Постанова № 136074563, 24.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/3739/26

Номер провадження 3/521/1778/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.

05.03.2026 року, о 23 год. 00 хв. в м. Одеса, вул. Тираспольське шосе 22/8 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW535» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак представник ОСОБА_1 Кирилюк М.А., надав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, яке в судовому засіданні підтримав та відповідно до якого вину ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належним та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України Про Національну поліцію давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що ключовою підставою притягнення до адміністративної відповідальності визначено нібито відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, однак зазначене повністю спростовується відеозаписом події, оскільки на відеозапису 03:03 хвилині водій чітко та однозначно заявляє про готовність пройти будь-який тест на місці, що виключає наявність відмови як обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення. Водночас працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на місці із застосуванням спеціального технічного засобу (Drager), що є обов`язковим первинним способом перевірки у разі підозри на стан алкогольного сп`яніння.

Також, зазначає, що на 10:45 11:02 хвилинах відеозапису працівник поліції обґрунтовує необхідність проходження огляду саме перевіркою на стан наркотичного сп`яніння, детально роз`яснюючи відповідну процедуру, зокрема необхідність надання біологічних зразків. Водій не заперечував проти такого огляду, погодився на поїздку до медичного закладу та фактично розпочав виконання вимоги працівників поліції. Однак після того, як водій з об`єктивних причин відмовився від подальшого проходження огляду у медичному закладі та працівники поліції повернулися на місце зупинки транспортного засобу, останні оформили протокол вже не щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, який фактично був предметом їхніх вимог та роз`яснень, а щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто фактично працівниками поліції було змінено предмет огляду та підставу притягнення до адміністративної відповідальності вже після розвитку подій, без належного процесуального оформлення та без дотримання встановленої законом процедури. Зазначене свідчить не лише про непослідовність та необґрунтованість дій працівників поліції, а й про очевидну підміну суті інкримінованого правопорушення, оскільки фактичні обставини події, зафіксовані на відеозаписі, стосуються перевірки на стан наркотичного сп`яніння, тоді як протокол складено за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, навіть за умови зміни підстав (з наркотичного на алкогольне сп`яніння), працівники поліції не виконали свого обов`язку щодо проведення належного огляду, що свідчить про порушення процедури та створення ситуації, за якої водій фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право на проходження огляду у встановленому законом порядку. Крім того, у самому протоколі про адміністративне правопорушення водій власноруч зазначив: «З алкогольним сп`янінням не згоден..», що додатково підтверджує відсутність згоди з інкримінованими обставинами та наявність альтернативного пояснення його стану. Сукупність зазначених обставин свідчить про те, що працівниками поліції було створено суперечливу та непослідовну ситуацію, яка могла ввести водія в оману щодо порядку та умов проходження огляду, що унеможливлює однозначне трактування його дій як відмови у розумінні ст. 130 КУпАП. Ознаки, на які посилаються працівники поліції, а саме: на 02:55 хвилині - твердження про втому, на 03:10 хвилині - заторможену мову, на 03:52 хвилині - тремор та затяжну мову, є суб`єктивними та мають альтернативне пояснення, зокрема пов`язані із психологічним станом водія. При цьому слід звернути увагу, що на початковому етапі спілкування працівники поліції не зазначали про наявність ознак саме алкогольного сп`яніння, зокрема не вказували на запах алкоголю з порожнини рота чи інші характерні ознаки такого стану. Навпаки, з відеозапису вбачається, що поведінка працівників поліції та їхні пояснення були спрямовані на перевірку можливого наркотичного сп`яніння, що додатково підтверджує відсутність у них на той момент обґрунтованих підстав вважати водія таким, що перебуває саме у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, наведені працівниками поліції ознаки не можуть розглядатися як належне підтвердження стану алкогольного сп`яніння, а їх подальше використання як підстави для складання протоколу свідчить про непослідовність та необґрунтованість дій працівників поліції. З цього можна дійти висновку, що інспектором 2 взводу, 1 роти, 2 батальйону УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Довгополий Є.Ю., який склав протокол про адміністративне правопорушення вищевказаних вимог Закону не виконав, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів або в присутності двох свідків За таких обставин, запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння не є дійсним, оскільки проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.

Окрім того, зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника поліції, вбачається, що під час спілкування з поліцейським, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння у нього не вбачається. Ознаки, які були визначені в Протоколі спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписом, де з відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок).

Вказує на те, що водій погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду, що додатково підтверджує відсутність будь-якого наміру ухилятися від проходження огляду. Таким чином, фактичні обставини події свідчать про те, що водій не лише не відмовлявся від проходження огляду, а, навпаки, погодився на пропозицію працівників поліції та розпочав рух до медичного закладу з метою його проходження. Під час поїздки, яка тривала орієнтовно 30 хвилин, водій, усвідомлюючи, що процедура огляду у медичному закладі може зайняти значний час, а також з огляду на тяжкий емоційний стан дружини, яка залишалася без належної підтримки, був змушений відмовитися від подальшого проходження огляду виключно з міркувань необхідності негайного повернення та надання допомоги дружині. Після цього працівники поліції повернулися на місце зупинки транспортного засобу та розпочали складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини свідчать про відсутність у діях водія умислу на ухилення від проходження огляду, оскільки він фактично розпочав виконання вимоги працівників поліції, погодившись на поїздку до медичного закладу, а подальша відмова була зумовлена виключно об`єктивними життєвими обставинами, що не можуть розцінюватися як свідома та безумовна відмова у розумінні ст. 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим просить провадження у справі закрити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кирилюка М.А., доходжу наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, інкримінованого притягнутому передбачає саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП).

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Тобто склад даного виду правопорушення повинен містити прямий умисел особи та її свідоме ставлення до настання наслідків своєї протиправної поведінки.

Таким чином, чинне законодавство в сфері адміністративних правопорушень визначає обов`язковість суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у психічному ставленні суб`єкта до антигромадського діяння, де її основною ознакою є вина у формі умислу чи необережності, а у випадку диспозиції ст. 130 КУпАП тільки у вигляді вини у формі прямого умислу.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 року встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я і Міністерства внутрішніх справ за N 1452/735 від 09.11.2015, п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 , на виконання ПДР України, повинен був на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а у разі відмови від проходження такого огляду, ОСОБА_1 , знаючи чинні Правила дорожнього руху, не міг не усвідомлювати наслідків такої відмови.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

В ході судового розгляду з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607310 від 05.03.2026 року встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримано вимог визначених законом та Інструкцією.

Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольноого сп`яніння зафіксований в протоколі про адміністративне правопорушення та за допомогою відеозапису.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився.

Також вина ОСОБА_1 доводиться наданим до матеріалів справи відеозаписом з портативного відеореєстратора № 474530, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкоголього сп`яніння (0:50 хв., диск 3).

Згідно статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції

Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, є послідовним, зафіксований у хронологічній послідовності, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що у випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції - вона має можливість, відповідно до п.п. д) п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку, чого ОСОБА_1 зроблено не було, що також вбачається з наданих захисником запереченнях.

Доводи захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не беруться судом до уваги також й у зв`язку з тим, що з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу. За не виконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, має наслідком настання відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, на думку суду, в матеріалах провадження про адміністративне правопорушення зібрано достатньо доказів на підставі яких суд може прийняти рішення у справі.

Встановлення наявності чи відсутності неправомірних дій органів поліції під час складення протоколу не є предметом даного судового розгляду. Законодавством визначені механізми захисту прав людини у таких випадках.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, протокол було складено без свідків під відеофіксацію.

Таким чином, суд критично відноситься до заперечень представника ОСОБА_1 Кирилюка М.А. наданих до клопотання про закриття провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та не приймає їх до уваги.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було.

А тому суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена у судовому засіданні у повному обсязі.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а тому суд приходить до висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Керуючись ст. ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 1 (один) рік.

(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку(МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

(Реквізити для оплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору штрафу 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя: Д.Д. Громік