Рішення № 136073474, 22.04.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 939/13/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» звернулося до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 45171,39 гривень. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 11.05.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. В судовому порядку Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, таким чином було встановлено факт, що Відповідач здійснював керування транспортним засобом не маючи відповідних чинних документів на право керування таким транспортним засобом.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу марки «ВАЗ 2106», державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3638037.

Транспортний засіб марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 був застрахований відповідно до Договору добровільного страхування у АТ ПРОСТО-страхування. Відповідно до Рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 складає 42.050,13 грн.. Виконуючи взяті на себе зобов`язання за договором добровільного страхування АТ ПРОСТО-страхування відповідно до платіжного доручення від 18.05.2023 року здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , в розмірі 42.050,13 грн..

АТ ПРОСТО-страхування набуло права вимоги до винної особи, в результаті чого звернулось до Позивача з заявою про страхове відшкодування (в порядку суброгації).

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування за полісом страхування №АР-3638037 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

За полісом страхування №EP-201904035 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 2500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

42 050,13 грн. (сума виплачена АТ ПРОСТО-страхування) - 9739,54 (38,49% знос) 2500,00 грн. (франшиза) = 29810,59 грн..

Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 29 810,59 грн..

Позивач, на виконання полісу страхування №АР-3638037, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 29 810,59 грн..

Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача: розмір основного боргу 29810,59 грн.; інфляційні втрати 3839,81 грн.; пеня 10458,26 грн.; три відсотки річних 1062,73 грн., що в загальному розмірі становить 45171,39 грн..

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явилась в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Судом встановлено, що постановою Бородянського районного суду Київської області від 13 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до змісту постанови встановлено, що 11 травня 2023 року о 13 годині 37 хвилин на автодорозі М-07 Київ-Ковель у с. Микуличі Бучанського району Київської області на перехресті вулиці Варшавська провулок Соборний, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_5 , перед початком руху не впевнилась в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем марки «FIAT TIPO», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вулиці Варшавська, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_5 була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг».

Відповідно до Рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 складає 42050,13 грн. Виконуючи взяті на себе зобов`язання за договором добровільного страхування АТ ПРОСТО-страхування відповідно до платіжного доручення від 18.05.2023 року здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , в розмірі 42050,13 грн..

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розмір страхового відшкодування відповідно до Закону № 1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату, ці документи наявні в додатках, які долучені як докази до позовної заяви.

Враховуючи матеріали додатків до позовної заяви ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №АР-3638037 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу марки «FIAT TIPO», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

За полісом страхування №EP-201904035 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 2500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати (42050,13 грн. (сума виплачена АТ ПРОСТО-страхування) - 9739,54 (38,49% знос) - 2500,00 грн. (франшиза) = 29.810,59 грн.). Тобто, належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 29810,59 грн..

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку страхового відшкодування.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, датою початку розрахунку штрафних санкцій є шостий день від дати досудової вимоги. Розрахунок штрафних санкцій проведено за період з 26.09.2024 року по 03.12.2025 року: розмір основного боргу 29810,59 грн.; інфляційні втрати 3839,81 грн.; пеня 10458,26 грн.; три відсотки річних 1062,73 грн.; що в загальному розмірі становить 45171,39 грн..

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи вищенаведене, зокрема доведеність належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7300,00 гривень.

Судові витрати в сумі 2422,40 гривень по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 610, 634, 638, 639, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), в користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» (м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 39433769), грошові кошти в розмірі 45171 (сорок п`ять тисяч сто сімдесят одна) гривня 39 копійок, з яких: сума виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті відповідачем в порядку регресу в розмірі 29810,59 грн.; штрафні санкції, а саме: інфляційні втрати в розмірі 3839,81 грн.; пеня в розмірі 10458,26 грн.; три відсотки річних в розмірі 1062,73 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7300 (сім тисяч триста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН