Рішення № 136080819, 23.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/796/26

Провадження № 2-а/243/26/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«23» квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Гончарової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.,

представника позивача- Пікуліна Р.М.,

представника відповідача- Афоніна Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пікулін Роман Миколайович до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пікулін Р.М., звернувся до суду з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, серії БАА № 495645 від 10 січня 2026 року, відповідно до якої 10 січня 2026 року, близько 10:50, позивач керував належним йому автомобілем Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були відсутні бризговики, які передбачені конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху (ПДР), відповідальність за що настає за ч.1 ст. 121 КУпАП, а також, в порушення п.2.4.а ПДР, на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, не пред`явив такі документи, відповідальність за що настає за ч.1 ст. 126 КУпАП. Справи про вказані адміністративні правопорушення об`єднано в порядку ч.2 ст. 36 КУпАП та за результатами їх розгляду інспектором Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Сисоєвим В.Р. визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП, та винесено постанову серії БАА № 495645 від 10 січня 2026 року, якою накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Указану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейським не було з`ясовано наявність складу адміністративного правопорушення, не встановлено всіх обставин справи, зокрема те, що комплектацією автомобіля марки «Audi A4», не передбачено встановлення бризговиків заводом-виробником. Згідно з поясненнями позивача, інспектор поліції Сисоєв В.Р., підійшовши до автомобіля, першочергово назвав причиною зупинки «перевірку документів». Оскільки ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, і «перевірка документів» як самостійна підстава у цьому переліку, як зазначив позивач, відсутня. На думку позивача, «технічна несправність» була використана як формальний привід для безпідставної зупинки автомобіля.

Позивач погодився на вимогу проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, який було проведено об 11:16 годині у медичному закладі. Результат огляду негативний (сп`яніння відсутнє), що підтверджує повну тверезість водія. На думку позивача дії працівників поліції, зокрема спроба використати процедуру огляду на сп`яніння як інструмент тиску після невдалої аргументації щодо законності зупинки, вказують на відсутність доказів порушення ПДР на момент зупинки автомобіля.

Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, зазначив, що підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів у водія не було, а всі необхідні документи були наявні у ОСОБА_1 та позивач продемонстрував посвідчення водія та реєстраційний документ у розгорнутому вигляді через вікно автомобіля. Враховуючи, що подія відбувалася у світлу пору доби (близько 10:50) при природному освітленні, такий спосіб демонстрації був достатнім для того, щоб інспектор міг візуально ознайомитися з документами або зафіксувати їх зміст за допомогою портативного відеореєстратора (body-cam), тому твердження відповідача про те, що документи були пред`явлені «у спосіб, який не дає можливості прочитати дані», як зазначає позивач, є суб`єктивним оціночним судженням, не підкріпленим доказами.

Крім того позивач зазначив на його порушено право на професійну правничу допомогу, оскільки незважаючи на чітко висловлене клопотання про бажання скористатися допомогою адвоката, поліцейські проігнорували цю вимогу та провели розгляд справи не надавши можливості отримати консультацію та не роз`яснили йому права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, до початку розгляду справи.

На підставі викладеного позивач просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 495645 від 10 січня 2026 року та закрити провадження у справі.

Представником відповідача Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції до суду наданий відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства. Зазначив, що 10.01.2026 року о 09 год. 59 хв. під час патрулювання в місті Слов`янськ по вулиці Комяхова біля буд. 71 А екіпажем патрульної поліції «Циклон 502», у складі інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , командира взводу № 1 роти № 3 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП капітана поліції Івашкова Олексія Володимировича було помічено транспортний засіб Audi A4 з номерним знаком НОМЕР_1 , у якого були відсутні брудозахисні фартухи і бризковики. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейськими було прийнято рішення зупинити вищезазначений транспортний засіб. Екіпажем патрульної поліції було встановлено особу, яка керувала транспортним засобом, ним виявився гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після спілкування з водієм, у останнього було помічено наявність певних ознак наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку, на що останній погодився.

На відеозаписах, з персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського Motorola Solution VB 400 №475218 та відеозапис з відеореєстратора закріпленому в службовому транспортному засобі, поліцейськими було зафіксовано факт керування транспортним засобом позивачем, у якого були відсутні брудозахисні фартухи та бризковики. Також було встановлено, що на неоднократну законну вимогу поліцейських пред`явити для перевірки посвідчення водія, позивач відповідав відмовою.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення останнім а саме, порушення вимог п. 2.1 А, 2.4 А ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, порушення вимог п. 31.4.7 Е ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 495645 від 10.01.2026 (далі Постанова), з накладенням стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови та вручено її копію про що свідчить підпис гр. ОСОБА_1 в самій постанові.

Також представник у відзиві зазначив, що норми ДСТУ 3649:2010 встановлюють вимогу щодо наявності на транспортних засобах бризговиків, в.т. числі на автомобіль позивача, а керування транспортними засобами без дотримання цієї вимоги є порушенням Правил дорожнього руху; вимога працівників поліції пред`явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є законною та відповідає положенням ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про Національну поліцію» та Правилам дорожнього руху. На підтвердження своїх заперечень долучив відеозаписи з боді камер працівників поліції та з відеореєстратора службового автомобіля.

У відповіді на відзив представник позивача просив врахувати як доказ невинуватості офіційне визнання відповідачем факту відсутності у нього технічної документації на автомобіль, що підтверджується відповіддю у листі на адвокатський запит та дослідити надані позивачем Відео № 1 та Відео № 2, які спростовують твердження відповідача про відсутність клопотань та доводять факт ідентифікації особи.

Відповідно до заперечень на відповідь на відзив, та додаткових поясненнях, представник відповідача підтримав зазначені доводи у відзиві щодо залишення без задоволення заявлених позовних вимог.

У додаткових поясненнях представник позивача просив надати критичну оцінку відеодоказам відповідача з огляду на їх неповноту, перерваність та відсутність фіксації початку події (моменту пред`явлення документів).

Представник позивача, адвокат Пікулін Р.М., в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити.

Представник відповідача Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Афонін Т.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою інспектора роти1 взводу 3 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Сисоєвим В.Р. було винесено постанову серії БАА № 495645 від 10.01.2026 якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП за те, що він 10.01.2026 о 09-50 год. в м. Слов`янськ по вул. Ком`яхова, біля буд 71 А керував автомобілем марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були відсутні грязезахисні фартухи і бризковики, які передбачені конструкцією даного транспортного засобу, чим порушив п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху, а також, за порушення п.2.4.а ПДР, при перевірці документів не пред`явив у спосіб, що дозволяє прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування тз відповідної категорії. На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 було накладено штрафу в розмірі 425,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП суд виходить з такого.

Частиною першою ст.121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 (е) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

При цьому, конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.

Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь - яких доказів, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з наданих та переглянутих в судовому засіданні представником відповідача відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського Motorola Solution VB 400 №475218 та відеозапис з відеореєстратора вбачається лише спілкування працівників поліції з позивачем, фіксування факту відсутності бризговиків та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що конструкцією транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , передбачено наявність бризговиків.

Посилання представників відповідача на п. 6.8.13 ДСТУ 3649:2010 як на підставу для притягнення до відповідальності є юридично неспроможним, оскільки цей стандарт застосовується під час перевірки технічного стану транспортного засобу, однак не підтверджує заводську комплектацію автомобіля, що в свою чергу підтверджується сертифікатом відповідності або іншими техдокументами.

Суд зауважує, що у долученій позивачем сервісної книжці ТЗ текст викладений іноземною мовою, а тому встановити її зміст не вбачається можливим.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, матеріали справи не містять.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 121 КУпАП.

Щодо визнання винним та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.4.а ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Стаття 35 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав для зупинення транспортного засобу. Зокрема, такими підставами є порушення водієм ПДР, наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

З долучених до відзиву та переглянутих у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та в подальшому вимоги до водія пред`явити документ на посвідчення права керування таким транспортним засобом, є технічна несправність автомобіля, а саме відсутності бризговиків, що є порушенням п.31.4.7.е. Правил дорожнього руху, про що свідчить промова поліцейського під час спілкування з водієм (10:14:35-10:14:40), що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.

У постанові від 10.09.2019 року по справі №537/2324/17 Верховний Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обгрунтованим, навіть коли факт іншого порушення правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».

У значених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Тож доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв`язку з тим, що комплектацією транспортного засобу не передбачено встановлення бризговиків, що виключає наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП, а відтак підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів відсутні, судом спростовуються.

Оскаржувана постанова серії БАА № 495645 від 10 січня 2026 року судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Посилання позивача на дії працівників поліції, як спробу використати процедуру огляду на сп`яніння як інструмент тиску щодо законності зупинки, не заслуговують на увагу, оскільки працівники здійснювали свої повноваження відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Крім того, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису Motorola Solution VB 400 №475218, наданого представником відповідача, поліцейським позивачу було запропоновано скористатися послугами адвоката/безоплатної правової допомоги, а також озвучена пропозиція щодо надання номеру телефона такої установи (10:21:28-10:21:38), що було позивачем проігноровано, оскільки останній перебував у явно емоційному стані, а також позивачеві були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України (10:23:12-10:23:40), а також порядок оскарження постанови та сплати штрафу.

Більше того, протягом всього відеозапису, зафіксовано, що за весь час спілкування поліцейських з позивачем, останній відмовляється пред`явити посвідчення водія, проте пред`являє посвідчення Учасника бойових дій у розгорнутому вигляді, про що сам повідомляє, який саме документ він пред`являє поліцейським, як підставу щодо зобов`язання поліцейських надання йому послуг безоплатної правової допомоги (10:20:58- 10:21:04).

Суд зазначає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Суд зауважує, що демонстрація пред`явлення позивачем посвідчення водія та реєстраційного документу у розгорнутому вигляді через вікно автомобіля, як зазначено у позові, у долученому представником позивача та відповідача відеозаписі, така фіксація відсутня, та матеріалами справи не підтверджується.

Таким чином, факт порушення п. 2.1.а ПДР позивачем є підтверджений та зафіксований належним чином, а поліцейський під час розгляду справи забезпечив дотримання положень ст. 279 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова була прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за двома статтями КУпАП.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем, згідно з вимогами ч. 2 ст.71 КАС України, не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами наявності у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова інспектора роти1 взводу 3 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Сисоєва В.Р., серії БАА № 495645 від 10.01.2026 якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. підлягає скасуванню у зв`язку з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що обставини, викладені в позові, підтвердились частково, а саме щодо неправомірного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та щодо накладення стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП за два адміністративні порушення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП), що виключає накладення стягнення за кожне правопорушення окремо, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а справа - направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області для врахування всіх обставин справи та прийняття рішення.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд приймає рішення відповідно до ч.3 ст.286 КАС України.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пікулін Роман Миколайович до Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Постанову інспектора роти1 взводу 3 Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Сисоєва В.Р., серії БАА № 495645 від 10.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. скасувати, а справу направити Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області - на новий розгляд.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Батальйону патрульної поліції у містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце мешкання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 24 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28.04.2026.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова