Постанова № 13609046, 13.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2011 р. Справа №2а-9962/10/8/0170

(12:40) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіКушнова А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Малого приватного підприємства "Кітей"

до Державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_1

про визнання протиправними дій

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Територіальна державна інспекція праці в АРК

про визнання протиправними дій та зобовязання утриматися від вчинення дій

представник сторін та третьої особи: не з'явились

Суть спору: Позивач - Мале приватне підприємство «Кітей» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача - Державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АРК ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо спонукання позивача вести табелі обліку робочого часу і нараховувати заробітну плату при зупиненій діяльності підприємства; зобовязання відповідача надалі утриматися від подібних дій; визнання недійсним та скасування протоколу №01-07.49/518 від 21.05.10р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.10р. директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 було запрошено до прокуратури м. Керчі до заступника прокурора Зінченко Н.А. У коридорі на першому поверсі прокуратури позивача схопила за руку ОСОБА_1, яка на підвіконці у коридорі склала акт перевірки МПП «Кітей», протокол і припис, у яких зазначила, що директор МПП «Кітей» є порушником Закону України «Про оплату праці». Позивач зазначає, що державний інспектор праці ОСОБА_1 навіть не зясувала, де знаходиться підприємство і чому зупинена його діяльність. Ніякі документи підприємства вона не вивчала, на пропозицію поїхати на підприємство за його фактичною адресою не погодилась.

Позивач вважає, що посадовою особою Територіальної державної інспекції праці в АР Крим Державним інспектором праці ОСОБА_1 вищенаведена перевірка вчинена за допомогою обману (позивача не було сповіщено, що у прокуратурі його чекає інспектор).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.08.2010р. у справі №2а-9962/10/8/0170 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до Державного інспектора Територіальної інспекції праці в АРК ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування протоколу №01-07.49/518 від 21.05.10р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.08.2010р. позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до 01.09.10р.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2010р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Територіальну державну інспекцію праці в АРК.

У судове засідання, що відбулося 18.11.10р., позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду. У наведеній заяві позивач зазначає, що в частині зобовязання відповідача утриматися від подобних дій на час зупинки виробничої діяльності МПП «Кітей»він мав на увазі, що після отримання остаточних рішень у ГС АРК по спору з «ВАТ С.З. «Залів»» виробнича діяльність МПП «Кітей»буде відновлена і інспектор Корноухова Л.О. буде мати законодавче право здійснювати перевірки МПП «Кітей».

У судове засідання, що відбулося 18.11.10р., третя особа надала заперечення на адміністративний позов, в яких просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перевірку проведено за вимогою Прокуратури АРК, на підставі доручення про проведення перевірки додержання законодавства про працю, у межах встановлених Положенням №50 і Порядком №72 повноважень. Третя особа зазначає, що відповідачем позивачу було направлено листа від 17.05.10р. для надання директором підприємства ОСОБА_2 документів інспектору праці ОСОБА_1 20.05.10р. о 10-00 годині для проведення перевірки додержання законодавства про працю. У встановлений час директор МПП «Кітей»до інспектора не зявився, після чого відповідачем було направлено листа до прокуратури м. Керчі для розшуку керівника МПП «Кітей» та сприяння у проведенні спільної перевірки. Помічник прокурора м. Керчі Роговцева С.С. зателефонувала до директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 та повідомила, що 21.05.10р. він має зявитися до прокуратури м. Керчі з усіма документами, необхідними для проведення перевірки додержання законодавства про працю. 21.05.10р. інспектором праці ОСОБА_1 у кабінеті помічника прокурора м. Керчі Роговцевої С.С. у присутності директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 на підставі наданих документів була проведена перевірка додержання законодавства про працю на МПП «Кітей». За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем ст.30 Закону України “Про оплату праці”, яке полягало у неведенні табелю обліку використання робочого часу та відомості нарахування заробітної плати на директора підприємства.

Третя особа як на підставу для відмови в позові посилається також на те, що стосовно директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 було складено та передано до місцевого суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП від 21.05.10р. №01-07-49/518.

У судовому засіданні 18.11.10р. представник третьої особи додатково пояснив суду, що органи державної інспекції праці у своїй діяльності застосовують Конвенцію Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифіковану Законом України від 08.09.2004 року № 1985- IV, а деякі положення Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V (зокрема, частини 11, 12 ст. 4, ч. 4 ст. 5, абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 6, частини 1-5 статті 7 цього Закону) вказаній Конвенції не відповідають, тому відповідачем не застосовуються.

У судове засідання, що відбулося 13.01.11р., сторони та третя особа явку представників не забезпечили, про день, час, та місце розгляду справи повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Кітей» 11.02.1998р. зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК у якості юридичної особи (ідентифікаційний код 25139638) (а.с.22-30).

Відповідно до наказу МПП «Кітей» №2-К від 23.02.08р., на період з 23.02.08р. по 23.02.12р. директором МПП «Кітей» призначено ОСОБА_2 (а.с.7).

Начальнику територіальної державної інспекції праці в АРК Гафаровій Е.Е. надіслано вимогу №7/1-8087-09 від 11.05.10р. за підписом Начальника відділу прокуратури АРК старшого радника юстиції Житар О. (а.с.60). У наведеній вимозі зазначалося, що прокуратурою АРК розглядається надіслане заступником голови Адміністрації Президента України ОСОБА_6 звернення директора МПП «Кітей» ОСОБА_2, у звязку із чим на підставі ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» вимагалося провести перевірку додержання вимог законодавства про оплату праці у МПП «Кітей».

До матеріалів справи долучено копію листа №01-07-49/101 від 17.05.10р. за підписом головного державного інспектора праці ОСОБА_1, у якому директор МПП «Кітей» ОСОБА_2 повідомлений про необхідність явки 20.05.10р. о 10-00 годині для проведення перевірки додержання законодавства про працю та забезпечення необхідних документів згідно додатку (а.с.64-65,79).

До матеріалів справи також долучено копію акту від 20.05.10р. за підписом головного державного інспектора праці ОСОБА_1, у якому зазначено, що у призначений вищенаведеним листом час директор МПП «Кітей» ОСОБА_2 для проведення перевірки додержання законодавства про працю не зявився, про причини неявки не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідає. Також у наведеному акті містилося посилання на те, що вручити рекомендовану кореспонденцію відповідачу проблематично (а.с.82).

Державним інспектором праці ОСОБА_1 проведено перевірку додержання МПП «Кітей» законодавства про працю і загальнообов'язкового державного соціального страхування, за її результатами складено акт від 21.05.2010 року №01-07-49/671 (а.с.9).

За висновками даного акту встановлено порушення МПП «Кітей» ст.30 Закону України “Про оплату праці”, а саме: неведення табелю обліку використання робочого часу та відомості нарахування заробітної плати директору підприємства.

Судом зясовано, що вищенаведений акт перевірки було підписано директором МПП «Кітей» ОСОБА_2 з зауваженнями (зворотній бік а.с.9).

21.05.10р. Державним інспектором праці ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №01-07-49/518, у якому зазначалося, що ОСОБА_2 вчинено порушення ч.1 ст. 41 КУпАП, яке полягало у порушенні ст.30 Закону України “Про оплату праці” (а.с.10). Судом зясовано, що вищенаведений протокол про адміністративне правопорушення було підписано директором МПП «Кітей» ОСОБА_2 з зауваженнями (зворотній бік а.с.10).

До протоколу додані пояснення директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 від 21.05.10р. у яких зазначалося, що станом на 21.05.10р. фактична кількість працівників МПП «Кітей» складає 1 особу. Виробнича діяльність підприємства припинена з 18.12.06р. у звязку із розпорядженням заступника генерального директора заводу «Залів», щодо не допуску працівників МПП «Кітей» до обєкт оренди та власного майна. Повна діяльність МПП «Кітей» припинена з 01.01.09р. З 2007р. заробітна плата не нараховується в тому числі і директору МПП «Кітей» (а.с.66).

На підставі вищенаведеного акту перевірки державним інспектором праці ОСОБА_1 складено припис від 21.06.2010 року №01-07-49/556, згідно із яким директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 зобовязано на виконання ст. 30 Закону України “Про оплату праці” вести табелі обліку використання робочого часу та відомості нарахування заробітної плати директору підприємства (а.с.8). Припис було підписано директором МПП «Кітей» ОСОБА_2 з зауваженнями (зворотній бік а.с.8).

У судовому засіданні, що відбулося 18.11.10р., директор МПП «Кітей» ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_1 у травні 2010р. ОСОБА_2 було запрошено до кабінету ОСОБА_1 для проведення перевірки. Раніше ОСОБА_2 було отримано повідомлення про проведення перевірки. ОСОБА_2 зявився на запрошення та усно повідомив, що документи МПП «Кітей» знаходяться на території заводу «Залів», доступу на завод він не має, тому що існує спір з заводом «Залів». 21.05.10р. до прокуратури м.Керчі ОСОБА_2 запросив заступник прокурора Зінченко, для зясування питань, які стосуються відносин з заводом «Залів». В коридорі прокуратури м.Керчі ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_1, яка прямо в коридорі складала акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 Припис також було складено у коридорі прокуратури м.Керчі. ОСОБА_2 надав усні пояснення без документів та надав свої паспортні відомості.

ОСОБА_2 зазначив, що всі відомості, які викладені у акті перевірки складені тільки з його слів, без дослідження документів, та без проведення фактичної перевірки діяльності МПП «Кітей».

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому, вирішуючи справу стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо спонукання позивача вести табелі обліку робочого часу і нараховувати заробітну плату при зупиненій діяльності підприємства, суд зобовязаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особини зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. п. 1, 4, 6, 9 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003р. N 50 (далі Положення №50), Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України і підпорядковується йому; відповідно до покладених на нього завдань Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що Держнаглядпраці та його територіальні державні інспекції праці є органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на підставі норм нижчезазначених законів України.

Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 35 Закону України “Про оплату праці” зазначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють Міністерство праці України та його органи.

Водночас, спеціальним законом, який передбачає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України від 05.04.2007року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі Закон N 877).

Суд зазначає, що саме Законом N 877 встановлений порядок реалізації владних повноважень, наданих Територіальній державній інспекції праці в АР Крим та її посадовим особам загальними законами, а саме: Кодексом законів про працю України, Законом України “Про оплату праці” тощо.

Судом встановлено, що Територіальна державна інспекція праці в АР Крим у своїй діяльності також керуються Конвенцією міжнародної організації праці 1947 року № 81 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі (далі Конвенція), ратифікованою Законом України від 08.09.2004року № 1985-IV; Положенням №50 та Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року N 72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 червня 2003р. за N 432/7753 (далі Порядок №72).

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Суд зазначає, що дійсно, згідно з українським законодавством виконання міжнародного договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, передбачає його пріоритет перед національним законом та іншими актами законодавства, крім Конституції України.

Однак, суд підкреслює, що Конвенція встановлює право інспекції праці та її персоналу здійснювати інспекційне відвідування підприємств, а Закон N 877-V визначає порядок реалізації зазначеного права.

Суд зауважує, що відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим не відносяться до відносин, на які дія Закону N 877-V не поширюється.

Отже, суд зауважує, що Закон N 877 не суперечить Конвенції.

Суд також зазначає, що необхідність дотримання субєктами владних повноважень норм Закону N 877 з іншого боку є гарантією прав субєкта господарювання від проведення стосовно нього перевірок неповноважними особами. Тому Територіальна державна інспекція праці в АР Крим при проведенні перевірок зобовязана керуватися як Конвенцією, так і Законом N 877.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що посадові особи Територіальної державної інспекціїпраці в АР Крим мали право здійснювати дії, передбачені ст.12 Конвенції, за умови наявності відповідних документів, що засвідчують їхні повноваження.

Таким чином, Положення №50 та Порядок №72 можуть застосовуватися відповідачами лише в частині, яка не суперечить Закону N 877.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України №877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону №877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 12 ст. 4 Закону України №877 перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Судом встановлено, що на підставі наказу Територіальної державної інспекції праці в АР Крим №18-к від 28.11.08р. ОСОБА_1, провідного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства №1, переведено головним державним інспектором праці відділу контролю за додержанням законодавства №1 з 01.12.08р. (а.с.53).

На підставі наказу Територіальної державної інспекції праці в АР Крим №36-к від 28.11.08р. ОСОБА_1, головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства №1 закріплено за м. Керч (а.с.54).

Судом під час розгляду справи зясовано, що головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не дотримано порядок проведення перевірки позивача, так:

- відповідачем у порушення ст. 6 Закону України №877 проведено перевірку за відсутності підстав, визначених Законом №877;

- Територіальною державною інспекцією праці в АР Крим Державного департаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю не видано наказ для здійснення позапланового заходу з зазначенням питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення такої перевірки;

- відповідач здійснив перевірку у відсутність посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд зазначає, що вважає неспроможним послання третьої особи на те, що відповідачем перевірку проведено за вимогою Прокуратури АРК, на підставі доручення про проведення перевірки додержання законодавства про працю, у межах встановлених Положенням №50 і Порядком №72 повноважень.

Суд зауважує, що під час розгляду справи ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду для огляду доручення про проведення перевірки додержання законодавства про працю. При цьому суд зазначає, що якщо припустити, що таке доручення все ж таки існує, це не позбавляє відповідача обовязку дотримуватися норм чинного законодавства стосовно обовязкового отримання наказу про проведення позапланового заходу та направлення на проведення перевірки.

Крім цього суд зазначає, що під час розгляду справи ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду лист, який нібито адресований прокуратурі м. Керчі (про який йдеться у письмових запереченнях до позову), в якому йдеться про необхідність розшуку керівника МПП «Кітей» та сприяння у проведенні спільної перевірки. Суд також звертає увагу на те, що у запереченнях на позов зазначено, що інспектором праці ОСОБА_1 у кабінеті помічника прокурора м. Керчі Роговцевої С.С. у присутності директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 на підставі наданих документів була проведена перевірка додержання законодавства про працю на МПП «Кітей». При цьому доказів проведення спільної перевірки відповідачем та працівниками прокуратури м. Керчі МПП «Кітей» (зокрема наказу про проведення спільної перевірки) суду не надано.

Суд звертає увагу, що для відповідача належним доказом вчинення позивачем правопорушення є акт перевірки, на підставі якого й складається припис.

Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про те, що акт перевірки від 21.05.2010 року №01-07-49/671 не може вважатися належним доказом вчинення позивачем порушень, про які йдеться у самому акті.

Судом також зясовано, що наказом директора МПП «Кітей» №32-П від 19.03.07р., у звязку із односторонньою відмовою Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» від виконання умов договору оренди від 27.04.1998р., захопленням майна МПП «Кітей», що потягло повне припинення виробничої діяльності підприємства та звільнення всіх працівників: зупинено діяльність МПП «Кітей» з 01.03.07р.; директора МПП «Кітей» ОСОБА_2 визнано таким, що знаходиться у безстроковій відпустці до кінцевого рішення судових спорів з ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» у Господарському суді АРК; питання щодо виплати ОСОБА_2 відпускних вирішено розглянути після набрання законної сили судових рішень Господарського суду АРК; оформлення щоквартальних обовязкових звітів по підприємству та надання їх до державних органів залишено за ОСОБА_2 (а.с.13).

Судом зясовано, що вищенаведений акт перевірки №01-07-49/671 від 21.05.2010 року не містить посилання на вищенаведені обставини, а саме в акті перевірки не вказано про зупинення виробничої діяльності підприємства з 01.03.07р. та повного припинення з 01.01.09р. господарської діяльності МПП «Кітей», з чого суд прийшов до висновку, що вищенаведені обставини не були зясовані при перевірці, та ці факти не знайшли свого відображення в акті перевірки.

При цьому суд зазначає, що акт перевірки не містить посилань на відсутність будь-яких конкретно визначених документів або переліку документів, які були досліджені.

Згідно п.п.1 п.п.3.1 п. 3 Положення про Територіальну державну інспекцію праці в АРК, затвердженого Директором Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю - головним державним інспектором праці України 01.02.06р., посадові особи Територіальної державної інспекції праці в АРК (головний державний інспектор праці, його заступники, державні інспектори праці) мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з предявленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування (а.с.51.)

Згідно п.3.1 п.3 посадової інструкції Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АРК, що затверджена начальником інспекції головним державним інспектором праці АРК 16.07.07р., держінспектор праці має право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування: підприємства, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, виробничих приміщень СПД фізичних осіб, які використовують найману працю (а.с.57.)

Під час розгляду справи судом зясовано, що вся документація позивача фактично знаходиться на території ТОВ «Суднобудівельний завод «Залів»», тоді як матеріалами справи підтверджено, що відповідач не скористався правом на безперешкодне відвідування підприємства позивача, що надане йому вищенаведеними Положенням та посадовою інструкцією.

Судом встановлено, що відповідач дійшов до висновків, викладених у акті перевірки, без відвідування підприємства позивача та без дослідження документів позивача.

Під час розгляду справи судом зясовано, що постановою Керченського міського суду від 09.08.2010р. у справі №3-2276/10, що набрала законної сили, припинено провадження у справі про адміністративне правопорушення №3-2276/10 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП (а.с.81).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд звертає увагу, що у постанові Керченського міського суду від 09.08.2010р. у справі №3-2276/10, зазначено, що провадження у цій справі підлягає припиненню, оскільки згідно ст. 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівникам підприємства є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок ведення господарської діяльності. З матеріалів справи вбачається, що діяльність МПП «Кітей» припинена з 01.01.09р. та всі працівники звільнені. Оскільки господарська діяльність підприємства припинена, а як наслідок, відсутнє джерело коштів на оплату праці працівникам, в тому числі директору, а також всі працівники підприємства звільнені, табель обліку робочого часу не ведеться, провадження у справі припинено.

Враховуючи преюдиціальне значення вищенаведеного судового рішення, яким встановлені певні факти та обставини щодо відсутності у позивача джерела оплати праці у звязку із припиненням господарської діяльності з 01.01.09р., що такі факти та обставини не потребують повторного доказування при розгляді цієї справи, тому суд посилається на зазначені факти та обставини, як на встановлені судом при розгляді іншої адміністративної справи.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки №01-07-49/671 від 21.05.2010 року, не відповідають дійсності та не підтвердилися під час розгляду справи.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо спонукання позивача вести табелі обліку робочого часу і нараховувати заробітну плату при зупиненій діяльності підприємства, суд зазначає наступне.

У звязку із тим, що саме висновки акту перевірки стали підставою для складання припису від 21.06.2010 року №01-07-49/556, яким позивача зобовязано вести табелі обліку робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати директору МПП «Кітей» ОСОБА_2, приймаючи до уваги, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо зобовязання позивача вести табелі обліку робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати директору МПП «Кітей» ОСОБА_2

Що стосується вимоги позивача про зобовязання відповідача надалі утриматися від подобних дій на час зупинення виробничої діяльності МПП «Кітей», суд зазначає, що у цій частині у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Порушення прав особи у майбутньому не може бути прийняте судом як підставу для захисту у даній справі, тому що захисту підлягають права, свободи та інтереси, які порушені з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб і це порушення не може бути умовним, а повинне відбуватися у часі, тобто бути наявним, про що свідчать дії, рішення чи бездіяльність субєкта владних повноважень.

Крім того, суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність проведення перевірок юридичних осіб (які значаться в ЄДРПОУ) Територіальною державною інспекцією праці в АРК від ведення (чи припинення) їх господарської діяльності.

Також суд звертає увагу, що вищенаведені позовні вимоги стосуються тільки відповідача - Державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АРК ОСОБА_1, зі змісту чого випливає, що позивач фактично просить суд заборонити ОСОБА_1 проводити перевірку позивача на протязі конкретно не визначеного часу. З наведеного також випливає, що відповідач не заперечує проти проведення перевірки підприємства протягом цього ж часу іншими працівниками Територіальної державної інспекції праці в АРК.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тільки в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зобовязання позивача вести табелі обліку робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати директору МПП «Кітей» ОСОБА_2

Суд зауважує, що провадження у справі відкрито відносно державного інспектора Територіальної інспекції праці в АРК ОСОБА_1, тоді як суд вважає вірним найменуванням відповідача: «державний інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АРК ОСОБА_1».

Враховуючи, що позивачем було заявлено позовні вимоги не майнового характеру, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України в порядку ч.1 ст. 94 КАС України.

У повному обсязі постанову виготовлено 13.01.2011року.

Керуючись ст. ст. 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці в АР Крим ОСОБА_1 щодо зобовязання Малого приватного підприємства «Кітей» вести табелі обліку робочого часу та відомості про нарахування заробітної плати директору МПП «Кітей» ОСОБА_2

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Малого приватного підприємства «Кітей» (м. Керч, вул. П. Осипенко, 31, код ЄДРПОУ 25139638, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.