Рішення № 136082596, 26.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И>

(ЗАОЧНЕ)

26.03.2026 Справа №951/746/25 Провадження №2/607/2710/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №1481439 від 21.02.2021 у розмірі 6770,00 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 21.02.2021 в електронній формі уклали Договір позики №1481439, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день. На підставі договорів факторингу від 26.10.2021 № 2610 та №030423-ФК від 03.04.2023 позивач набув право вимоги до відповідача за Договором позики №1481439 в сумі заборгованості 6770,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 4770,00 грн - заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач добровільно не виконала свого зобов`язання за договором позики, просить позов задовольнити та стягнути вказану заборгованість із відповідача.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 16.02.2026, яке було відкладене до 16.03.2026. Крім того, за клопотанням позивача були витребувані докази в АТ КБ «ПриватБанк», які на адресу суду не найшли, тому суд розглянув справу на підстав наявних у справі доказів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала, тому суд постановив проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладене до 26.03.2026.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

Як видно із договору позики №1481439 від 21.02.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів 1,99% в день (фіксована).

На договорі наявна відмітка про підписання його електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - електронного підпису WkgHS2vbXE.

Згідно із довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким/якою укладено договір №1481439 від 21.02.2021, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: WkgHS2vbXE. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 21.02.2021 11:09:00. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа №30/09/25-9823 від 30.09.2025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № 9529bd5b-1f13-4c5f-a019-139cbee9dd61 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №1481439.

Згідно довідки № КД-000054857/ТНПП від 30.09.2025 ТОВ «ФК «Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 21.02.2021, сума 2 000,00 грн, отримувач Прусак Роксолана - ЕПЗ НОМЕР_2 , номер платежу 9529bd5b-1f13-4c5f-a019-139cbee9dd61.

Позивачем надано копію платіжної інструкції ТОВ «ФІНЕКСПРЕС» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку - платіжний інструмент/платіжна система) № 9529bd5b-1f13-4c5f-a019-139cbee9dd61 від 21.02.2021 про перерахування коштів в розмірі 2000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №1481439 від 21.02.2021 заборгованість складає 6770,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом позики; 4770,00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» 26.10.2021 уклали Договір факторингу №2610 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників.

Згідно п.5.2 Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.

Як видно із акту прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за договором факторингу № 2610 від 26.10.2021, реєстру прав вимог № 2 від 26.10.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги, серед іншого, за договором позики №1481439 від 21.02.2021.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 03.04.2023 уклали Договір факторингу №030423-ФК за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників.

Згідно п.5.2 Договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Позивача/Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно акту прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за договором факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, Реєстру боржників до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №1481439 від 21.02.2021.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд встановив, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 21.02.2021 в електронній формі уклали Договір позики №1481439, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів, що підтверджується змістом договору та довідкою про ідентифікацію.

При цьому, як видно із платіжної інструкції та довідки ТОВ «ФК Фінекспрес», грошові кошти були перераховані на платіжну карту № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , одразу після підписання договору електронним ключем.

Вказані кошти відповідач використала на власний розсуд.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Як видно із Договору позики від 21.02.2021, сторони погодили строк кредитування - 30 днів, суму позики - 2000,00 грн, денну процентну ставку - 1,99 %.

Разом зі тим, як видно із розрахунку заборгованості, позикодавцем нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування.

Позивач покликається на Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, згідно із пунктом 6.5 яких у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Суд вважає, що цей пункт правил не підтверджує продовження строку кредитування та можливість нарахування відсотків, оскільки не передбачає вчинення відповідачем дій для пролонгації договору, а позивач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов`язання має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Також, суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.

У зв`язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.

Суд також враховує, що Правила надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті позикодавця, та надані позивачем, та які передбачають можливість пролонгації строку кредитування у зв`язку із неповерненням позики з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору позики, адже матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці документи і їх зміст розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними під час підписання договору, цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21.

Тому, суд вважає, що позикодавець мав право нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого договором - 30 днів до 23.03.2021 на суму 2000,00 грн, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов`язок погасити 2000,00 грн за тілом кредиту та 1194,00 грн відсотків (2000,00 грн * 1,99% * 30), разом - 3194,00 грн.

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановив суд, право вимоги за договором позики №1481439 від 21.02.2021, укладеному ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , на підставі договорів факторингу № 2610 від 26.10.2021 та №030423-ФК від 03.04.2023, перейшло до позивача, що підтверджується змістом договорів, актами приймання передачі та реєстрами кредиторів, які досліджені судом.

При цьому, пунктом 5.2 договору передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Акту прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідні акти та реєстри долучені до позовної заяви.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості 3194,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Щодо вирішення питання судових витрат позивача суд зазначає наступне.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги із адвокатом Ткаченко Ю.О. № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, витягом з акту №2-ФП від 01.10.2025 приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, вартість правової допомоги відносно божника ОСОБА_1 становить 4500 гривень, платіжною інструкцією, ордером, разом - 6922,40 (2422,40+4500) грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст.133 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, серед іншого, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн відповідають критеріям розумності, пропорційності та реальності адвокатських послуг.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково - на суму 3194,00 грн із 6770,00 грн, що становить 47,19 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3266,08 грн (47,19 % від 6922,40) судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №1481439 від 21.02.2021 в розмірі 3194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) грн. 00 коп., з яких: 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1194,00 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати в сумі 3266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», юридична адреса: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ - 43311346, електронна адреса: finprommarket@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 26.03.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай