Рішення № 136087604, 29.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року справа № 520/11134/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправних постанов

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, постанови, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 року № Ф-11927-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22 915,72 грн на користь держави.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 11.09.2024 року про відкриття виконавчого провадження ВП №7554212.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 11.09.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ?? №7554212.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 11.09.2024 року про стягнення виконавчого збору ВП №7554212.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 22.10.2024 року про арешт коштів ВП №7554212.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 10.03.2025 року про арешт майна ВП №7554212.

В обґрунтування позову зазначено, що постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №7554212, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ?? №7554212, про стягнення виконавчого збору ВП №7554212, про арешт коштів ВП №7554212 та про арешт майна ВП №7554212 прийняті Балаклійським відділом державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірно, оскільки прийняті з виконання протиправної вимоги про сплату боргу, яка звернена до виконання через чотири роки від дня її винесення та які раніше не отримував.

Ухвалою суду від 28.05.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, постанови.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасувавання постанов Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.09.2024 року про відкриття виконавчого провадження ВП №7554212, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору ВП №7554212, від 22.10.2024 року про арешт коштів та від 10.03.2025 року про арешт майна ВП №7554212 -вирішено розглядати в межах провадження адміністративної справи № 520/11134/25.

Виділено в окреме провадження позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 року № Ф-11927-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22 915,72 грн на користь держави.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 зупинено провадження в адміністративній справі № 520/11134/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправних постанов до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/13804/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року поновлено провадження у справі № 520/11134/25. Призначено справу до судового розгляду на 22 квітня 2026 року о 12:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 14.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позов, в якому відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Зазначає, що державним виконавцем не було допущено протиправної бездіяльності, а відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочав примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Зауважував, що відповідно до приписів ст. 26 Закону №1404-VIII у виконавця не має повноважень оцінювати правомірність видачі виконавчого документа та/або правильність самого рішення.

Також звертав увагу суду, що заявою, яка надійшла до виконавця 26.01.2026 року, стягувач повідомив про скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 року по справі 520/13804/25 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 року № Ф-11927-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22 915,72 грн на користь держави та виконавець на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України №1404 «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та про зняття арешту з майна та коштів боржника від 28.01.2026 року.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

До Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області від 31.07.2024 № 15254/5/20-40-13-06-18 про відкриття виконавчого провадження згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11927-17 У, виданої 13.05.2020.

Постановою Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гирі Ігоря Володимировича від 11.09.2024 року відкриття виконавчого провадження ВП №7554212 за виконавчим документом - Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11927-17 У.

11.09.2024 року державним виконавцем в рамках ВП №7554212 прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, а також 22.10.2024 року прийнято постанову про арешт коштів боржника та 10.03.2025 постанову про арешт майна боржника.

У подальшому Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 р. у справі № 520/13804/25 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17.

28.01.2026 року Головним державним виконавцем Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з скасуванням постанови вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №75954112 та постанову про зняття арешту з майна баржника.

Позивач, вважаючи такі дії протиправними звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України №1404-VIII це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.3 Закону України №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з абз.5 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документу встановлені ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII.

У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Частиною 4 ст. 4 Закону встановлений перелік підстав повернення стягувачу органом державної виконавчої служби виконавчого документу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п.1); - пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.2); - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст.26 цього Закону (п.6); - виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень (п.7); - виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем (п.9); - виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п.10).

Строки пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлені ст.12 Закону, відповідно до ч.1 якої виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону строки, зазначені в ч.1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст.26 Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частин 1,2 ст.11 Закону України №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Отже при надходженні до відділу ДВС виконавчого документу державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження при відсутності підстав для повернення виконавчого документу.

Згідно з абз.5 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Отже, вимога ГУ ДПС про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є виконавчим документом.

Обґрунтовуючи протиправність відкриття виконавчого провадження та прийняття постанов в рамках відкритого виконавчого провадження позивач зазначає, що державний виконавець відкриваючи виконавче провадження не звернув уваги, що у вимозі про сплату боргу відсутні відомості щодо направлення її поштою, а саме вимога звернена до виконання після чотирьох років від дня її винесення.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, суд зазначає наступне.

Вимоги до виконавчого документа визначені ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII, зокрема, у ньому зазначається строк пред`явлення рішення до виконання.

У свою чергу, реквізити для вимоги про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року . Приписами Інструкції не передбачено строку пред`явлення вимоги до виконання.

При цьому, згідно зі ст.12 Закону України №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо незмінності строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, визначеного законодавством.

Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч.4 ст.25 Закону). Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац 6 ч.4 ст.25)

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абз.7 ч.4 ст.25 Закону).

Пунктом 5 розділу VI встановлено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Отже, обов`язок щодо надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) та узгодження боргу покладається саме на податковий орган. Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури повідомлення платника про наявність боргу, не є предметом розгляду даної справи.

Також, суд наголошує, що податкова вимога містила дату набрання чинності - 31.07.2024 року. А тому, як державний виконавець, за наявності відмітки у вимозі про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві вимоги про сплату боргу, її отримання позивачем та узгодження вказаної у ній сумі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 року у справі №380/16826/21.

Отже, як вбачається зі змісту вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17, вона містить усі відомості, що зазначені у ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII, в тому числі відомості про набрання нею законної сили.

При цьому, суд зазначає, що державний виконавець, отримавши заяву стягувача про примусове виконання та виконавчий документ (вимоги), що відповідає вимогам Закону №1404-VIII, має, встановлений ч.5 ст.26 Закону обов`язок, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження. Як уже зазначалося вище, отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Отже, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам ст.4 Закону №1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17 без прийняття до виконання та, в силу вимог закону, був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу позивача, що постанову про відкриття виконавчого провадження та інші (як, фактично, похідні) може бути скасовано лише в разі її прийняття не у спосіб, визначений законом, втім жодних порушень, які могли б слугувати підставою для скасування спірних постанов, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваних постанов відповідача.

Крім того, при ухваленні рішення судом враховано, що на даний час спірне виконавче провадження закінчено на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII, у зв`язку з скасуванням Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 № Ф-11927-17, про що головним держаним виконавцем Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено відповідну постанову від 28.01.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП №75954112, а також постанову про зняття арешту з майна (а.с. 76-79).

За наслідками закінчення виконавчого провадження провадження у зв`язку із скасуванням виконавчого документа, на підставі якого здійснювалось примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2020 року № Ф-11927-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 22 915,72 грн на користь держави, головним державним виконавцем Гирею І.Г. припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення до розгляду справи по суті судом.

Згідно з приписами пункту 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Таким чином, за вказаним виконавчим провадженням виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягувались, а арешти майна боржника були припинені 28.01.2026 року.

Таким чином, оскільки державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №75954112 та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення права позивача були відновлені належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправних постанов залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 квітня 2026 року.

Суддя Бідонько А.В.