Ухвала суду № 136082048, 28.04.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10752/25

Провадження №2-п/463/13/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про перегляд

заочного рішення суду

28 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2026 року у цивільній справі №463/10752/25, провадження №2/463/467/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованості за кредитним договором №2639708 від 26 серпня 2019 року у розмірі 15100 гривень, судового збору у розмірі 2422,4 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» 10 листопада 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Судові засідання 5 грудня 2025 року та 7 січня 2026 року не відбулись у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового розгляду та перебуванням головуючого судді у відпустці відповідно.

Представник позивача Лановий Є.М., який діяв на підставі статуту, в судове засідання 25 лютого 2026 року не з`явився, в позові та в поданому клопотанні, яке надійшло на адресу суду через «Електронний суд» 15 грудня 2025 року, просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, відносно ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання 11 та 25 лютого 2026 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2026 року задоволено позов ТОВ «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №2639708 від 26 серпня 2019 року в розмірі 15100 (п`ятнадцять тисяч сто) гривень, а також судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору, 6000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Копію даного рішення 2 березня 2026 року будо скеровано для відома відповідачу та 24 березня 2026 року вказане поштове відправлення повернулось до суду без вручення.

20 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, відповідно до якої просить скасувати заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2026 року у цивільній справі №463/10752/25 та призначити справу до нового розгляду.

Подану заяву мотивує зокрема тим, що копію вказаного рішення було отримано ним через застосунок «Дія», у судовому засіданні участі не брав, оскільки не знав про позов до нього і не був повідомлений належним чином. Також вказує, що на момент розгляду справи проходив військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львова, що підтверджується відповідним документом. Стверджує, що у зв`язку з виконанням військового обов`язку не мав можливості прибути до суду та надати свої заперечення проти позову. Крім того вважає, що судом не було враховано положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких під час проходження військової служби військовослужбовцям не нараховуються відсотки за користуванням кредитом, а також штрафні санкції. З огляду на викладене вважає, що рішення ухвалено без повного з`ясування обставин справи та без врахування мого статусу військовослужбовця.

Оскільки рішення у даній справі постановлено суддею Стрепком Н.Л., автоматизованою системою документообігу суду 20 березня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення у такій передано для розгляду раніше визначеному складу суду - головуючому судді Стрепку Н.Л., призначено таку до розгляду в судовому засіданні на 26 березня 2026 року, однак у такому за клопотанням представника позивача розгляд заяви було відкладено на 28 квітня 2026 року.

24 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення представника позивача Ланового Є.М., який діє в порядку самопредставництва юридичної особи на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 25 лютого 2026 року залишити без задоволення.

Вказує, що ТОВ «ФК «Солвентіс» вважає обґрунтування відповідача про те, що йому не було відомо про розгляд справи, безпідставними та такими, що позбавлені логічної та фактичної основи. Зокрема звертає увагу на укладені первісними кредиторами договори та зазначає, що в п. 8 кредитного договору (реквізити сторін) позичальником було особисто зазначено адресу місця реєстрації (проживання) як: АДРЕСА_1 . Звертає увагу на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2025 року у справі №9901/437/21 вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі №990/147/23, де наголошено, що судові розгляди можуть відбуватися за відсутності сторони, яка була належним чином повідомлена. При цьому зазначає, що Звертаємо увагу суду, що адреса місцезнаходження/проживання відповідача, зазначена у позовній заяві та в судових повістках (79014, Львівська обл., м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 17/3), повністю відповідає адресі, яку сам відповідач вказав у заяві про перегляд заочного рішення, що підтверджує, що він фактично проживає за вказаною адресою та був належним чином повідомлений про розгляд справи. Окрім того звертає увагу на те, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Вважає, що судом було в повному обсязі дотримано вимоги чинного процесуального законодавства щодо належного виклику та повідомлення учасників справи про розгляд справи, зокрема було розміщено оголошення про виклик особи на офіційному вебсайті судової влади України Судова влада України двічі 12 січня 2026 року та 11 лютого 2026 року. Вказані оголошення є публічно доступними для ознайомлення необмеженому колу осіб, доступ до зазначеної інформації є вільним, не потребує спеціальних засобів чи реєстрації, що свідчать про реальну можливість своєчасного ознайомлення з відповідними оголошеннями про виклик до суду. Звертає увагу на те, що Верховний Суд від 18 травня 2023 року у справі №?754/14783/17 підтвердив, що надсилання рекомендованого листа на останню відому адресу сторони є належним повідомленням, якщо немає даних про інші способи зв`язку. Ця позиція відповідає практиці Великої Палати ВС (постанова від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17) та касаційного господарського суду. крім того звертає увагу на те, що ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору, предмет позову, місце, дату і час судового засідання є надання інформації через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку порталу «Дія». Вважає, що відповідач міг самостійно скористатися зазначеним сервісом для отримання інформації щодо розгляду справи, оскільки з його слів встановлено, що він ознайомився з рішенням суду через мобільний застосунок «Дія», що свідчить про наявність у відповідача доступу до електронного сервісу та можливість проходження електронної ідентифікації. Окрім того звертає увагу на те, що позичальник, відповідно до умов п. 3.3.4. кредитного договору, зобов`язаний повідомляти товариство про відомі позичальнику події, що негативно впливають на виконання цього договору не пізніше 2 (двох) календарних днів з дня, коли йому стало відомо про такі події. Вказує, що зміна адреси саме належить до таких подій та невиконання обов`язку повідомити про суттєві обставини є порушенням цих норм та підставою для оцінки поведінки позичальника як недобросовісної. Відтак вважає, що його не участь у розгляді не може вважатися обґрунтованою чи такою, що сталася з поважних причин.

Щодо інформації про наявність у відповідача статусу військовослужбовця та статусу учасника бойових дій звертає увагу на те, що Національний банк України у листі від 2 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Вказує, що як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 проходить службу у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у м. Львові, що розташований за адресою: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 26, при цьому зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , обидві адреси знаходяться в межах одного населеного пункту та у фактичній транспортній доступності одна від одної, відтак відповідач не проживає у казармених умовах, не перебуває в районі ведення бойових дій та має об`єктивну можливість проходити службу в денний час із поверненням до місця свого проживання, на адресу якого судом надсилались процесуальні документи, зокрема судові повістки. Вважає, що наведені обставини свідчать про наявність у відповідача реальної можливості своєчасно отримувати судову кореспонденцію та бути належним чином обізнаним про розгляд справи. При цьому звертає увагу на те, що договір було укладено у 2019 році коли відповідач ще не ніс військову службу, з урахуванням норм статті 5 ЦК України щодо дії актів цивільного законодавства в часі, норма частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не регулює спірні правовідносини сторін оскільки дано норма стосується лише мобілізованих осіб під час дії кредитних зобов`язань. При цьому вказує, що аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

В судове засідання 28 квітня 2026 року заявник відповідач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце такого, не з`явились, представник позивача в подано запереченні просив розгляд справи за заявою про перегляд заочного рішення суду здійснювати за його відсутності, відповідач про причини неявки не повідомив, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у відсутності сторін у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вже зазначалось судом, заочне рішення у даній справі ухвалено 25 лютого 2026 року та копію даного рішення було скеровано відповідачу. З заявою про перегляд вказаного заочного рішення відповідач звернувся до суду 17 березня 2026 року, тобто в межах визначного ч.ч. 2 та 3 ст. 284 ЦПК України строку для звернення з такою заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з поданої заяви про скасування заочного рішення, обґрунтування заявлених відповідачем вимог зводяться до того, що відповідач стверджує, що йому не було відомо про розгляд справи, а також що судом не було враховано під час розгляду його статус військовослужбовця.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що судом здійснювались виклики відповідача в судові засіданні у визначені Главою 7. Розділу І ЦПК України, а саме шляхом скерування судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача та розміщення оголошень про його виклик на веб-порталі судової влади України, оскільки в суду були відсутні відомості щодо наявності в відповідача електронного кабінету. При цьому відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6. При цьому згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Щодо посилань відповідача на те, що судом неповно з`ясовано обставини справи, оскільки не враховано його статус військовослужбовця та положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд звертає увагу на наступне.

Так, з наданої відповідачем довідки начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону №205 від 10 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 22 січня 2025 року по даний час в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

При цьому ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено зокрема, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Водночас, ч.ч. 1-3 ст. 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вбачається з рішення суду, судовим розглядом було встановлено, що 26 серпня 2019 року між відповідачем і ТОВ «Алекскредит» було укладено кредитний договір №2639708, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень, зі сплатою процентів: базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%; акційна ставка або ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,19%; спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 3%; у випадку використання кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів (включаючи дострокове погашення кредиту) позикодавець сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95% від визначеної в п. 1.4. договору суми кредиту (п. 1.4, 1.6, 1.7 договору). Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 25 вересня 2019 року (включно) (п. 1.9 договору).

10 червня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя Капітал» укладений договір факторингу №АК-10/06/2025, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2639708 від 26 серпня 2019 року.

7 липня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений договір факторингу №ДФ-07072025, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2639708 від 26 серпня 2019 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-07072025 від 7 липня 2025 року, позивач набув грошової вимоги до відповідача у сумі 15100 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 гривень; заборгованість за відсотками становить 5100 гривень. Крім того, вказаний розмір заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до позову.

Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим з останнього слід стягнути в користь позивача заборгованості за кредитним договором №2639708 від 26 серпня 2019 року в розмірі 15100 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 гривень; заборгованість за відсотками становить 5100 гривень.

При цьому з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за відсотками була нарахована відповідачу за період з 26 серпня 2019 року до 12 жовтня 2019 року, тобто ще до його призову на військову службу та отримання ним статусу військовослужбовця, а відтак положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на спірні правовідносини не поширюються.

Відтак з наведеного вбачається, що відповідачем не надано разом з заявою про перегляд заочного рішення доказів, що мають значення для справи та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак без поважних причин не подав відзиву, а відтак у суду відсутні підстави для скасування заочного рішення, а тому суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 128, 260, 261, 284-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2026 року у цивільній справі №463/10752/25, провадження №2/463/467/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Стрепко Н.Л.