Ухвала суду № 136087010, 29.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

29 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4922/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради від 18.06.2021 у частині надання спірних земельних ділянок.

24.04.2026 (27.04.2026) позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, яку долучив до додаткових пояснень у справі, в якій просить суд:

- заборонити власникам, орендарям, користувачам земельних ділянок, а також іншим особам здійснювати: розорювання земель, проведення сільськогосподарських робіт, будь-які дії, що призводять до зміни природного стану земель до набрання законної сили рішенням суду.

29.04.2026 заява про забезпечення позову із доданими матеріалами передану суду.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали до подання позову, суд здійснює наступні висновки.

Суд зазначає, що повторна заява про забезпечення позову подана під найменуванням додаткові пояснення у справі через електронний суд ЄСІТС, до якої долучений файл під назвою "пояснення" у змісті тексту якого наявний текст "заява про забезпечення позову" наступного змісту та обґрунтування:

"У провадженні суду перебуває справа № 440/4922/26. Існує реальна загроза порушення прав позивача, оскільки земельні ділянки можуть бути розорані, що призведе до зміни їх природного стану та унеможливить ефективний захист прав. Відновлення порушених прав у разі задоволення позову стане значно ускладненим або неможливим."

Жодних інших доказів чи мотивів позивачем ні у змісті пояснень ні долучених до них доказів суду не надані.

Суд не застосовує у даному випадку надмірний формалізм щодо форми повторної заяви про забезпечення позову та розглядає її по суті, враховуючи її фактичний зміст та надані суду докази.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 КАС України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Так, позивач у своїй заяві про забезпечення позову не конкретизує щодо яких земельних ділянок слід застосувати заходи забезпечення позову - заборонити власникам, орендарям, користувачам земельних ділянок, а також іншим особам здійснювати: розорювання земель, проведення сільськогосподарських робіт, будь-які дії, що призводять до зміни природного стану земель до набрання законної сили рішенням суду. Окрім того, не наводить конкретних обґрунтувань необхідності застосування визначених позивачем заходів забезпечень позову. Позивачем також не надані суду докази необхідності застосування заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним рішення Кобеляцької міської ради від 18.06.2021 у частині надання спірних земельних ділянок.

При цьому позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову щодо третіх осіб.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Такі заходи можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд повинен чітко визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також окреслити коло осіб, яким заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову.

До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові КГС ВС від 15.01.2026 у cправі № 916/3668/25.

Отже, суд в межах розгляду заяви позивача не може також прийти до висновку, що заходи забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, стосуються визначеного кола осіб, а також, що дані особи є учасниками справи № 440/4922/26, оскільки відповідачем у останній є Кобеляцька міська рада, та стосуються предмета та підстав позову, а також вимоги заяви про забезпечення позову відповідають частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем не доведена наявність підстав, визначених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

У розглядуваній справі має бути дотриманий пропорційний баланс між правами та інтересами позивача та наслідками впливу заходів забезпечення позову, а також додаткове співвідношення наслідків від вжиття чи невжиття заходів забезпечення позову загальносуспільним (загальнодержавним) інтересам в умовах воєнного стану.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії чи відсутності такої заборони. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з ймовірними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії чи приймати відповідне рішення, чи відсутності такої заборони.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Кобеляки, вул. Тараса Шевченка, 15/27, код ЄДРПОУ 21051562) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза