Рішення № 136086150, 28.04.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р. № 400/987/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомХарківського національного університету внутрішніх справ, просп. Льва Ландау, 27,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61080,вул. Стуса Василя, 2,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21013

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 233 624,12 грн,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) та просить суд стягнути вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 233624,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням її у навчальному закладі.

Ухвалою від 03.02.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що вона має статус дитини позбавленої батьківського піклування відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» перебуває на повному державному забезпечені. Відтак, на думку позивача, вона не має відшкодовувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 22.08.2022 № 308 о/с ОСОБА_1 (далі Відповідач) прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 01.09.2022.

01.10.2022 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між Відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Миколаївській області укладено контракт № 102 про здобуття освіти у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі Контракт).

Наказом ХНУВС від 14.03.2025 № 80 о/с (зі внесеними змінами наказом від 24.06.2025 № 225 о/с) Відповідача відрахували зі складу курсантів у зв`язку із закінченням навчання та направили для подальшого проходження служби з 15.03.2025.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 15.03.2025 № 259 о/с Відповідача призначили на посаду.

Наказом ГУНП в Миколаївській області від 28.11.2025 № 1263 о/с Відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 7 ч.1 статті 77 (за власним бажанням) з 01.12.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 5 п. 3 розділу 2 Контракту особа зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 233 624 (двісті тридцять три тисячі шістсот двадцять чотири) грн 12 коп.

Повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі було вручено ОСОБА_1 під підпис 01.12.2025.

Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості складає 233624,12 грн.

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі Порядок № 261).

П. 2-4 Порядку № 261 встановлено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 5 Порядку, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

До позову позивач надав повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, яке вручено відповідачу 01.12.2025 року.

Також відповідач надав з позовом довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, згідно з яким сума витрат складає 233 624,12 грн.

Разом з цим, як стверджує відповідач, вона має статус дитини-сироти.

Так, судом встановлено, що відповідно до розпорядження Братської районної державної адміністрації «Про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 » від 22.12.2009 року № 512-р, яке наявне в матеріалах справи, відповідачу встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Приписами статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Станом на дату отримання відповідачем статусу дитини, позбавленої батьківського піклування їй не виповнилося 18 років.

Станом на дату відрахування відповідача з Харківського національного університету внутрішніх справ та звільнення зі служби в Національній поліції України відповідачу не виповнилося 23 роки.

Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин відповідач відносилась до осіб із числа, позбавлених батьківського піклування.

В силу приписів статті 4 та статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою; держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа; право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів; вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Положеннями статті 39-1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із їх числа звільняються від плати за навчання в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів.

Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє стверджувати, що відповідач, який відноситься до осіб із числа дітей, позбавлених батьківського піклування наділений правом на повне державне забезпечення в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів, а також звільнений від плати за навчання в них.

Зміст Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» не дає підстави для висновку про нерозповсюдження визначених ним державних гарантій на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в разі їх навчання на підставі договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Враховуючи, що Харківський національний університет внутрішніх справ є навчальним закладом державної форми власності, а приписи Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо звільнення від плати за навчання дітей, позбавлених батьківського піклування у такому навчальному закладі (та, як наслідок - звільнення вказаних осіб від її відшкодування) та повного державного забезпечення таких осіб в державних і комунальних навчальних закладах, мають імперативний характер, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача, який відноситься до осіб із числа дітей, позбавлених батьківського піклування, фактичних витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України в сумі 233624,12 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ (просп. Льва Ландау, 27,м. Харків, Харківський р-н, Харківська область,61080, ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 233 624,12 грн, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар