Ухвала суду № 136073828, 29.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5183/19

Провадження №: 1-кп/336/56/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника щодо закриття кримінального провадження за № 12020080060000106 від 11.01.2020 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України,

по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, який має середню освіту, зі слів працюючого ПП, який має на утриманні дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 19.03.2019 Орджонікідзевським р/с Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнено із іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 26.07.2019 направлено обвинувальний акт до Шевченківського р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України;

- 30.03.2020 направлено обвинувальний акт до Орджонікідзевського р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України;

- 26.09.2022 направлено обвинувальний акт до Шевченківського р/с м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 358 КК України,

- 30.08.2024 направлено обвинувальний акт до Шевченківського р/с м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 186 КК України,

- 10.07.2025 направлено обвинувальний акт до Жовтневого р/с м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч.2, 3, 4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 січня 2020, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до магазину «Єва - 10105», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний. 147.

Знаходячись у торговому залі вказаного магазину, ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з торгівельної вітрини товар, який належить ТОВ «РУШ», а саме:

- туалетну чоловічу воду «Angel Schiesser Essential For Men», об`ємом 100 мл (Тестер), вартістю 399 гривень 00 копійок без врахування ПДВ, яка згідно експертного висновку Запорізької торгово - промислової палати № ОИ 5972 від 30.03.2020 року, яку поклав до лівого карману своєї куртки.

Далі ОСОБА_5 попрямував до виходу з приміщення магазину «Єва», та пройшовши антикрадійні рамки в обхід касової зони вийшов з вищевказаного магазину, після чого зник з місця скоєння злочину, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 399 гривень 00 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні захисник звернулась до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно обвинувачених на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Прокурори не заперечували щодо задоволення клопотання захисника.

Розглянувши клопотання по суті, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон № 3886-IX), яким було внесені зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив у січні 2020.

Як убачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» в розмірі 399 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна становила 399 грн., тобто ця сума були меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 1051 гривень, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, скоєння обвинуваченим у січні 2020 року таємного викрадення майна, вчиненого в умовах воєнного стану, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Таким чином внесені законодавцем зміни, відповідно до Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, призвели до декриміналізації діяння, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

З огляду на те, що Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини у даному випадку є підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060000106 від 11.01.2020року відносно ОСОБА_5 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060000106 від 11.01.2020року відносно ОСОБА_5 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1