Ухвала суду № 136081564, 28.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.04.2026

Справа № 334/3380/26

Провадження № 2-о/334/169/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., в порядку окремого провадження розглянувши заяву адвоката Щасливого Олексія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання зазначена в заяві: АДРЕСА_2 ,

заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд.21/8, ЄДРПОУ 00034022,

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ,

заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

про встановленняфакту, що має юридичне значення,-

встановила:

Представник заявника адвокат Щасливий О.Р. звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Дніпровського районного суду м. Запоріжжя та підлягає направленню за підсудністю, з таких підстав.

Ч.1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заявник посилається, на те, що заява підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, оскільки з 03.05.2016 і на момент подання заяви, заявник проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На підтвердження цього заявником додано копії договорів оренди квартири, копію сповіщення сім`ї.

Відповідно до заяви, місцем проживання заявника зазначено: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді №2648558 від 24.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру адреса реєстрації заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №2648578 від 23.04.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери адреса реєстрації ОСОБА_1 , як ВПО відсутня.

При вирішенні питання щодо підсудності даної справи, суд враховує висновки викладені у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/7669/21.

Так, стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Ч.1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.

У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Позивач має зареєстрованне місце проживання на ТОТ, як ВПО не зареєстрований, а наданий позивачем договір оренди, не містить інформації про реєстрацію його місця проживання чи реєстрацію його місця перебування.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Донецької області» територіальна підсудність Пролетарського районного суду м.Донецька відноситься до Торецького міського суду Донецької області.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 29.08.2024 р. №2584/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Донецької області» територіальна підсудність Торецькогоміського суду Донецької області відноситься до Самарського районного суду м. Дніпра.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин вважаю, що зазначена справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, у зв`язку з чим її необхідно надіслати за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпра.

Керуючись ст.ст.27,31,32,258,260, 316 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Цивільну справу №334/3380/26 (2-о/334/169/26) за заявою адвоката Щасливого Олексія Романовича, в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлення факту, що має юридичне значення,направити за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпра.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: