Рішення № 136078117, 29.04.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/624/26

Провадження № 2/347/618/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.02.2023-100002324.

Згідно з умовами договору позичальнику було надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 42 дні, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.02.2023. Дата повернення кредиту визначена як 26.03.2023. Умовами договору передбачено первинний період користування кредитом тривалістю 14 днів та подальші чергові періоди по 14 днів. Процентна ставка становить 2% на день у межах первинного та «економ» періоду і 3% на день у межах інших періодів користування кредитом, при цьому вона є фіксованою та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання належним чином, надавши позичальнику грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами. Натомість відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість у розмірі 8392 грн, яка складається з 5000 грн основного боргу та 3392 грн нарахованих процентів.

Також встановлено, що відповідач здійснював часткові платежі (по 300 грн 15.02.2023, 18.02.2023 та 10.03.2023), що свідчить про визнання ним боргу. При цьому будь-яких заперечень щодо ненадання кредитних коштів або порушення умов договору з боку позивача відповідач не заявляв.

Кредитний договір було укладено в електронній формі: позивач підписав документи електронним підписом, а відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на його фінансовий номер телефону, після проходження ідентифікації через систему BankID. Отже, відповідач підтвердив укладення договору та отримання кредитних коштів.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8392 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив здійснити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відзиву на позов, а також будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином. Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України справа може бути розглянута за відсутності відповідача з можливістю ухвалення заочного рішення.

На підставі статті 281 ЦПК України ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року постановлено здійснювати заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши їх відповідність нормам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наведених підстав.

Як вбачається з письмових доказів, поданих позивачем та долучених до матеріалів справи, зокрема копії пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 13.02.2023 (а.с.18-21), між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.02.2023-100002324.

Відповідно до умов зазначеного договору, що підтверджується його копією (додаток 5), позичальнику було надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 42 дні. Факт отримання кредитних коштів підтверджується квитанцією про їх перерахування від 13.02.2023 (додаток 6). Датою повернення кредиту визначено 26.03.2023. Умовами договору передбачено первинний період користування кредитом тривалістю 14 днів та наступні чергові періоди по 14 днів, а також встановлено фіксовану процентну ставку: 2% на день у межах первинного та «економ» періоду і 3% на день у межах інших періодів користування кредитом, що підтверджується змістом договору (додаток 5).

Як вбачається з наданих платіжних документів (додаток 6), позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості (додаток 4), відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість у розмірі 8392 грн, яка складається з 5000 грн основного боргу та 3392 грн нарахованих процентів.

Крім того, з матеріалів справи, зокрема платіжних документів (додаток 6), встановлено, що відповідач здійснював часткові платежі у розмірі по 300 грн 15.02.2023, 18.02.2023 та 10.03.2023, що свідчить про визнання ним наявності заборгованості.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується копіями електронних документів, даними щодо використання одноразового ідентифікатора Т526, а також інформацією про проходження відповідачем ідентифікації через систему BankID (а.с.16,17). Зазначене свідчить про належне підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору та отримання кредитних коштів.

Доказів, які б свідчили про невиконання позивачем своїх зобов`язань або спростовували наведені обставини, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв`язку з цим з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 8392 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, яка забезпечує однозначне встановлення особи. Така ідентифікація може здійснюватися як на підставі документів на матеріальних носіях, так і за допомогою електронних даних, у тому числі із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, що дають змогу достовірно підтвердити особу користувача.

Статтею 14 зазначеного Закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється із застосуванням відповідних засобів електронної ідентифікації згідно зі схемами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Використання таких засобів, у тому числі кваліфікованого електронного підпису або одноразових ідентифікаторів, забезпечує належний рівень довіри до електронної взаємодії та надає електронним правочинам юридичну силу, еквівалентну правочинам, вчиненим у письмовій формі.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» визначено правові засади укладення електронних правочинів. Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Акцепт може бути здійснений, зокрема, шляхом вчинення особою дій, що свідчать про прийняття умов договору, у тому числі шляхом використання електронного підпису або одноразового ідентифікатора, що підтверджує волевиявлення особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.02.2023 підписав пропозицію про укладення кредитного договору № 13.02.2023-100002324 та заявку на отримання кредиту із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т526, який був надісланий на його фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , а також із застосуванням системи BankID, що підтверджується наданими доказами, зокрема скриншотом проходження ідентифікації. Такі дії відповідача свідчать про належну ідентифікацію його особи, ознайомлення з умовами договору, їх повне прийняття та належне укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до умов кредитного договору № 13.02.2023-100002324 від 13.02.2023, позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 42 дні з кінцевою датою повернення 26.03.2023. Умовами договору також визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, їх розмір та строки сплати. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією від 13.02.2023, яка є належним та допустимим доказом виконання кредитодавцем своїх зобов`язань.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Водночас, як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 8392 грн, що складається з: 5000 грн основна сума боргу та 3392 грн нараховані проценти за користування кредитом.

При цьому матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем зобов`язань за договором, а саме здійснення платежів у розмірі по 300 грн від 15.02.2023, 18.02.2023 та 10.03.2023. Вказані обставини свідчать про визнання відповідачем факту укладення договору та наявності заборгованості, а також були враховані позивачем при здійсненні остаточного розрахунку суми боргу.

Будь-яких доказів на спростування наявності заборгованості, її розміру, або доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем до суду не подано. Також відсутні докази заявлення відповідачем заперечень щодо умов договору чи порядку нарахування заборгованості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк. Невиконання або неналежне виконання зобов`язання відповідно до статті 610 ЦК України є його порушенням.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема обов`язок боржника сплатити проценти, неустойку або відшкодувати збитки.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та проценти річних, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1048, 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позику у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування нею. Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у розмірах і на умовах, визначених договором.

Отже, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, він зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму основного боргу та нараховані проценти відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13.02.2023-100002324 від 13.02.2023 у розмірі 8392 грн є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 274279, 280282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 13.02.2023-100002324 від 13.02.2023 у розмірі 8 392 (вісім тисяч триста дев`яносто дві) гривні, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк