Рішення № 136079705, 29.04.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/571/26

Провадження 2/718/268/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря судових засідань Харабара А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Кіцмань цивільну справу №718/571/26 року за позовною заявою ТзОВ «Факторинг Партнерс» (м.Київ вул.Гедройця Єжи, 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позов тим, що 13.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0669774774.

09.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1481903.

13.01.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі Заявки на пролонгацію від 13.01.2020 до договору позики 555119310325, підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений Договір позики №555119310325.1 (пролонгація), відповідно до якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання Позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 555119310325 в сумі 2000.00 грн. на новий строк 30 днів під проценти, вказані в п. 1.1.1. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю позику та сплатити зазначені проценти.

Вказує, що відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором).

Зазначає, що відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Вказує на те, що пропозиція (Оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 262879605 від 24.12.2019 року в рамках Договору про надання позики №0669774774 від 13.12.2019 року підписано Позичальником 13.12.2019 електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Також вказує на те, що відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору №1481903. Зміст Договору № 1481903 від 09.11.2019 становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір): 12000.00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту 360 днів. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник зобов`язався повернути Кредит Кредитодавцю в строк передбачений Кредитним договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів Відповідач не виконав, внаслідок ечого у позичальника виникла заборгованість.

Крім того, посилається на те, що відповідно до п. 2.1 Договору №555119310325.1 від 13.01.2020 позика пролонгується на новий термін на підставі заявки на пролонгацію та сплати Позичальником заборгованості по процентах за користування попередньою позикою в сумі «Попередня сума перед пролонгацією Лоані» грн. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію «1.0 грн. не пізніше 14.01.2020 р.

Відповідно до п. 2.3. Договору позика позичальнику надається шляхом погашення позикодавцем заборгованості за раніше укладеним Договором позики та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором позики. Датою надання позики при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором позики є дата проведення Позикодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором позики з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором позики. Відповідно до п. 3.1. Договору Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, є його невід`ємною частиною та підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду). Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.

Пунктами 3.2. Договору встановлено що нарахування процентів за Договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики (відповідно до п.1.1.1).

Крім того, зазначає, що 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0669774774.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0669774774.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0669774774.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0669774774.

23.04.2020 було укладено договір №23042020 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903.

23.12.2021 було укладено договір №23/12/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903.

20.01.2023 було укладено договір №20-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1481903.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №1481903.

18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555119310325.1.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 555119310325.1.

Посилається також на те, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0669774774 від 13.12.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40010,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 38010.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; Інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1481903 від 09.11.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 43152.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 12000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6480.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. ; заборгованість за пенею та/або штрафами - 24672.00 грн.; Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; Інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555119310325.1 від 13.01.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4601.55 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1067.70 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 1533.85 грн.; Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; Інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 87763.55 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 16000.00 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 45557.70 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; Заборгованість за пенею та/або штрафами - 26205.85 грн.; Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; Інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних - 0.00 грн.

З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за кредитними договорами не погашає, що є порушенням законних прав ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 87763,55 грн. та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Кірюшин А.А., в судове засідання не зявилися, представник скерував відзив на позов та додаткові пояснення.

Зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором 1 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 40010 грн, з яких: 2000 грн заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 38010 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс».

Як вбачається з розрахунку заборгованості кредитором було обраховано суму відсотків за 517 днів користування кредитом.

Відповідно до Пропозиції укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) та надання кредиту згідно Акцепту оферти на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та отримання кредиту згідно п. 1.6. та п.п. 3.4., 3.5. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» кредит надавався строком (кількість календарних днів користування кредитом) до 30 календарних днів з максимальною відсотковою ставкою за один календарний день користування кредитом 1,75 %.

Зазначає, що обґрунтовуючи правомірність нарахування відсотків, ТОВ «Коллект Центр» посилається на те, що відповідно до умов Договору та Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною договору, кредит надавався з максимальним лімітом 20000,00 грн, в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Водночас, як зазначалось вище вказаним Договором та Правилами передбачався строк користування кредитом 30 календарних днів.

Пунктом 2.5. Правил встановлено, що строк користування кредитом не може перевищувати строк дії Договору фінансового кредиту.

Відповідно до п. 8.1 Правил Строк користування першим кредитом (траншем) в рамках Фінансового кредиту може бути змінений на строк, що відповідає кількості днів першого кредиту (траншу), вказаного в Договорі.

Пункт 8.4. Правил передбачає, що пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплатити неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом.

З наведених умов вбачається, що пролонгація користування кредитом за Кредитним договором не відбувалася, а відтак у суду є усі підстави вважати, що відсотки за користування кредитом слід рахувати за 30 днів в сумі 3275 грн, що відповідатиме умовам Договору позики та Правил.

Крмі того, вказує, що згідно позовних вимог 13.12.2019 сторони уклали договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0669774774, згідно умов якого строк його дії визначили в 36 місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем визначеного сторонами у додатку.

Відповідно до Пропозиції укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) та надання кредиту згідно Акцепту оферти на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та отримання кредиту згідно п. 1.6. та п.п. 3.4., 3.5. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» кредит надавався строком (кількість календарних днів користування кредитом) до 30 календарних днів з максимальною відсотковою ставкою за один календарний день користування кредитом 1,75 %.

Пунктом 2.5. Правил встановлено, що строк користування кредитом не може перевищувати строк дії Договору фінансового кредиту. Відповідно до п. 8.1 Правил строк користування першим кредитом (траншем) в рамках Фінансового кредиту може бути змінений на строк, що відповідає кількості днів першого кредиту (траншу), вказаного в Договорі.

Пункт 8.4. Правил передбачає, що пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплатити неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом. Позивач стверджує, що грошові кошти за Кредитним договором ним було передано 27.03.2026. Зазначені кошти мали бути повернуті позичальником до 12.01.2020. При цьому інформації про сплату відсотків за користування кредитом матеріали справи не містять, а тому вважає, що даний Кредитний договір пролонговано не було.

Таким чином, у позивача виникло право на стягнення заборгованості з січня 2020 року. Між тим, позивач звернувся до суду в березні 2026 року. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), у зв`язку з чим просить про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо вимоги про стягнення штрафу за кредитним договором 2 стороною позивача заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені, штрафів за Кредитним договором 2 в сумі 24672 грн.

Згідно п. 4.4. Кредитного договору 2: «У випадку прострочення повернення суми позики, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф в розмірі 144,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 4 (четвертого) дня прострочення виконання зобов`язань за Договором». Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору 2: «Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної Клієнтом за цим Договором, і становить: 6 000,00 грн». Таким чином виходячи з наведеного максимальний розмір штрафу за невиконання зобов`язань за Кредитним договором 2 має складати 6000 грн максимум.

У даній справі ТОВ «Авентус Україна» передало право вимоги за Кредитним договором 2, зокрема право вимоги за штрафом в сумі 24672 грн, яке фактично не існувало, адже його розмір протирічить положенням п. 4.5. Кредитного договору 2. За даних обставин у суду є усі підстави дійти до висновку про те, що передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало було неможливо.

Враховуючи наведене вище, вважає, що ТОВ «Факторинг партнерс» не набуло прав первісного кредитора в обсязі, що вказаний у реєстрі боржників до договору факторингу від 23.04.2020 №23042020, а отже, не має права пред`являти свої вимоги за Кредитним договором 2 в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 24672 грн.

Крім того, посилається на те, що стороною позивача заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені, штрафів за Кредитним договором 3 в сумі 1533,85 грн.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору 3: «Позичальник, який прострочив внесення чергового платежу (при простроченні більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів від дати внесення чергового платежу, зазначеної у графіку платежів), зобов`язаний сплатити неустойку за прострочення внесення чергового платежу у розмірі 50% від суми простроченного зобов`язання із внесення чергового платежу». Ураховуючи викладене, вважає, що розмір неустойки, визначеної у Реєстрі боржників до Договору факторингу від 18.12.2023 № 18/12-2023 не відповідає Кредитного договору 1, а тому право вимоги за ним передане бути не могло з підстав викладених вище.

Також зазначає, що позивач звернувся до адвоката у зв`язку із чим поніс витрати на правову професійну допомогу у розмірі 25000 грн. Відповідач, ознайомившись із позовною заявою вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена та не відповідає складності справи. Враховуючи справу незначної складності, відповідач вважає неспівмірними та нерозумними судові витрати у суді у розмірі 25000 гривень та такими, що були фактичними та неминучими.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Також представником відповідача ОСОБА_2 надано суду додаткові пояснення у справі, у яких останній посилається на те, що звертаючись до суду з позовом ТОВ «Факторинг партнерс» просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за Кредитним договором 1 в розмірі 38010 грн, які нараховані за 517 днів за період з 14.07.2021 по 12.12.2022. Сторона відповідача заперечує проти стягнення відсотків в такому розмірі, оскільки вважає їх завищеними, умови договору про їх нарахування несправедливими.

Відповідач вважає, що проценти в сумі 38010 грн, які нараховані за ставкою 1,75 % в день, які просить стягнути позивач, є занадто завищеними, неспівмірними із сумою тіла кредиту, яка становить 2000 грн, фактично в 19 разів перевищує його розмір, що суперечить принципам розумності та добросовісності, призводить до суттєвого дисбалансу сторін договору і ставить споживача у вкрай невигідне становище, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації за користування коштами, що має наслідком невиправдане отримання прибутку позивачем. При цьому Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не був безпосереднім позичальником за договором споживчого кредиту, право вимоги до якого перейшло на підставі договору факторингу, зі змісту якого вбачається, що загальна сума прав вимоги, яка відступалась за договором, складала 221 939 136,66 грн, а ціна продажу за договором, яку він фактично сплатив, склала лише 1 561 454,09 грн (п. 2.1., 7.1. Договору факторингу від 14.07.2021 № 14-07/21), тобто безпосередньо позивач значних фінансових затрат за вказаним договором споживчого кредитування не поніс, а відтак вважає, що стягнення відсотків у визначеному судом розмірі не поставить його у скрутне матеріальне становище, не призведе до суттєвого порушення його майнових прав.

За таких обставин, просить зменшити нараховані відсотки, які підлягають стягненню, і вважати за можливе визначити відсотки в розмірі 4000,00 грн, що становить подвійну суму від отриманого відповідачем кредиту і буде достатнім для компенсації за несвоєчасне повернення відповідачем кредитних коштів.

Представник позивача ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» скерував відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи без представника позивача.

Зазначає, що відзив на позов є необґрунтованим, таким який не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві, та таким, який не підлягає взяттю до увагу, з огляду на наступне.

По-перше: 13.12.2019 між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір №0669774774; 09.11.2019 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір №1481903; 13.01.2020 між ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна Компанія" та ОСОБА_1 на підставі Заявки на пролонгацію від 13.01.2020 до договору позики 555119310325 був укладений Договір позики № 555119310325.1.

Вказує, що відповідач не заперечує факт укладання договорів, отримання грошових коштів та виникнення зобов`язань між сторонами. Договори було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». При цьому зазначає, що ІКС Товариств не дозволяє перейти до наступного кроку у випадку невиконання умов попереднього. Тому позичальник мав ознайомитися послідовно з договором, додатками та правилами, які містять всі істотні умови, передбачені законодавством та погоджені сторонами договору. Відповідач не був позбавлений можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк відповідач від договору не відмовлявся, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору. Доказів звернення до Кредитодавця відповідач до суду також не надав.

По-друге: відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ Договір. У розрахунку заборгованості до позовної заяви чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Відповідно до умов договору позики, відповідачу було надано кредит в розмірі 2 000,00 грн, строк дії Договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом.

Відповідно до умов Пропозиції та Акцепту оферти від 24.12.2019 року на отримання 2-го траншу, підписанням заяви-анкети та цього договору позичальник/відповідач підтверджує, що самостійно перед укладанням Договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, Проектом Договору і який відповідає умовам даного Договору, та погоджується з ними.

Відповідно до п. 1.2 Договору, строк дії Договору становить 36 календарних місяців.

Відповідно до п. 1.7 Договору, протягом 36 календарних місяців з дня укладання Договору Позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил. Відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Договору, п. 3.2 передбачено, що строк договору фінансового кредиту становить 36 календарних місяців з дня укладання Договору.

24.12.2019 року було надіслано Пропозицію та підписано Оферту згідно заявки-анкети на отримання 2 траншу. Останній транш не був погашений Позичальником, відповідно подальше користування не подовжувалось. Як вбачається з долучених позивачем наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідача, нарахування відсотків за Договором надання позики проведено за період з 24.12.2019 року по 12.12.2022 року, тобто виключно в межах строку користування кредитними коштами 36 календарних місяців з дати укладення Договору та підписання Акцепту оферти (13.12.2019 року та 24.12.2019 року).

Отже, нарахування процентів за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеним з відповідачем, проведено виключно в межах строку, встановленого умовами Договору, а тому є правомірним, відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства і підлягає стягненню з відповідача.

Тобто, договором передбачено та погоджено сторонами граничний строк користування кредитними коштами 36 місяців, в межах якого і було здійснено нарахування відсотків, оскільки,

Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору.

Позивач категорично не погоджується з висновками відповідача щодо нарахуванням процентів.

Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами та порядок нарахування відсотків. При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищевикладене, оскільки фінансова установа, правонаступником якої за договором факторингу та відступлення прав вимоги є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо строку позовної давності за вищезазначеним договором зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За договором №0669774774 строк дії договору позики складає 36 календарних місяців.

Таким чином, строк дії Договору погоджений до 13.12.2022 року. Відповідно, строк позовної давності спливає лише 13.12.2025 року.

В тому числі, слід зауважити, що Пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року). У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 р. по справі N 679/1136/21 Верховний Суд надав роз`яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). В тому числі, У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадають на період у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду. Закон України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» від 14.05.2025 року набрав чинності 04.09.2025 року, тож не розповсюджується на вимоги позовної заяви, оскільки на відповідний період було зупинено строк позовної давності, а закон не має зворотної дії в часі.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 257, 258 ЦК України, п. 12,19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням роз`яснень Верховного Суду, які викладені у Постанові від 07.09.2022 року по справі N 679/1136/21, посилання на пропущення строку позовної давності щодо будь якої вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованим.

Укладаючи Кредитний договір відповідач погодив, що за користування кредитними коштами встановлюється плата - процентна ставка: «1.3.1. Знижена процентна ставка 1,26 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1. цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. 1.5.2.Стандартна процента ставка 1,80 % в день від суми кредиту, застосовується згідно п. 1.7; п. 3.4 та п.3.6.2 Договору: Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою. Таке зниження стандартної процентної ставки допускається за умови, що Споживачем будуть виконані умови для її застосування - повернений кредит у строк та в порядку, що передбачені цим Договором. У випадку невиконання Споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для Споживача стає доступним виключно на стандартних умовах за стандартною процентною ставкою. При цьому, Споживач погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Споживача (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання Споживачем послуги фінансового кредиту на звичайних(стандартних) умовах, що доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки...»

Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувались за зниженою процентною ставкою з 09.11.2019 року по 06.12.2019 року. Зазначені положення визнані сторонами Кредитного договору.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач виконав умови для застосування знижки на стандартну процентну ставку, а саме: 06.12.20219р. вніс 4 233,00 грн. в зв`язку з цим нарахування процентів з дати видачі кредиту по 06.12.2019 р. здійснювалося за зниженою процентною ставкою, а починаючи з 07.12.2019 р. по 04.04.2020 р. за стандартною процентною ставкою 1,8% в день. Укладаючи кредитний договір сторони погодили можливість продовжити строк користування кредитом.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно з якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1481903, відповідно до умов якого сума кредиту (загальний розмір) : 12000.00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту 30 днів. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору (а.с.10-11).

13.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено Договір № 0669774774, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфінанс" надало ОСОБА_1 в сумі (діючий ліміт) 20000 гривень, строк дії договору 36 календарних місяців, строк користування кредитом (траншами 30 календарних днів) (а.с.33-36)

13.01.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі Заявки на пролонгацію від 13.01.2020 до договору позики 555119310325 , підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений Договір позики №555119310325.1 (пролонгація), відповідно до якого сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання Позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 555119310325 в сумі 2000.00 грн. на новий строк 30 днів під проценти, вказані в п.1.1.1. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю позику та сплатити зазначені проценти.

Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором). Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000.0 грн., в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 555119310325.1 від 13.01.2020 позика пролонгується на новий термін на підставі заявки на пролонгацію та сплати Позичальником заборгованості по процентах за користування попередньою позикою в сумі «Попередня сума перед пролонгацією Лоані» грн. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію «1.0 грн. не пізніше 14.01.2020 р.

Відповідно до п. 2.3. Договору позика позичальнику надається шляхом погашення позикодавцем заборгованості за раніше укладеним Договором позики та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором позики. Датою надання позики при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором позики є дата проведення Позикодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором позики з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором позики. Відповідно до п. 3.1. Договору Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, є його невід`ємною частиною та підписується позичальником за допомогою Заяву подано через систему «Електронний суд» електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду). Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.

Пунктами 3.2. Договору встановлено нарахування процентів за Договором здійснюється за процентною ставкою відповідно до п.1.1.1 на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики (відповідно до п.1.1.1) (а.с.12-13).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту № 1481903 вбачається, що ТзОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" надало кредит ОСОБА_1 , сума кредиту (загальний розмір) : 12000.00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредитування 30 днів, тип процентна ставка - фіксована (а.с.15-16).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, позичальник/відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено Договір позики, ідентифікований ТОВ «Авентус Україна». Акцепт договору позики позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: 120815. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 09.11.2019 12:55:56 (а.с. 17).

Згідно розрахунків заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 87763,55 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 16000.00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 45557,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами 26205,85 грн. - заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - нараховані 3% річних -0.00 грн.(а.с.25, 42-47,).

Відповідно до інформації ТОВ «Інфінанс» вбачається, що 24.12.2019 року на картку НОМЕР_1 було здійснено зарахування коштів в сумі 2000 гривень (а.с.40-41).

23.04.2020 було укладено договір № 23042020 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903 (а.с.48-53).

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0669774774 (а.с.54-67).

23.12.2021 було укладено договір № 23/12/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903(а.с.68-83).

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0669774774 (а.с.84-97).

20.01.2023 було укладено договір № 20-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1481903 (а.с.98-99, 103-111).

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555119310325.1 (а.с.112-126).

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0669774774 (а.с.127-145).

Згідно відповіді АТ «Приват Банк" встановлено, що на імя ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та надано виписку по вказаній картці (а.с.207-210).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Як встановлено з матеріалів справи, кредитні договори № 0669774774 від 13.12.2019, №1481903 від 09.11.2019 та №555119310325 від 13.01.2020 містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування та підписані електронним підписом.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та ТзОВ "Інфінанс", ТзОВ «»Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТзОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", правонаступником яких є ТОВ «Факторинг Партнерс», вказаних вище кредитних договорів з дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права грошової вимоги ТзОВ "Інфінанс", ТзОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" , ТзОВ «»Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» до ТзОВ «Факторинг Партнерс» до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами № 0669774774 від 13.12.2019, №1481903 від 09.11.2019 та №555119310325 від 13.01.2020.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

З матеріалів справи встановлено, що кредитні договори № 0669774774 від 13.12.2019, №1481903 від 09.11.2019 та №555119310325 від 13.01.2020 укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Щодо стягнення нарахованих процентів за договором №0669774774 від 13.12.2019 в сумі 38010,00 грн. суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 зазначено, що принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори.

Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частина перша статті 613 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 9.04.1985 № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9.04.1985 № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11.05.2005 розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 7 жовтня 2020 у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 зазначено, «що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів відповідача щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів».

У даному випадку фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що майже у 19 разів перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.

Позивач не спростував обґрунтувань щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за користування кредитом, зазначивши лише, що перед укладенням кредитного договору клієнта було ознайомлено з його умовами.

З огляду на зазначене, враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за відсотками є непропорційно великою у порівнянні із сумою наданого кредиту, що суперечить принципам розумності й добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за вказаним договором необхідно зменшити до 4 000 грн., тобто в подвійному розмірі простроченої заборгованості по тілу кредиту.

Суд, надавши належну оцінку представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення сторонами договору №0669774774 від 13.12.2019 та отримання позичальником кредитних коштів; встановивши неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування; враховуючи, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів, а саме 4000 гривень, які визнані відповідачем.

Щодо стягнення пені та/або штрафу в розмірі 24672,00 грн. за Договором №1481903 від 09.11.2019, суд зазначає наступне.

Згідно п.4.4 вказаного Договору у випадку прострочення суми позики, клієнт зобовязується сплатити Товариству штраф в розмірі 144,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня прострочення виконання зобовязань за Договором.

Згідно п.4.5 Договору штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені) нарахованої за порушення клієнтом зобовязань за цим Договором не може перевищувати 50% суми одержаної клієнтом за цим Договором, і становить 6000 гривень

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме в сумі 6000 гривень.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №0669774774 укладений 13.12.2019, строк дії договору позики складає 36 календарних місяців, тобто погоджений сторонами до 13.12.2022 року. Відповідно, строк позовної давності спливає в грудні 2025 року.

Пунктом 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України чітко передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у звязку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12.03.2020 року по 01.07.2023 року).

У Постанові Верховного Суду від 7 вересня 2022 р. по справі N679/1136/21 Верховний Суд надав роз`яснення, що у пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадають на період у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 257, 258 ЦК України, п. 12,19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням роз`яснень Верховного Суду, які викладені у Постанові від 07.09.2022 року по справі N 679/1136/21, посилання на пропущення строку позовної давності щодо будь якої вимоги позивача є безпідставним та необгрунтованим.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме:

за кредитним Договром №0669774774 від 13.12.2019 р. в сумі 6000 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4000.00 грн.;

за кредитним договором Договором №1481903 від 09.11.2019 р. в сумі 24480,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 12000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6480.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 6000.00 грн.;

за кредитним Договором №555119310325.1 від 13.01.2020 р. в сумі 4601.55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1067.70 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 1533.85 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 від 03.10.2019 .

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат на правову допомгу надано Дговір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» (а.с. 146-148), заявку на надання юридичної допомоги №541 від 01.01.2026 року (а.с.154), Витяг з Акту №27 про надання правничої допомоги від 30.01.2026 року (а.с.155).

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду даної справи в суді.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Як вбачається із матеріалів справи, правова позиція позивача та його представника була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спори, а адвокат надавав правову допомогу позивачу, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

При цьому, слід зазначити, що по даній категорій справи, правова практика є усталеною, представник позивача особистої участі у судовому засіданні не брав (написав клопотання про розгляд справи без його участі та відповідь на відзив).

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 10 000 грн.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., оскільки позов задоволено частково (40%), то з відповідача слід стягнути 1064,96 грн. (2662,40:100*40).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 223, 224, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитними договорами №0669774774 від 13.12.2019, №1481903 від 09.11.2019 та №555119310325 від 13.01.2020 у розмірі 35081 (тридцять п`ять тисяч вісімдесят одна) гривня 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ), витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Позивач - ТзОВ «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м.Київ вул..Гедройця Єжи, 9 офіс 521).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Кіцманського районного суду

Чернівецької області Л.О.Масюк