Рішення № 136087757, 29.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Справа № 520/5860/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить (з урахуванням уточнених вимог від 22.04.2026):

- визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської військової об`єднаної територіальної громади Куп`янського району, яка полягає у не розгляді звернення позивача від 11 листопада 2025 року та ненаданні відповіді у встановлений законом строк;

- зобов`язати Петропавлівську сільську військову об`єднану територіальну громаду Куп`янського району розглянути звернення позивача від 11 листопада 2025 року та видати акт дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна за наявності всіх передбачених законодавством підстав і поданих документів в порядку Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій».

В обґрунтування адміністративного позову покликається на те, що позивач є власником житлового будинку, який повністю зруйнований внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Позивач подав відомості про знищене майно через електронний сервіс «Дія» та звернувся до відповідача із заявою про видачу акта дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна в електронній формі. Відповідач у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» строк (один місяць) звернення не розглянув, відповіді по суті не надав, про продовження строку розгляду не повідомив. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому з метою поновлення порушеного права позивача просить зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.

Відповідачем подано відзив, який покликається на те, що позивач не довів факту подання саме звернення від 08.11.2025 без попереднього реагування. Існує невідповідність між змістом звернення (прохання надати копію акта) та позовною вимогою (зобов`язати видати акт). Видача акта дистанційного обстеження є результатом спеціальної колегіальної процедури, що проводиться комісією, утвореною уповноваженим органом, і не може бути здійснена в автоматичному режимі за правилами Закону України «Про звернення громадян». Суд не вправі підміняти компетенцію відповідача та зобов`язувати прийняти рішення наперед визначеного змісту. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

23.03.2026 ухвалою суду адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду 21.04.2026 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від позивачем надано уточнена позовна заява.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України зазначений житловий будинок було повністю зруйновано, що підтверджується фотоматеріалами, доданими до позовної заяви. Зазначені обставини відповідають поняттю пошкодженого та знищеного об`єкта нерухомого майна у розумінні Закону України « Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

З метою належного оформлення документів, необхідних для підтвердження факту знищення житлового будинку та подальшого отримання компенсації, позивач звернувся до Петропавлівської сільської військової об`єднаної територіальної громади Куп`янського району із заявою про видачу акту дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна, що відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування відповідно до статей 30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У зв`язку з тим, що фактичне місце перебування відповідача на момент звернення позивачу не було відоме, позивач скористався правом на звернення в електронній формі, що відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про звернення громадян». Листом від 11.11.2025 позивач надіслав заяву в електронній формі до Петропавлівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області.

У порушення вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян», відповідач не розглянув подану позивачем заяву від 11.11.2025 у встановлений законом строк, не надав відповіді по суті звернення та не повідомив про продовження строку її розгляду, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону №393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Статтею 4 Закону №393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із положеннями статті 5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача оформлене листом від 11.11.2025 відповідало вимогам статті 5 Закону №393/96, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської військової об`єднаної територіальної громади Куп`янського району, яка полягає у не розгляді звернення позивача від 11.11.2025 та ненаданні відповіді у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 20 Закону №393/96, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Згідно із статтею 19 Закону №393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідачем у строк, передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення не розглянуто, відповіді по суті не надано, повідомлення про продовження строку розгляду позивач не отримав. Така бездіяльність порушує право позивача на адміністративний розгляд його звернення.

З огляду на викладене суд дійшов переткання про те, що відповідач допустив протиправною бездіяльність яка полягає у не розгляді звернення позивача від 11 листопада 2025 року та ненаданні відповіді у встановлений законом строк.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо розгляду звернення позивача без дотримання вимог Закону №393/96, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської військової об`єднаної територіальної громади Куп`янського району, яка полягає у не розгляді звернення позивача від 11 листопада 2025 року та ненаданні відповіді у встановлений законом строк та з метою ефективного захисту прав позивача зобов`язати відповідача, зобов`язати Петропавлівську сільську військову об`єднану територіальну громаду Куп`янського району розглянути звернення позивача від 11 листопада 2025 року з дотриманням Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян".

Щодо зобов`язання відповідача видати акт дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна, суд прийшов наступного.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815 «Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій» дистанційне обстеження проводиться комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, утвореною уповноваженим органом (виконавчим органом сільської ради або військовою адміністрацією).

Акт дистанційного обстеження є результатом колегіальної оцінки сукупності продуктів дистанційного спостереження, відповідності їх технічним вимогам, а також іншої інформації.

Висновок комісії може бути як позитивним (встановлення факту знищення), так і негативним (неможливість встановлення факту знищення).

Зобов`язання відповідача видати акт дистанційного обстеження з наперед визначеним змістом означало б втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та підміну ним колегіального органу (комісії).

Крім того, у зверненні позивача йшлося про надання копії акта, тоді як у позові заявлено вимогу про зобов`язання видати акт.

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що у цій позовній вимозі необхідно відмовити.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської військової об`єднаної територіальної громади Куп`янського району, яка полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 від 11 листопада 2025 року та ненаданні відповіді у встановлений законом строк.

Зобов`язати Петропавлівську сільську військову об`єднану територіальну громаду Куп`янського району розглянути звернення ОСОБА_1 від 11 листопада 2025 року у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Петропавлівська сільська військова об`єднана територіальна громада Куп`янського району Харківської області, місцезнаходження Харківська область, куп`янський район, село Петропавлівка, вулиця Червона № 25-Б, код ЄДРПОУ 44773730.

Повне судове рішення складено суддею 29.04.2026.

Суддя М. І. Садова