Постанова № 136081148, 03.03.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/362/26 Провадження № 3/304/278/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 499819 від 31.10.2025 року), який надійшов з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого майстром лісу, зареєстрований фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел.: НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

31.10.2025 року о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Центральній автодороги між с.Дубриничі та с.Новоселиця, керував транспортним засобом - мопедом марки «Honda» моделі «Vision» без д.н.з., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці ДТП, із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Drager» Alvotest 6810. Тест № 5677, позитивний, 2,13 проміле. Водія відсторонено від права керування транспортним засобом, шляхом залишення його на узбіччі дороги, без порушення ПДР, та своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративні правопорушення, не заперечував та суду пояснив, що 31.10.2025 року після роботи він з товаришами в с.Дубриничі вживав спиртні напої, пив пиво, після чого ввечері, близько о 21 годині сів за кермо мопеда «Хонда», та поїхав додому, в с.Новоселиця, як далі відбувалися події він точно не пам`ятає, оскільки коли прийшов у свідомість, побачив біля себе працівників поліції, які складали схему дорожньо-транспортної пригоди, неподалік на асфальті лежав його мопед, які мав механічні пошкодження. По приїзду карети швидкої допомоги лікарі надали йому першу медичну допомогу та від госпіталізації він відмовився. В подальшому працівниками поліції йому було надано на місці ДТП прилад Драгер, який він продув у трубку та результат показав 2,13 проміле. З результатом був згідний, у лікарню їхати не побажав. Та відносно нього було складено поліцейським протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами. Запевнив суд, що належні та відповідні висновки для себе він зробив та подібного не повториться. Також в судовому засіданні ОСОБА_1 просив у разі застосування до нього стягнення у виді штрафу, розстрочити сплату штрафу на чотири місяці, посилаючись при цьому на матеріальне і сімейне становище.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях останнього. вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина останнього у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується наступними доказами, зокрема: роздруківкою тестування ОСОБА_1 о 23-43 год. 31.10.2025 року за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager» Alvotest 6810, за результатами якого показник 2,13 проміле (а.с.1); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499819 від 31.10.2025 року (а.с.2); рапортом інспектора-чергового ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 31.10.2025 року (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 31.10.2025 року (а.с.4); усними поясненнями, наданими 03.03.2026 в судовому засіданні ОСОБА_1 (а.с5); фотосвітлиною місця ДТП (а.с.6); копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 із застосунку Дія (а.с.7); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксрване не в автоматичному режимі серії БАД №592669 від 31.10.2025 року, відповідно до якої 31.10.2025 року, о 22-53 годин між с.Дубриничі та с.Новоселиця, по вул.Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом марки «Honda» моделі «Vision» д.н.з. відсутній, не маючи права керування таким ТЗ, здійснив рух без мотошолому, а також транспортний засіб не був зареєстрований у порядку передбаченому законом, та відсутній поліс ОСГПВНТЗ, чим порушив п.2.1.а, 2.3г, п.30.1 ПДР. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 гривень (а.с.8); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31.10.2025 (результат позитивний - 2.13 проміле) (а.с.9); відтвореним в судовому засіданні носієм інформації DVD-R диском із записом подій від 31.10.2025 та на якого містяться п`ять відеофайлів та з яких вбачається, що по приїзду працівників поліції на місце ДТП, останніми виявлено ОСОБА_1 , а також мотоцикл, який має механічні пошкодження та лежить на дорозі, присутні працівники ДПСУ, які за їх поясненнями, виявили ОСОБА_1 на дорозі без свідомості та викликали швидку допомогу. По приїзду карети швидкої допомоги, ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу у зв`язку з отриманими ним травмами внаслідок ДТП, проте останній від госпіталізації відмовився. В подальшому прибув екіпаж поліції, та було на місці ДТП було проведено відносно ОСОБА_1 тестування за допомогою приладу «Драгер», та у видихаємому повітрі, відповідно до показника приладу на дисплеї вказаного приладу відображено 2,13 проміле, що продемонстровано ОСОБА_1 та останній будь-яких заперечень щодо вказаного показника не висловлював. З вказаним результатом ОСОБА_1 був згідний, та на пропозицію працівника поліції їхати в лікарню для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння він не побажав. Далі відносно ОСОБА_1 працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, роз`яснено його зміст та вручено ОСОБА_1 копію протоколу, відібрано від нього письмові пояснення по суті правопорушення, від дачі яких ОСОБА_1 відмовився (а.с.12а).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, взаємопов`язаними та такими, що не суперечать одне одному.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного, який свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Вирішуючи заявлене в удовому засіданні ОСОБА_1 клопотання, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Положеннями статті 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно зі ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно даних протоколу ОСОБА_1 на теперішній час немає стійких соціальних зв`язків, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні він не має, регулярний дох та постійне джерело прибутку у ОСОБА_1 відсутнє та враховуючи його молодий вік, сімейний та матеріальний стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , його ставлення до скоєного, визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, приймаючи до уваги вчинення ОСОБА_1 , правопорушення вперше, вважаю необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Та при цьому, суд вважає таким, що підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу та вважаю за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк 4 (чотири) місяці, зі сплатою ним щомісячно суми по 4250,00 гривень, строком до 03.07.2026 року.

З врахуванням вищенаведених обставин суд приходить до висновку, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про відстрочку сплати штрафу підлягає задоволенню та суд вважає накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, слід розстрочити на період чотири місяці з дня набрання постановою законної сили, та зобов`язати ОСОБА_1 протягом вказаного строку - 4 місяці сплатити повну суму штрафу, здійснивши щомісячні платежі в сумі по 4250,00 грн.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33,35, 40-1,130 ч.1,276,279,280,283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Відстрочити ОСОБА_4 виконання даної постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 03.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 4 (чотири) місяці, тобто до 03 липня 2027 року, включно, зі сплатою штрафу по 4250,00 гривень щомісячно.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки - 03 липня 2026 року.

Після спливу строку, на який розстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО