Рішення № 136082430, 20.04.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3040/25

Провадження № 2/601/70/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Альонової М.Б.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів адвоката Вароди П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до опорного закладу Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, ОСОБА_2 про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до опорного закладу Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, директора опорного закладу ОСОБА_2 , про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 01.09.2000 працював на посаді вчителя фізичної культури в опорному закладі Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія. Всі роки роботи не мав жодних конфліктів ні з колективом школи, ні з керівництвом. Лише в період останнього часу між ним та директором ОСОБА_2 почали виникати конфліктні ситуації через упереджене ставлення останнього, який різними способами намагався знайти недоліки в його роботі, часто погрожував оголошенням догани та звільненням. Пізніше йому стало відомо про те, що ОСОБА_2 має намір прийняти на цю посаду свого родича. Також вважає, що директор змінив своє ставлення до нього та розпочалися різного роду провокаційні розмови та претензії через подану ним 05.05.2025 заяву про надання інформаційної довідки про суми нарахованої йому заробітної плати та інфляційних коригувань за період з 2000 по 2020 рік. Відповіді на даний запит він не отримав, а почув у відповідь від ОСОБА_2 претензії і осуд.

22.09.2025 наказом № 102-К його звільнено з посади вчителя на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, порушення Статуту опорного закладу та невиконання посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією вчителя фізичної культури та застосування дисциплінарних стягнень за попередні порушення.

Позивач зазначає, що його звільнення відбулося без наявності законної на це підстави. 09.05.2025 та 19.06.2025 наказами № 54-ОД, № 110-ОД його притягнуто до дисциплінарної відповідальності незаконно. Оспорювані накази не містить жодних фактів про те, які правила трудової дисципліни ним порушено, коли і до яких негативних наслідків ці порушення призвели. Звертає увагу на те, що в тексті наказу № 110-ОД відсутня дата коли мала місце подія порушення за яке накладено дисциплінарне стягнення, в інших документах теж відсутні такі відомості, у зв`язку з чим неможливо перевірити чи накладене дисциплінарне стягнення в межах строків, визначених ст. 148 КЗпП України. Службові розслідування не проводилися. Вимога директора конкретизувати причину відпустки без збереження заробітної плати є порушенням ст. 32 Конституції України

Всі вище описані події негативно вплинули на його репутацію як педагога та мешканця села, а тому він зазнав значних моральних страждань та переживань, зокрема погіршився стан його здоров`я, відчував душевні страждання та переживання.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати накази директора опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія: №54-ОД від 09.05.2025 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани вчителю фізичної культури ОСОБА_1 »; № 110-ОД від 19.06.2025 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани вчителю фізичної культури ОСОБА_1 »; № 102-К від 22.09.2025 «Про звільнення ОСОБА_4 » та поновити на посаді вчителя фізичної культури опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, стягнути з опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути з директора опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та судові витрати 15 000 гривень професійної правової допомоги та 1211,30 гривень судового збору.

Предстаник опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія ОСОБА_5 надав до суду відзив, в якому вказав, що позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі, оскільки викладені у позовні заяві обставини не відповідають дійсності та є надуманими. Оскаржувані накази були видані директором опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія ОСОБА_2 в межах наданих законом повноважень, із дотриманням визначених процедур та на підставі належних і достовірних доказів. Зміст кожного наказу чітко відображає встановлені факти систематичного порушення трудової дисципліни, невиконання педагогічних обов`язків та зневажливого ставлення позивача до норм професійної етики. Агументи позову є декларативними та не підкріплені жодними належними доказами, які б спростовували законність дій роботодавця. Матеріали справи переконливо свідчать про те, що позивач послідовно ігнорував розпорядження адміністрації школи, не реагував на дисциплінарні зауваження, допускав грубі порушення педагогічних та етичних норм, чим сам поставив під сумнів можливість подальшого виконання ним трудових функцій вчителя у навчальному закладі.

Ухвалою судді від 15.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, з підстав, наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважаючи його безпідставним та надуманим. Зазначили, що всі обставини та обґрунтування виклали у відзиві.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, реалізуючи свої права, як це передбачено частиною третьою статті 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інши хосіб,завдати шкоди працівнику,роботодавцю,довкіллю абодержаві.Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні трудових прав працівник і роботодавець повинні додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання наданих трудових прав та виконання обов`язків на підставі зловживання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі №211/6466/19.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно пункту 3 частини 1статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 766/8638/16-ц.

В судовому засіданні встановлено, що наказом директора Горинської середньої загальноосвітньої школи №67 від 29.08.2000 ОСОБА_1 призначений на посаду вчителя фізичної культури.

Наказом № 54-ОД від 09.05.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за самовільне залучення учнів 9 класу до спортивних змагань 02.05.2025, антипедагогічну поведінку.

Від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився, про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ст. від 12.05.2025, реєстраційний номер 20.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були письмові пояснення вчителя трудового навчання ОСОБА_8 від 02.05.2025, доповідна записка та пояснювальна записка класного керівника 9 класу ОСОБА_9 від 02.05.2025, пояснювальна записка заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_10 від 02.05.2025.

З письмового пояснення вчителя трудового навчання ОСОБА_8 вбачається, що вчитель фізичної культури ОСОБА_1 самовільно забрав з 4 уроку основ здоров`я три учні 9 класу.

З пояснення заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_10 вбачається, що 02.05.2025 учні 9 класу в кількості 3 осіб поїхали на змагання з вчителем фізичної культури ОСОБА_1 в Плосківську гімназію, не повідомивши її та без оформлених на них відповідних документів.

На усне звернення директора школи ОСОБА_2 до вчителя фізичної культури надати письмове пояснення цього випадку він відмовився, про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, складений комісією 08.05.2025.

09.05.2025 директор школи ОСОБА_2 звернувся з письмовим повідомленням до вчителя фізичної культури ОСОБА_1 з проханням надати письмове пояснення стосовно вищезазначеного випадку. Від письмового повідомлення вчитель відмовився і від підпису про письмове повідомлення теж відмовився, про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, складений комісією 09.05.2025. Від підпису про ознайомлення з актом від 09.05.2025 відмовився, про що свідчать підписи комісії, яка склала акт.

Відповідно до акту №16 ОЗ Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія від 09.05.2025 вчитель фізичної культури ОСОБА_1 в коридорі після третього уроку порушував трудову дисципліну, а саме: кричав, висловлював необґрунтовані фрази щодо управління школою, звертався до свої першої вчитель на «ти», погрожував. На зауваження психолога заспокоїтися не звертав уваги. Свідками такої поведінки були діти початкових класів та учні 7 класу.

В судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що 02.05.2025 учні 9 класу в кількості 3 осіб поїхали на змагання з ним в Плосківську гімназію, не повідомивши адміністрацію школи та без оформлених на них відповідних документів.

Відповідно до п.п. 3.5. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ступенів учитель не має права вносити зміни в освітній процес без дозволу адміністрації.

Отже, встановлено, що позивач всупереч п.п. 3.5. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ступенів 02.05.2025 самовільно залучив трьох учнів 9 класу до спортивних змагань та допустив антипедагогічну поведінку.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки, є законним, співмірним і спрямованим на забезпечення належної дисципліни та відповідальності педагогічного працівника.

Наказом № 110-ОД від 19.06.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання посадової інструкції (п.2.22; п.2.25.4; п.2.25.5; п.2.25.6; п.4.1; п.2.25; п.2.25.1; п.2.25.2), порушення норм статуту опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів (п.3.15 пп.12.13; п. 3.16).

Від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився, про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ст. від 20.06.2025, реєстраційний номер 42.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були: наказ №104-ОД від 10.06.2025 «Про моніторинг ведення ділової документації; аналітична довідка за результатами моніторингу класних журналів заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 від 12.06.2025; наказ директора опорного закладу № 108-ОД від 16.06.2025 «Про результати моніторингу ведення ділової документації у 2024-2025 навчальному році; наказ директора опорного закладу № 109-ОД від 19.06.2025 «Про надання документів вчителем фізичної культури ОСОБА_1 ; інформаційна довідка заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 щодо аналізу журналу реєстрації інструктажів з фізичної культури станом на 19.06.2025.

Наказом №104-ОД від 10.06.2025 «Про моніторинг ведення ділової документації» зобов`язано заступника директора з навчально-виховної роботи опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів ОСОБА_10 , в.о. заступника завідувача філії опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів «Кушлинська гімназія» ОСОБА_12 провести моніторинг класних журналів в період з 10-12 червня 2025 року, надати розгорнуті аналітичні довідки в розрізі педагогічного працівника предмет виконання освітніх програм, дотримання вимог ведення ділової документації, звернути увагу на ведення ділової документації у класах, які працюють за освітніми програмими відповідно Концепції Нової української школи та рішень педагогічної ради опорного закладу та філій з даних питань. Результати моніторингу узагальнити відповідним наказом у закладі освіти до 17 червня 2025 року.

Відповідно до аналітичної довідки за результатами моніторингу класних журналів заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 від 12.06.2025 ОСОБА_1 , учитель фізичної культури, у 2,3 5-6,9 , 11 класах записи у журналі здійснює згідно Типових освітніх програм, модельних програм та програм 8-9. 10-11 класах. У 2, 3 та 5 класах інструктаж з БЖД записаний лише на уроці №1. У 2, 6 класах наявні виправлення коректором у колонці «Дата» ст.. 196, 326. У 1 класі записано число без місяця ст. 174. У 5 класі наявні виправлення з використанням гумки. Ст. 323, відсутній запис «Скоригована» в 11 семестрі. Відсутні поточні оцінки: - 9 клас 12, 12-19, 12 ст. 312; 11.03, 13.03, 20.05, 2, 05 ст. 320; -11 клас 01.10, 03.10, 05.10 ст. 276, 12.12, 13.12 ст. 280, 17.12, 19.12, 20.12, 21.12 ст. 282 30.01, 31.01, 27.05, 29.05, 30.05 ст. 290. У класних журналах 2, 3, 5, 6, 9, 11 класах виявлено систематичне скорочення програмованого матеріалу при записі тем уроків, що унеможливлює доцільний контроль за виконанням навчальної програми. Невідповідність запису груп результатів на сторінках журналу у 5, 6 класах завершення тем навчального матеріалу.

Згідно наказу директора опорного закладу № 108-ОД від 16.06.2025 «Про результати моніторингу ведення ділової документації у 2024-2025 навчальному році учителя фізичної культури ОСОБА_1 за грубі порушення норм ведення ділової документації (класних журналів), зокрема незазначені інструктажі з безпеки життєдіяльності у 2, 3 та 5, 9, 11 класах, систематичне скорочення програмованого матеріалу при записі тем уроків, що унеможливлює контроль за виконанням навчальних програм у 2, 3, 5, 6, 9, 11 класах рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Згідно наказу директора опорного закладу № 109-ОД від 19.06.2025 «Про надання документів вчителю фізичної культури ОСОБА_1 » наказано надати вчителю фізичної культури ОСОБА_1 до 10 год. 19.06.2025 журнал реєстрації інструктажів з БЖД здобувачів освіти за 2024-2025 н.р. Від підпису та ознайомлення з наказом позивач відмовився.

З інформаційної довідки заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_11 щодо аналізу журналу реєстрації інструктажів з фізичної культури станом на 19.06.2025 вбачається, що журнал було надано з порушенням терміну, зазначеному в наказі. Відсутні підписи про проходження інструктажу в учнів 9, 11 класів. Не зафіксовані інструктажі для учнів, які брали участь у спортивних змаганнях. Вказані порушення є невиконанням посадової інструкції вчителем фізичної культури.

В судовому засіданні позивач вказав, що допускав порушення ведення ділової документації (класних журналів), вказував, що у класних журналах при записі тем уроків робив скорочення, оскільки вузькі графи у журналі.

Тобто, позивач не заперечував того факту, що не виконував посадову інструкцію вчителя фізичної культури.

Отже, встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було невиконання посадової інструкції (п.2.22; п.2.25.4; п.2.25.5; п.2.25.6; п.4.1; п.2.25; п.2.25.1; п.2.25.2), порушення норм статуту опорного закладу Горинська ЗОШ 1-111 ступенів (п.3.15 пп.12.13; п. 3.16).

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки, від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився, про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ст. від 20.06.2025, реєстраційний номер 42 від 20.06.2025.

Наказом № 102-К від 22.09.2025 ОСОБА_1 звільнено з роботи з 22.09.2025 у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, порушення Статуту опорного закладу та невиконання посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився про що свідчить акт ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ст. від 22.09.2025. реєстраційний номер 49 від 22.09.2025.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, була доповідна записка №44 від 15.09.2025 заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6 про не проведення заходів до Дня фізичної культури спорту без поважних причин в період з 08 по 12 вересня, передбачені планом виховної роботи опорного закладу та розробленим планом спортивно- масових оздоровчих заходів в рамках тижня фізичної культури та спорту, пояснювальної №45 від 16.09.2025 вчителя фізичної культури, пояснювальної записки № 46 від 16.09.2025 заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6 , пояснювальної записки №47 від 16.09.2025 заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_10 ; довідки за підсумками перевірки календарно-тематичних планів учителів предметників ОЗ Горинська ЗОШ 1-111 ступенів про неналежне складання календарно-тематичних планів в 3. 10 класах, зокрема відсутність інструктажів безпеки життєдіяльності. Що передбачені посадовою інструкцією вчителя фізичної культури ОСОБА_1 (п.2.25); пояснювальної записки директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_10 №48 від 17.09.2025; подання заяви про відпустку без збереження заробітної плати 18.09.2025 без конкретизації причини відпустки, відмова на прохання директора опорного закладу прописати в заяві причину відпустки.

Згідно доповідної записки №44 від 15.09.2025 заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6 учитель фізичної культури ОСОБА_1 не забезпечив організацію та проведення заходів, запланованих річним планом школи, у встановлені терміни. Це призвело до невиконання відповідного пункту плану виховної роботи та зниження якості реалізації заходів, передбачених до Дня фізичної культури спорту.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 також підтвердила , що учитель фізичної культури ОСОБА_1 у вересня 2025 року не забезпечив організацію та проведення заходів, запланованих річним планом школи, у встановлені терміни. Це призвело до невиконання відповідного пункту плану виховної роботи та зниження якості реалізації заходів, передбачених до Дня фізичної культури спорту.

Аналогічні покази дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 .

Отже встановлено, що накази № 54-ОД від 09.05.2025 року та № 110-ОД від 19.06.2025 містять обставини в чому конкретно проявилося порушення позивачем.

Судом встановлено, що після притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 54-ОД від 09.05.2025 та № 110-ОД від 19.06.2025 ОСОБА_1 в період з 08 по 12 вересня 2025 року знову вчинив дисциплінарний проступок, не провівши заходи до Дня фізичної культури спорту без поважних причин, передбачені планом виховної роботи, розробленим планом спортивно- масових оздоровчих заходів в рамках тижня фізичної культури та спорту.

При звільненні відповідачем додержані передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Допущені позивачем порушення стосуються обов`язків, які є складовими трудової функції вчителя, випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання та неналежне виконання позивачем трудових обов`язків скоєно без поважних причин та невиконання трудових обов`язків скоєно повторно, що складає систематичне невиконання посадових обов`язків.

Позивачу до притягнення до дисциплінарної відповідальності було запропоновано надати пояснення щодо скоєння проступків, проте від надання пояснень позивач відмовився, про що роботодавцем складено акти.

За таких обставин, позивачем тричі протягом року скоєно дисциплінарні проступки, які підтверджені письмовими доказами, порядок застосування дисциплінарного стягнення додержано, стягнення у вигляді догани застосовані протягом строків, встановлених законом, звільнення позивача проведено з дотриманням норм трудового законодавства.

Встановлені обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спростовують його посилання на те, що з тексту наказу не вбачається суть скоєного проступку та коли він відбувався.

Стосовно доводів про те, що з наказу про звільнення є незрозумілим, які саме дисциплінарні стягнення були накладені на позивача. В даному випадку не є необхідним зазначати деталі кожного дисциплінарного стягнення, що було застосовано до особи. В розумінні статті 40 КЗпП України має значення сам факт того, що дані дисциплінарні стягнення неодноразово застосовувалися до працівника.

Оскільки на позивача посадовою інструкцією покладені певні обов`язки, їх порушення підтверджується доказами по справі, то відповідач мав підстави для застосування видів дисциплінарного стягнення у вигляді догани й звільнення та розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо винесення наказу №102-К про звільнення від 22.09.2025 є послідовними та законними.

Працівник зобов`язаний виконувати розпорядження роботодавця, що стосуються його трудових функцій. Суб`єктивне бачення працівником доцільності чи безпечності таких розпоряджень (якщо вони не загрожують життю чи здоров`ю) не звільняє його від відповідальності за їх невиконання.

Суд також вважає необхідним надати належну оцінку позиції позивача щодо відмов від надання письмових пояснень, отримання документів та наказів відносно нього.

У Постановах від 24.01.2024 у справі № 752/24185/21 та ВС від 11.08.2021 у справі № 161/9245/19 Верховний Суд наголосив на тому, що ненадання працівником пояснень не перешкоджає застосуванню дисциплінарного стягнення, якщо роботодавець доведе, що він пропонував надати такі пояснення.

Надані суду відповідачем письмові акти про відмову від надання пояснень, ознайомлення з наказами, є належними та достатніми доказами виконання роботодавцем обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 149 КЗпП.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є похідними вимогами від поновлення на роботі. Оскільки вимоги про поновлення на роботі не підлягають задоволенню, то підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди немає.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача, як роботодавця, відбувався контроль за виконанням посадових обов`язків вчителя навчального закладу та вимога їх дотримання, а тому розцінює дії опорного закладу не інакше як належну фіксацію порушень трудового законодавства, в той час як позицію позивача як лінія захисту з метою виправдання дисциплінарних проступків.

Будь яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про упереджене ставлення зі сторони відповідача ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 суду не представлено.

З`ясовані обставини справи та досліджені наявні докази, на переконання суду, свідчать про те, що відповідач на момент звільнення позивача з`ясував усі обставини, які виразились в бездіяльності та систематичних порушеннях та призвели до порушення ним трудової дисципліни, провів належну перевірку та зібрав достатньо доказів, дійшов вірного висновку про систематичне невиконання ОСОБА_1 обов`язків без поважних причин, яка раніше допускала порушення покладених на неї обов`язків і притягувалась за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного стягнення не дали позитивних наслідків, внаслідок чого відбулось звільнення позивача на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Отже аналізуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, виплати середнього заробітку та стягнення з відповідача моральної шкоди, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

У відзиві на позов представник відповідача Варода П.Б. просить відшкодувати відповідачу ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 гривень.

На підтвердження цього представником відповідача долучено: копію договору №22/10/25-2 від 22.10.2025 про надання професійної правничої допомоги, копію квитанції до прибуткового касового ордера №22/10/235-1.

Дослідивши матеріали цивільної справи, що стосуються питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із проведенням експертизи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальне правило розподілу судових витрат у разі відмови в позові визначене в п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, встановлено, що у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Так, 22.10.2025 між ОСОБА_2 та адвокатом Вародою П.Б. укладено договір №22/10/25-2 про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1 цього договору сторони визначили, що розмір винагороди адвоката а надання професійної правничої допомоги клієнту визначається сторонами за попередньою домовленістю та становить 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Згідно з копією квитанції до прибуткового касового ордера №22/10/235-1 від 22.10 2025 оплата послуг за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги відповідачем передано адвокату Вароді П.Б. 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, а також участь адвоката у судових засіданнях, які були нетривалі за часом.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 315, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до опорного закладу Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, ОСОБА_2 про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, місцезнаходження: вул. Лисенка, 11, оф. 6, м. Дубно Рівненської області.

Відповідач: опорний заклад Горинська загальноосвітня школа 1-111 ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія, місцезнаходження: вул. Широка, 3, с. Горинка Кременецького району Тернопільської області, ЄДРПОУ: 21136092.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Варода Павло Борисович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, 33, оф. 613, м. Тернопіль, Тернопільська область.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Головуючий