Рішення № 136080587, 27.04.2026, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/112/26

Провадження № 2/737/173/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще Куликівка

К у л и к і в с ь к и й р а й о н н и й с у д Ч е р н і г і в с ь к о ї о б л а с т і

суддя секретар Лібстер А. С. ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/112/26за позовомОСОБА_2 до відповідача треті особиКуликівської селищної ради Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петровичпропро визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,учасники справи та представники: позивачОСОБА_2 представник відповідача третя особане з`явився не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 , оскільки вважає, що строк пропущений нею з поважних причин, посилаючись на те, що вона не знала про наявність у покійного брата спадкового майна. Внаслідок цього нею було пропущено встановлений законодавцем строк на прийняття спадщини. Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини необхідний для оформлення правовстановлюючого документу на майно, що належало спадкодавцю, а саме: на майно, яке знаходиться на території земель Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області її батьку ОСОБА_4 належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1992 року, №580 Спадкоємцем на цей будинок була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Спадкоємцем ОСОБА_5 був її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Позовна заява надійшла до суду 03.03.2026 року. Головуючий суддя своєю ухвалою від 04.03.2026 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначене на 24.03.2026.

23.03.2026 представником відповідача Куликівської селищної ради наданий відзив, в якому повідомлено про повне визнання позовних вимог. Куликівська селищна рада, як відповідач, не має заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Щодо заявлених позивачем розміру судових витрат, які останній поніс у зв`язку з поданням позову до суду, зазначають наступне, що Куликівська селищна рада чи її представник, як відповідач, не зловживали процесуальними правами сторони в цивільному процесі та спір виник не внаслідок не правильних дій селищної ради, а у зв`язку з пропущенням позивачем строку для прийняття спадщини. За таких обставин відповідно до приписів ст.ст.141-142 ЦПК України суд має право не покладати на відповідача судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

У судовому засіданні 27.04.2026 позивачка підтримала позовні вимоги. Повідомила, що не розуміла, що треба оформити будинок після смерті брата ОСОБА_6 , вона думала що все нормально. Лише в лютому 2026 року її донька ОСОБА_7 почала збирати документи, щоб оформити будинок та землю. Нотаріус відмовив у оформленні спадщини тому як пропущений строк, тому і звернулась до суду. Розуміє, що треба робити все по закону та вчасно, але постійні хвороби, стан здоров`я, поховання родичів та війна їй заважали цим займатись. Просить прийняти рішення на розсуд суду.

Представник відповідача Куликівської селищної ради в судове засідання 24.03.2026, 08.04.2026 та 27.04.2026 не з`явився, у відзиві зазначено про повне визнання позовних вимог та просить розгляд справи провести за їх відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши довози позивачки, надані сторонами докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.04.2000 року (а.с.8).

Відповідно до довідки № 176 від 19.02.2026 виданої Куликівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_4 на день смерті проживав та був зареєстрованим за адресою: в АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_5 (а.с.8 зворот).

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно перебували у шлюбі із 10 жовтня 1950 року(а.с.7).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 підтверджується що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками позивачки ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка одружилась із ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про кладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 07.06.1975 (а.с.6).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, фактично спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 07.06.2005 року (а.с.9).

Відповідно до довідки № 174 від 19.02.2026 виданої Куликівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_5 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: в АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9 зворот).

Спадкова справа після смерті матері не заводилась, фактично спадщину прийняв її син ОСОБА_3 , який є рідним братом позивачки, але не оформив своїх спадкових прав.

На виконання ухвали суду від 04.03.2026 Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надало копію актового запису про народження № 55 складений 01 вересня 1960 року Куликівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 30).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 07.10.2005 року (а.с. 10).

Відповідно до довідки № 175 від 19.02.2026 виданої Куликівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_3 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: в АДРЕСА_1 , один (а.с. 10 зворот).

Спадкова справа після смерті брата позивачки ОСОБА_3 не заводилась. За життя ОСОБА_3 заповітів не складав.

Спадщина на яку претендує позивачка знаходиться на території земель Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області житловий будинок, який належав батьку позивачки ОСОБА_4 , що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1992 року, №580 Спадкоємцем на цей будинок була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Спадкоємцем ОСОБА_5 був її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с.12-13).

Приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Пономаренко Є.П. було відмовлено позивачці ОСОБА_2 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та зареєструвати спадкову справу, оскільки нею був пропущений шестимісячний строк (а.с.11).

Інших спадкоємців, які би претендували на спадщину, судом не встановлено.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, по`вязані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, в тому числі, наприклад, і через юридичну необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачка посилається на необізнаність про оформлення спадщини, постійні хвороби на введення воєнного стану та воєнні дії, що відбуваються на території України.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Також, судом враховується принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

В даному конкретному випадку суд вважає, що у разі відмови позивачці у позові, матиме місце непропорційне втручання держави в право позивача як єдиного законного спадкоємця на спадкування майна після смерті її брата, оскільки не буде дотримано справедливої рівноваги, балансу між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та її інтересами, що призведе до незаконного позбавлення права на спадкове майно.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову. Визнання позову представником Куликівської селищної ради не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, вік позивачки, введення та продовження на території України воєнного стану, бойові дії та вважає наявними підстави для надання позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті рідного брата, враховуючи також, що вона є єдиним спадкоємцем майна покійного за законом.

Таким чином, суд вважає поважними причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, тому відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України їй необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 .

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) додатковий строк три місяці для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер