, одягом та взуттям відповідно до віку (а.с. 21).

У зв`язку з тим, що відповідачка матеріально дітей не забезпечувала, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.03.2024 року з еї було стягнуто аліменти на утримання дітей. Разом з тим, ОСОБА_3 станом на 01.09.2025 року має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 89 985,14 грн, про що свідчить копія розрахунку Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі від 23.09.2025 року № 84249/23.12-25/4 (а.с. 19).

Як вбачається з висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 21.06.2024 року № ІРЦ-85057/2024/532227 та № ІРЦ-85057/2024/532205 діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають фізичні, функціонально-мовленнєві, навчальні та соціальноадаптаційні труднощі тяжкого ступеня та мають потреби в індивідуальному навчальному плані (а.с. 22-41).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 № 456 від 01.04.2026 року, останні самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує необхідного харчування, лікування дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, станом здоров`я, навчання, розвитком дітей не цікавиться. З моменту вилучення дітей в Республіці Чехія жодного разу не відвідала їх. Тому, виходячи з інтересів дітей, виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу Україні (далі - СК) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що забезпечення найкращих інтересів дитини це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частинами першою-четвертою ст. 150 СК батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 165 СК право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК, в якій визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо: 1) вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Відповідна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21 та від 08.12.2021 року по справі № 311/563/20, провадження № 61-14656св21.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Суд наголошує, що застосовуваний захід не є безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 СК.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 263-265, 268, 282, 284 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М.І.Буткевич