Ухвала суду № 136081111, 29.04.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2727/26

2/303/1211/26

УХВАЛА

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

29 квітня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Ракошинської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Ракошинської сільської ради із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою від 30.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.04.2026 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

З поданої заяви встановлено, що позивач частково усунула недоліки, зазначені в ухвалі суду від 30.03.2026 року.

Разом з тим, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі та в порядку, зазначеному в ухвалі суду від 30.03.2026 року, позивачем не подано.

При цьому, позивач додала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. з огляду на вартість спірної земельної ділянки (4927,97 грн.), що визначена у сертифікаті на право на земельну частку (пай) від 26.06.1997 року. Додатково ОСОБА_1 у поданій заяві зазначає, що неможливо надати інформацію щодо середньої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

У зв`язку з цим звертається увага на таке.

Як вже було зазначено в ухвалі від 30.03.2026 року, згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, позовна заява і надалі не містить ціни позову.

При цьому визначення позивачем ціни позову на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та сплата судового збору від такої ціни є помилковим.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити саме із експертної грошової оцінки спірного майна.

Належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

З огляду на невизначення позивачем вартості спірного нерухомого майна суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) саме на дату звернення з позовом, надати належні докази на підтвердження такої вартості та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної ціни позову (доплатити різницю судового збору із урахуванням в сплаченого).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15140,00 грн.).

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, та долучити відповідні платіжні документи до позовної заяви.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд (постанова від 26.06.2023 року, справа № 716/604/20).

Судом при постановлені ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» також зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч.ч. 2, 6 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, вивчивши матеріали поданої позовної заяви та заяви про усунення недоліків, з урахуванням ухвали суду від 30.03.2026 року про залишення позову без руху, вимоги якої не виконано, з метою забезпечення реалізації права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 30.03.2026 року

Керуючись ст.ст. 127, 175, 177, 185 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2026 року.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний