Ухвала суду № 136081520, 28.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3918/26

Провадження №1-кс/333/1422/26

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що ним була подана заява про вчинення злочинів, яка ТУ ДБР в ЄРДР не внесена.

У судовому засіданні особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , доводи викладені в скарзі підтримав і просив її задовольнити. Зазначив, що 28.03.2026 року ним до ТУ ДБР була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень. Всупереч вимогам ст.214 КПК України слідчий на протязі 24 годин відповідні відомості до ЄРДР не вніс. На запитання суду повідомив, що невнесення відповідних відомостей мало для нього наслідки у вигляді завдання шкоди його здоров`ю, адже він втратив багато часу і «нервів».

Представник ТУ ДБР у м.Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. Керівник першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополь надав до суду заяву, в якій зазначив, що звернення ОСОБА_3 було розглянуто у встановленому порядку та обґрунтовано відмовлено у його задоволенні. Відповідь була направлена заявнику. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.3 ст.306 КПК України та строків розгляду таких скарг, суд вбачає за можливе у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за відсутності суб`єкта оскарження.

Вислухавши скаржника, дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали надані керівником першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополь, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Матеріалами справи встановлено, що 28.03.2026 року скаржником до ТУ ДБР у м.Мелітополі була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366, 382 КК України. В заяві вказано, що за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (справа №336/12037/25) від 18.12.2025 року було зобов`язано уповноважених осіб ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості за подією від 03.12.2025 року до ЄРДР. Ухвала підлягала негайному виконанню. Однак 16.01.2026 року він отримав відповідь ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, що вказане рішення на їх адресу не надходило. Згідно з інформацією суду ухвала була отримана ВП №3 через ЄСІТС 19.12.2025 року. Внесена відповідна інформація до ЄРДР 03.02.2026 року. Отже, мало місце тривале невиконання судового рішення.

Листом ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, від 16.04.2026 року ОСОБА_3 повідомлено, що в поданій ним заяві відсутні достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною другої цієї норми передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Згідно з наявними в матеріалах справи даними 28.03.2026 року скаржником до ТУ ДБР у м.Мелітополі була подана заява про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366, 382 КК України.

За результатами розгляди скарги ОСОБА_3 керівником першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_4 16.04.2026 року була надана відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР у зв`язку із встановленням відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР. В обґрунтування зазначено, що на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (справа №336/12037/25) від 18.12.2025 року, уповноваженою особою ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 03.02.2026 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато розслідування, що вказує на відсутність в діях працівників ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. Стосовно надання недостовірної інформації про факт надходження ухвали слідчого судді на виконання до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, встановлено, що фактично ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (справа №336/12037/25) від 18.12.2025 року надійшла до вказаного відділу поліції лише 27.01.2026 року, після чого було організовано її виконання. Зазначене виключає факт внесення недостовірної інформації до відповіді на звернення.

На думку слідчого судді таке рішення відповідає вимогам ст.214 КПК України, оскільки заява про вчинення кримінальних правопорушень не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення злочинів працівниками ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Так, 16.01.2026 року відділом поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 надана відповідь, що до слідчого відділення відділу поліції №3 Запорізького ЗРУП ГУНП в Запорізькій області рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя не надходило.

Згідно з Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (справа №336/12037/25) від 18.12.2025 року скаргу ОСОБА_3 задоволено, зобов`язано уповноважених осіб ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості за подією від 03.12.2025 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Відповідно до листа ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 09.04.2026 року ухвала слідчого судді по справі №336/12037/25 надійшла на виконання до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 27.01.2026 року. В подальшому, 03.02.2026 року матеріали надійшли до сектору дізнання, і 04.02.2026 року відомості про вказані події були внесені до ЄРДР №12026087080000032 та розпочато досудове розслідування.

11.02.2026 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя надана відповідь, що ухвала від 18.12.2025 року (справа №336/12037/25) була надіслана на виконання до ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області через ЄСІТС та доставлена до електронного кабінету 19.12.2025 року.

Разом з тим, згідно відповіді від 28.04.2026 року відділ поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області не має особистого кабінету системи «Електронний суд».

За такого, висновки керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь щодо відсутності підстав для внесення відомостей, визначених у заяві ОСОБА_3 від 28.03.2026 року, повністю підтверджені документами, що містяться в матеріалах скарги, а доводи скаржника щодо невиконання працівниками ТУ ДБР вимог закону не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та відповідно зобов`язання уповноваженої особи ТУ ДБР вчинити такі дії відповідно до ст.214 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1