Рішення № 136086319, 27.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/984/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 квітня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року у справі № 420/984/26 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул. Садова, буд. 1, м. Одеса, 65000, ЄДРПОУ 37607526) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді відмови, викладеної у листі №1600-0606-8/169623 від 24.09.2025, щодо формування та надання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_2 збору з Державного бюджету України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 26 167 (двадцять шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 10 (десять) копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 10.04.2025;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_2 з Державного бюджету України збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 26 167 (двадцять шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 10 (десять) копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 10.04.2025. Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

24.04.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути із Відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області, ЄДРПОУ 20987385) на користь Позивача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 12 000, 00 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000, 00 грн.

Заява обґрунтована тим, що 11.02.2026 вже подавалось клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (разом з відповідними додатками). Проте рішенням суду від 20.04.2026 питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, не вирішено. Так, між ОСОБА_3 та адвокатом Куля В.С., було укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №140126-1д від 14.01.2026 року, якою регулюється обсяг та вартість відповідних послуг адвоката. Додатковою угодою було обумовлено послуги, які надаються адвокатом та їх вартість, зокрема: 1) Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання та подання до суду Позовної заяви про визнання протиправними дії у вигляді відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в поверненні Клієнту збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення зазначених коштів з Державного бюджету України 8 000, 00 грн за один документ / чотири годин; 2) Аналіз відзиву, написання та подання до суду Відповіді на відзив у справі 4 000, 00 за один документ / дві години; 3)Участь та представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні 4 000, 00 грн / одне судове засідання; 4) Подання заяв, клопотань, пояснень 2 000, 00 грн за один документ / одна дві години.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд, розглянувши заяву про компенсацію судових витрат, прийшов до висновку задовольнити заяву, з огляду на наступні обставини.

Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18

В адміністративному позові та у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача зазначив, що витрати на правничу допомогу складають 12 000,00 грн.

Представником позивача додано Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №140126-1д від 14.01.2026 року; Додаток №1 Акт прийому-передачі від 11.02.2026 до Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №2140126- 1д від 14.01.2026 року; Прибутковий касовий ордер №140126-1д/1 від 11.02.2026 року.

Згідно Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №140126-1д від 14.01.2026 року Ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання та подання до суду Позовної заяви про визнання протиправними дії у вигляді відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в поверненні Клієнту збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення зазначених коштів з Державного бюджету України 8 000, 00 грн за один документ / чотири годин; 2) Аналіз відзиву, написання та подання до суду Відповіді на відзив у справі 4 000, 00 за один документ / дві години; 3)Участь та представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні 4 000, 00 грн / одне судове засідання; 4) Подання заяв, клопотань, пояснень 2 000, 00 грн за один документ / одна дві години.

Згідно Додатку №1 Акт прийому-передачі від 11.02.2026 до Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №2140126- 1д від 14.01.2026 року ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написано та подано до Одеського окружного адміністративного суду Позовну заяву із позовними вимогами: (далі - справа № 420/984/26). 4 години 8 000.00 грн. Написано та подано до суду Відповідь на відзив у справі №420/984/26. 2 години 4 000, 00 грн, загальна сума понесених витрат на професійну правничу допомогу складає 12000 грн.

Згідно квитанції до Прибутковий касовий ордер №140126-1д/1, Прийнято від ОСОБА_1 12000 грн.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням зазначеного, з огляду на категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 6000,00 грн та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/984/26.

Керуючись ст.7, 134, 139, 205, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/984/26, - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко