Рішення № 136076410, 13.04.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 202/11407/25

Провадження № 2/175/4719/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"13" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Літовченко О.О., звернулося через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 17.03.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 17.03.2025-100002393. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 ; строком на 140 днів, дата повернення кредиту 03.08.2025 року. Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти, денна процентна ставка 0,87 %, фіксована незмінна процентна ставка складає 1% за 1 день користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 20 % від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Відповідач належним чином не виконує умови договору щодо погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 12969,02 грн, з яких: 5719,05 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5629,97 грн - проценти, 1620,00 грн - комісія, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по справі.

24.11.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра було постановлено ухвалу про направлення справи за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

03.02.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та справу було призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяв про розгляд справ за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином шляхом оголошення на сайті та поштовим повідомленням за адресою місця проживання.

У зв`язку з неявкою сторін на розгляд справи суд ухвалює заочне рішення та постановляє ухвалу про проведення заочного розгляду справи, відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 17.03.2025-100002393, за умовами якого позичальнику 17.03.2025 року надано кредит, шляхом перерахування коштів на належний позичальнику електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 у розмірі 6000,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 03.08.2025 року.

Умовами договору передбачено, що денна процентна ставка 0,87 %, фіксована незмінна процентна ставка складає 1% за 1 день користування кредитом.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20 % від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Комісія нараховується шляхом множення суми кредиту (база кредиту) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е556.

У графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору 17.03.2025-100002393 встановлено графік розрахунків, де вказано, що дата видачі кредиту 17.03.2025 року, дата повернення 03.08.2025 року, сума кредиту 6000, 00 грн, проценти 5628,97 грн, комісія 1620 грн.

ТОВ «Споживчий центр» 17.03.2025 року переказало відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, за кредитним договором № 17.03.2025-100002393 від 17.03.2025 року на платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ Універсальні платіжні рішення від 18.11.2025 року вих. № 1-1811.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 17.03.2025-100002393 від 17.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 12969, 02 грн, з яких: 5719,05 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5629,97 грн - проценти, 1620,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Споживчий центр» покладені на нього зобов`язання за кредитним договором № 17.03.2025-100002393 від 17.03.2025 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу 17.03.2025 року грошові кошти в розмірі 6000,00 грн.

Із наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 17.03.2025-100002393 від 17.03.2025 року вбачається, що суму боргу за тілом кредиту, процентами, комісією відповідач не погасила.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позов та фактично не оспорив, що він не здійснив погашення боргу за кредитним договором.

Отже, заборгованість що складається: 5719,05 грн - основного боргу та 5629,97 грн - процентів суд стягує в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 1620 грн суд зазначає наступне.

Як вказав Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Оскільки, в кредитному договорі не обумовлено за перелік яких саме послуг позичальник повинен сплачувати комісію (пов`язану з наданням кредиту) у розмірі 1620 грн, то таку умову кредитного договору слід вважати нікчемною та такою, яка суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідача комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 1620,00 грн є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 борг за наданим кредитом в розмірі 11349,02 грн (одинадцять тисяч триста сорок дев`ять гривень дві копійки), з яких: 5719,05 (п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень п`ять копійок) - заборгованість по тілу кредиту, 5629,97 (п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень дев`яносто сім копійок) грн - заборгованість за відсотками, тим самим задовольняє позов частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 2119,81 грн (11349,02 грн х 2422,40 грн/12969,02 грн = 2119,81 грн).

Керуючись ст.ст. 141, 247, 259, 263-265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 17.03.2025-100002393 від 17.03.2025 року у розмірі 11349,02 грн (одинадцять тисяч триста сорок дев`ять гривень дві копійки), з яких: 5719,05 (п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень п`ять копійок) - заборгованість по тілу кредиту, 5629,97 (п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень дев`яносто сім копійок) грн - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір у розмірі 2119,81 грн (дві тисячі сто дев`ятнадцять гривень вісімдесят одна копійка).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. С. Краснокутська