Ухвала суду № 136095082, 27.04.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/1977/26

У Х В А Л А

27 квітня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» звернувся із позовом до ОСОБА_2 в якому просив: визнати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1822086200:01:000:0407, площею 3,2135 га між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості в сумі 50 000 грн; змінити волевиявлення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу рішенням суду; визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначену земельну ділянку.

Разом із тим, оглянувши вищевказану позовну заяву суд доходить до висновку щодо необхідності залишення її без руху виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України й згідно з частиною першою цієї статті способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом із тим, приписами ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільного права та інтересу, як «зміна волевиявлення відповідача».

Також, суд звертає увагу позивача на те, що право власності на земельну ділянку відповідно до ЦК та ЗК України виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Водночас, правилами п.п. 1 та 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та їх обтяжень державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Тобто, право власності на земельну ділянку може бути зареєстрованим або на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки або ж на підставі рішення суду, яким буде визнано право власності особи на цю земельну ділянку.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати до суду виправлений примірник позовної заяви у якому відобразити способи захисту свого цивільного права у відповідності до ст. 16 ЦК України.

Окрім цього, обираючи спосіб захисту свого цивільного права ОСОБА_1 слід також зважати й на те, яких правових наслідків останній бажає досягти на підставі рішення суду в цій справі: визнати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки і на цій підставі зареєструвати своє право власності на вказану земельну ділянку чи визнати право власності на спірну землю лише на підставі розписки від 28 червня 2023 року.

Поміж іншого, суд вказує, що у випадку обрання ОСОБА_1 такого способу захисту свого цивільного права, як визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки останньому слід відобразити у прохальній частині позову проект відповідного договору, оскільки рішення суду має містити істотні умови договору, який на підставі рішення суду вважатиметься укладеним.

Також п.п. 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Проте таких відомостей позов ОСОБА_1 не містить, а тому останньому у виправленому примірнику позовної заяви також слід відобразити усі відомості, передбачені п.п. 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Також за правилами абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відтак, при поданні виправленого примірника позовної заяви ОСОБА_1 слід надати у розпорядження суду докази надсилання такого примірника з усіма доданими до нього документами відповідачу ОСОБА_2 .

Окремо суд звертає увагу заявника на те, що в силу правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 листопада 2018 року по справі № 761/9285/17, належними доказами надсилання є опис вкладення разом з відповідним розрахунковим документом.

Окрім цього, за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позові ОСОБА_1 вказує, що відповідач ухиляється від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, однак не долучає до матеріалів справи докази на підтвердження цієї обставини (зокрема доказів надсилання відповідачеві листів із проханням укласти відповідний договір і тд).

Відтак, ОСОБА_1 у разі заявлення вимоги щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки також слід надати у розпорядження суду докази ухилення ОСОБА_2 від такої дії.

Також правила ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачають, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Але, попри приписи зазначеної вимоги процесуального законодавства ОСОБА_1 до позову не долучено доказів сплати ним судового збору, однак надав копію посвідчення згідно з якою ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Водночас, у постанові Верховного суду від 12 лютого 2020 року у цивільній справі № 545/1149/17 вказано, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.

Виходячи із вищенаведеного, суд звертає увагу сторони позивача на те, що предметом спору в цій цивільній справі є вирішення питання щодо права власності позивача на земельну ділянку. Тобто, в межах цього судового провадження не вирішується питання щодо захисту прав позивача у порядку статтей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже на нього не поширюються пільги, передбачені приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписи абз. 3 п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вказують на те, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правила абз. 2 п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вказують на те, що у разі подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поміж іншого, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 січня 2026 року установлено на рівні 3 328 грн.

Відтак, після вирішення питання стосовно обрання позивачем того чи іншого способу захисту його цивільного права останньому слід привести у відповідність із його вимогами сплату судового збору.

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький