Рішення № 136082612, 28.04.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2026 р. Справа № 608/226/26

Номер провадження2/608/331/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 28 травня 2025 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 28.05.2025-100001865. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16 000 гривень строком на 217 днів за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія за надання кредиту становить 1440,00 грн нараховується та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1440,00 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка: 240,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Дата повернення кредиту 30.12.2025.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 16 000 гривень, шляхом перерахування на її картку НОМЕР_1 .

Зобов`язання за Кредитним договором позивачем були виконані належним чином, проте, з другої сторони, відповідач ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки, тому станом на дату подання позовної заяви (19.01.2026) виникла заборгованість в сумі 53 120,00 гривень, яка складається з: 16 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 24 800,00 гривень заборгованість по процентах, 1440,00 гривень комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 2880,00 гривень додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості ); 8000,00 гривень - неустойки.

Щодо нарахування неустойки, позивач посилається на Закон України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно з яким п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені договорами про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, виключений.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір.

Крім того, у позовній заяві представник позивача зробив заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позов, згідно з яким позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зазначила, що докази, які надав позивач щодо перерахунку кредитних коштів на її картку, не є належними. Також не може бути належним доказом розрахунок заборгованості, оскільки він складений ТОВ «Споживчий центр» без відповідного надання першоджерела даної інформації відомостей відповідного банку щодо належності їй вищевказаної банківської карти. Виписка по її картковому рахунку також в матеріалах позовної заяви відсутня. Крім цього, відповідачка не погоджується з вимогами щодо стягнення з неї штрафних санкцій у розмірі 8000 гривень та комісії 4320,00 гривень, оскільки такі нарахування, згідно чинного законодавства на даний час підлягають списанню кредитодавцем.

Представником позивача ОСОБА_2 подано відповідь на відзив. Зазначила, що Кредитний договір між кредитором ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач здійснив реєстрацію на сайті Товариства, вказавши всі свої персональні дані та підписав договір електронним підписом. Докази переказу ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 також містяться в додатках до позову, а саме лист ТОВ «УПР», згідно якого позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет- еквайрингу iPay; роздруківка тексту заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору, підписані одноразовим ідентифікатором, які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідача у позивача відсутня, оскільки зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно Банк-емітент картки.

ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру.

Проценти нараховувались згідно умов договору, які не змінювались. Укладаючи кредитний договір, відповідач зобов`язаний був ознайомитися з усіма його істотними умовами.

Щодо нарахування комісії представник позивача зазначає, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, до Прикінцевих та Перехідних положень.

Так відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Кредитний договір з відповідачем був укладений після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки учасники справи не з`явилися в судове засідання, суд ухвалює рішення без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази по справі, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 28 травня 2025 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 28.05.2025-100001865. Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16 000 гривень строком на 217 днів за фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія за надання кредиту становить 1440,00 грн нараховується та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1440,00 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка: 240,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Дата повернення кредиту 30.12.2025.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 16 000 гривень, шляхом перерахування на її картку НОМЕР_1 .

Зобов`язання за Кредитним договором позивачем були виконані належним чином, проте, з другої сторони, відповідач ОСОБА_1 не виконала свої обов`язки, тому станом на дату подання позовної заяви (19.01.2026) виникла заборгованість в сумі 53 120,00 гривень, яка складається з: 16 000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 24 800,00 гривень заборгованість по процентах, 1440,00 гривень комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 2880,00 гривень додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості ); 8000,00 гривень - неустойки.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач у відзиві на позов зазначає, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, що ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат.

Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит».

Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

З дослідженого судом Паспорту споживчого кредиту, зокрема п.5, вбачається, що комісія за надання кредиту становить 1440,00 грн, нараховується та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1440,00 гривень у кожному з 2 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка: 240,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, включення позивачем до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Враховуючи те, що відповідачу нараховано 1440 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту та 2880 гривень заборгованості за додатковою комісією, суд вважає, що таке нарахування є несправедливим, з огляду на вищевказані норми закону.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 1440 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту та 2880,00 гривень додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню.

Стосовно нарахування позивачем неустойки суд зазначає, що згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Даний пункт Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не виключений та продовжує діяти та є чинним.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що необхідно відрахувати від загальної заборгованості за кредитним договором суму нарахованої неустойки в розмірі 8000 гривень.

Отже, з врахуванням наведеного, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 40 800 гривень, яка складається з: 16 000 гривень тіла кредиту, 24 800,00 гривень процентів.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі пропорційному до задоволених вимог - 2044 гривні 99 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 128, 141, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133А м. Київ, індекс 01032, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 28.05.2025-100001865 від 28 травня 2025 року станом на 19 січня 2026 року в сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 99 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/226/26.

Рішення набирає законної сили «____»_____р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: